Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Май 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       

Июнь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Все события
Реклама
Трудове законодавство в умовах карантину: друга спроба законодавця
Новости / Мониторинг законодательства
07.04.2020
Трудове законодавство в умовах карантину: друга спроба законодавця
 

Парламент ухвалив черговий закон (від 30.03.2020 р. № 540-ІХ), покликаний зменшити негативний вплив поширення коронавірусу на бізнес і звичайних громадян.

Трудові зміни

Законодавець виклав у новій редакції ст. 60 КЗпП. Тепер вона називається «Гнучкий режим робочого часу». Проте начинка її не зовсім відповідає назві.

Річ у тому, що в новій ст. 60 КЗпП змішали правила і особливості запровадження: 1) гнучкого режиму робочого часу, який зазвичай встановлюється безпосередньо на робочому місці, і 2) дистанційної (надомної!) роботи, яка вивалюється за рамки гнучкого режиму.

Загалом, як в анекдоті: летять два крокодили. Один зелений, другий — на південь. Що ж, розбираємося з нашими крокодилами.

Гнучкий режим. Це не нова форма організації праці, хоча раніше вона прямо і не згадувалася в КЗпП. Правовою підставою для її запровадження була ст. 13 КЗпП. А регулювалася вона Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінпраці від 04.10.2006 р. № 359.

Чи змінилося щось радикально в цій частині у зв’язку з появою «гнучко-режимної» ст. 60 КЗпП? Ні. Як і раніше, гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму праці із саморегулюванням часу початку, закінчення робочого дня. При цьому має бути дотримана денна, тижнева або встановлена на певний обліковий період (два тижні, місяць і так далі) норма тривалості робочого часу.

Організація роботи на умовах гнучкого режиму робочого часу передбачає три складових робочого часу, на які може бути розділений робочий день (зміна):

1) фіксований час — час, коли працівник обов’язково має бути присутнім на робочому місці і виконувати свої посадові обов’язки;

2) змінний час — час, протягом якого працівник на власний розсуд може починати/закінчувати робочий день (зміну) в межах установленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Дистанційна робота. Тепер її визначення можна знайти в ст. 60 КЗпП. Дистанційна (надомна) робота — це форма організації праці, при якій працівник виконує свою роботу за місцем проживання або у іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

За загальним правилом трудовий договір про дистанційну (надомну) роботу укладається у письмовій формі.

Відповідними положеннями доповнили ч. 1 ст. 24 КЗпП. АЛЕ! Якщо ви вводите дистанційну (надомну) роботу на час загрози поширення епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного або іншого характеру, то вимогу про таку роботу можна просто зафіксувати у відповідному наказі.

Укладати письмовий трудовий договір про дистанційну (надомну) роботу в цьому випадку не потрібно. Така пільга передбачена ч. 1 ст. 60 КЗпП.

За умовчанням, при дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на власний розсуд, але з дотриманням ст. 50 і 51 КЗпП (встановлюють нормальну і скорочену тривалість робочого часу). На них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.

Водночас у трудовому договорі (а якщо він не укладався — в наказі) можна прописати норми, які зобов’язують дистанційного працівника дотримуватися режиму роботи, встановленого на підприємстві.

Карантинний простій. Законодавець встановив правила оплати простою не з вини працівника на період оголошення карантину, встановленого КМУ. Такий простій оплачуємо з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу). Відповідні зміни внесені в ч. 1 ст. 113 КЗпП.

Допомога по частковому безробіттю

Не обійшли зміни й Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість). Під нашим прицілом допомога по частковому безробіттю — кошти «безробітного» Фонду, що надаються центром зайнятості підприємству для виплати працівникам, яких вимушено перевели на неповний робочий час у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.

Що змінилось? Статтю 47 Закону про зайнятість доповнили новою підставою для отримання такої допомоги: коли скорочення виробництва пов’язане з виконанням епідзаходів, визначених місцевими органами влади.

Крім того, з’явилася нова карантинна ст. 471.

Розбираємося в нюансах надання допомоги по частковому безробіттю, якщо зупинення (скорочення) виробництва пов’язане з виконанням заходів…

…місцевих органів влади. Тепер право на отримання допомоги по частковому безробіттю виникає й у разі, коли зупинення (скорочення) виробництва і зменшення тривалості робочого часу є вимушеними, оскільки роботодавцем приймаються заходи щодо профілактики і запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевих органів влади.

Право на допомогу по частковому безробіттю матимуть усі працівники роботодавця.

…КМУ. Нова ст. 471 Закону про зайнятість регулює порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, установленим КМУ (далі — карантинні заходи).

Що нам пропонує законодавець? Допомога по частковому безробіттю надаватиметься центром зайнятості за зверненням роботодавця для виплати працівникам, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через карантинні заходи.

Хто може розраховувати на допомогу? Роботодавці з числа суб’єктів малого і середнього підприємництва за період проведення карантинних заходів за умови, що в них не було заборгованості з ЄСВ протягом 5 років, які передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Куди звертатися? До центру зайнятості за місцем реєстрації підприємства як платника ЄСВ. Строк для звернення — 30 календарних днів з дня призупинення (скорочення) виробництва.

Із собою потрібно мати:

1) заяву в довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва і переліком карантинних заходів;

3) відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю (право на таку допомогу мають усі працівники, окрім пенсіонерів);

4) довідку про відсутність заборгованості з виплати зарплати і сплати ЄСВ, протягом п’яти років, які передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Допомога по частковому безробіттю надається за кожну годину, на яку було скорочено робочий час, із розрахунку 2/3 тарифних ставки (окладу), але не більше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Це був пряник, а тепер батіг. Якщо роботодавець звільнить працівника, що отримував допомогу, протягом 6 місяців (якщо допомога виплачувалася менше 180 календарних днів — протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 (окрім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38 КЗпП, такий роботодавець зобов’язаний повернути кошти в повному обсязі «безробітному» Фонду.

Лілія Ушакова

Податки та бухгалтерський облік

Просмотров: 1888 Отправить другу Версия для печати
 

Смотрите также:
Пом’якшення карантину не скасовує неоплачувані відпустки
Алгоритм розрахунку лікарняного
Чи можна піти у «декрет» пізніше належного строку?
Прогул під час карантину: звільнити не можна пробачити?
Ряд повноважень у сфері праці передали від Мінсоцполітики в Мінекономіки
Режим роботи осіб віком 60+, які повинні бути на самоізоляції
Компенсація за додаткову відпустку при звільненні сумісника
Строковий трудовий договір на період карантину
Звільнення вагітної жінки
Прожитковий мінімум хочуть розрахувати по-новому
За яких умов щорічну відпустку можна перенести?
Працівник надав лікарняний з причиною «ізоляція від COVID-19»
Хто отримає подвійну зарплату під час карантину
Від Уряду вимагають зупинити просування законопроекту «Про працю»
Кого в Україні перевірятимуть під час карантину
Накопичувальну пенсію можуть запровадити вже з наступного року
Нюанс звільнення у зв’язку зі скороченням штату
Розміри штрафів, соцвиплат і посадових окладів мають визначати по-новому
Як звільнити працівника за розкрадання майна підприємства?
Особи віком 60+ ще мають перебувати на самоізоляції
Чи може працівник самостійно прийняти рішення самоізолюватися вдома?
Вчасно не розрахувався із працівником при звільненні — заплати штраф
Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників
Які види відпусток передбачено для працівників з дітьми?
Графіки роботи працівників можна скоригувати, аби уникнути давки у громадському транспорті
Строки зберігання документів
Чи може роботодавець затримати виплату за весь час щорічної відпустки під час карантину?
Підстави для відмови у прийнятті на роботу
Правила роботи в офісах на період карантину
Перевірки Держпраці будуть проводитися по-новому
Звільнення з роботи через конфлікт інтересів
Під час відпустки — у декрет
Найпоширеніші помилки при нарахуванні лікарняних
Вихід працівників із «карантинної» відпустки
Рада відхилила закон про пенсійний вік для жінок
Мінімальну зарплату пропонують підвищити з 1 липня
Чи може зарплата при неповному робочому дні бути менше за мінімальну?
Чи продовжується відпустка через лікарняний на дитину?
Чи потрібен штатний розпис підприємцю, якщо в нього тільки п’ять працюючих?
У Кабміні запропонували перекроїти пенсійну систему
Карантин: допомога по безробіттю
Що потрібно знати про трудові книжки
«Післякарантинне» повернення до звичайного формату роботи: правові аспекти
Чи є обмеження у наданні відпусток без збереження зарплати?
Утвержден показатель средней зарплаты за март 2020
Встановлення додаткової відпустки за особливий характер праці
Припинення трудових відносин у строк, про який просить працівник
Діють нові правила видачі лікарняних
Карантин: у бизнеса находят нарушения, даже когда их нет
Від Кабміну чекають законопроект щодо електронних трудових книжок
Все новости
Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Как добиться повышения зарплаты?
Пожаловаться начальству на тяжелую жизнь
Хорошо работать, чтобы получать премии
Повысить квалификацию и занять руководящий пост
Найти другую работу
Объявить забастовку
Меня устраивает моя зарплата

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2020 © МЕДИА-ПРО
2020 © HR-Лига
Copyright © 2005–2020 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com.