«Хто, як не ти?», «Друже, виручай!», «Більше доручити нема кому», «Більше попросити нема у кого». Якщо ви часто чуєте подібні фрази — ви на хорошому рахунку у керівництва і вас цінують. Але якщо заради цього вам доводиться звалювати на себе чужі обов’язки, затримуватися на роботі допізна, і все це безкоштовно — вами, як варіант, просто вміло маніпулюють.

Пропонуємо низку порад, як тактовно відмовити начальству або колегам і перестати працювати «за себе і за того хлопця».

Працювати за двох, а то й за трьох, за одну зарплату, безумовно, неправильно. Однак у тому, що понаднормову роботу доручають саме вам, є і свої плюси:

• Вас цінують, отже, ваше становище стабільне, і звільнення або скорочення вам скоріш за все не загрожує.
• Ви — професіонал своєї справи і робити чужу роботу вам не важко.
• Стикаючись з новими завданнями, ви «набиваєте шишки» і «загартовуєтеся», у будь-якому випадку — набираєтеся досвіду.
• Начальство вас помічає і відзначає, отже, ваші шанси на просування кар’єрними сходами є достатньо високими.

Якщо вас влаштовує такий стан речей — проблем немає, але як поводитися, якщо подвійне навантаження і гіпотетичне підвищення, у тому числі й у фінансовій частині питання, не передбачається?

1. Запропонуйте поділити обов’язки на всіх. Наприклад, один із співробітників вашого відділу пішов у відпустку або звільнився. Замість того, щоб повністю «підхопити» його роботу, тактовно порадьте делегувати його обов’язки всім співробітникам відділу або сусідніх підрозділів.
   
   
2. Чітко визначте терміни «допомоги». У разі відпустки колеги, скажіть, що готові займатися його роботою рівно тиждень. У разі власного звільнення — дайте керівництво час на пошуки заміни.
   
   
3. Ненав’язливо обговоріть вашу винагороду. Наприклад, скажіть, що готові взяти на себе обов’язки колеги, що пішов, але на яку премію наприкінці місяця можна розраховувати?
   
   
4. Якщо чужу роботу вам пропонує зробити колега під виглядом «допомоги» — тут ваша позиція має бути твердою: «Мені дуже приємно, що ти звернувся саме до мене, але на даний момент я займаюся своїми безпосередніми обов’язками».
   
   
5. Сто разів подумайте перед тим, як пропонувати допомогу добровільно. Наступного разу на вашу допомогу вже будуть розраховувати, і відмовити буде набагато складніше.

Слід зауважити, що у деяких випадках невміння говорити «ні» обумовлено занадто розмитими посадовими обов’язками в компанії. Співробітник вважає, що це — не його робота, керівництво ж думає по-іншому. Почасти відповідальність за це може лежати і на самому співробітнику, який не уточнив перелік своїх обов’язків під час прийому на роботу.