Основою ефективних взаємовідносин (із клієнтами, друзями, колегами, кандидатами чи роботодавцем) є чесність. Вам пробачать неправильно зроблений наголос, помилку в реченні, неточність у формулюванні думки. Але не пробачать перекручених фактів, маніпуляцій даними, підміну понять.

Так що ж таке чесність? Деякі фахівці відносять чесність (як і пунктуальність, цілеспрямованість, наполегливість) до вольових компетенцій. Наприклад, у картках Ломінгера є компетенція «Чесність і довіра». Автори визначають для неї такі рівні та поведінкові індикатори:

Некваліфікований робітник

• Не викликає загальної довіри.
• Ухиляється від прямої відповіді, не має чіткої позиції.
• Може ставитися до людей по-своєму або з байдужістю.
• Вважається непослідовним, оскільки його вчинки не відповідають його словам.
• Не вміє зберігати конфіденційність.
• Дає обіцянки, які не може виконати.
• Не відслідковує свої справи, створюючи проблеми іншим.
• Звинувачує інших в своїх помилках.
• Дбає лише про свої інтереси.

Кваліфікований робітник

• Користується довірою колективу.
• Має репутацію відкритої і правдивої людини.
• Вміє висловити «гірку» правду так, щоб це посприяло ефективній роботі.
• Не розповідає іншим таємниці, якими з ним поділились.
• Визнає свої помилки.
• Не намагається в корисних цілях створити про себе помилкове приємне враження.

Гіперкваліфікований робітник

• Часом діє занадто прямолінійно, чим бентежить інших і спричиняє їм незручності.
• Доводить відкритість та чесність до такої межі, що це заважає роботі.
• Настільки прихильний «сухим» фактам, що нездатний робити зважені висновки, оцінювати різні точки зору або знаходити винуватих, навіть коли це необхідно.

Лайл Спенсер та Сайн Спенсер у книзі «Компетенції на роботі» знайомлять нас із такою компетенцією як «Надійність, чесність і щирість» та виділяють такі поведінкові індикатори:

• Підкреслює своє чесне слово по відношенню до інших (наприклад, у продажах).
• Діє так, щоб гарантувати чесність і справедливість у роботі з іншими.
• Попереджає покупця, що не зможе виконати щось (наприклад, завдання), навіть якщо це відобразиться на прибутках компанії.

Інші фахівці вважають, що недоцільно говорити про чесність, як про компетенцію, адже її неможливо об’єктивно виміряти. Якщо людина кмітлива, але нечесна, на провокативні питання вона, швидше за все, буде давати соціально правильні відповіді. Чи можемо ми із відповіді на питання «Ви колись говорили неправду?» зробити висновок про моральні якості кандидата? Якщо кандидат відповідає «Ні», чи говорить це про його нещирість? Кандидат відповів «Так»: це соціально бажана відповідь (він прочитав, що потрібно відповідати це, адже кожній людині хоча б раз у житті приходилося казати неправду, щоб не образити іншого, не потрапити в неприємну ситуацію тощо) чи дійсно від нього слід очікувати нечесних вчинків?

Чесно сказати співбесіднику, що слухати його нецікаво — це добре чи погано? На питання » Як я виглядаю?» дати відповідь «Сьогодні не твій день»: це образа чи чесність? Де та межа, яка розділяє чесність і ввічливість, чесність і вміння знаходити компроміс? За допомогою яких поведінкових індикаторів ми можемо визначити «рівень» чесності кандидата на співбесіді чи наших працівників? Однозначної відповіді на ці питання немає.

І все ж, постійно робляться спроби знайти спосіб визначення чи чесна людина поряд з нами. Так, в Стародавньому Китаї підозрюваному у злочині пропонували набрати в рот сухого рису та вислухати звинувачення. Якщо рис залишався сухим, підозрюваний вважався винним у скоєнні злочину.

Було багато спроб знайти та описати зв’язок поведінки людини з фізіологічними процесами в її організмі. Одна із них — розробка В. Марстона «детектор брехні», який згодом отримав назву «поліграф». Стосовно поліграфа досі ведуться дискусії щодо правдивості його результатів та доцільності використання під час відбору персоналу.

Темі брехні особливу увагу приділяє австралійський письменник Алан Піз. Багатьом з нас відома його книга «Мова рухів тіла». Багато інформації можна отримати з невербальних сигналів. Але потрібно бути обережним у своїх судженнях (уникнення зорового контакту ще не означає брехню), не робити поспішних висновків та обов’язково перевіряти отриману інформацію іншими методами.

На більшість питань стосовно чесності рекрутери отримують від кандидатів соціально правильні відповіді. Цікаві неочікувані питання, наприклад:

• Ваші колеги знають, де ви зараз знаходитесь? А керівник?
• Яку критику на свою адресу ви запам’ятали більше за все? Чому?
• Опишіть ситуацію, коли ви вирішили бути чесним з керівником, не зважаючи на можливу негативну реакцію з його боку?
• Чого ви найбільше боїтесь на цій посаді?

Найкращий спосіб виявити, чи чесно відповідає кандидат на співбесіді — ставити додаткові, уточнюючі питання, конкретизувати відповіді. Люди, які говорять неправду, схильні говорити загальними фразами, без деталей.

Звертайте увагу на моменти, коли ваш співбесідник уникає теми, переключає вашу увагу на інші речі, через якийсь час поверніться в розмові до цієї теми. Попросіть кандидата описати його досвід у цьому питанні, співставте з інформацією, отримайте рекомендацію від його колишнього роботодавця. Аналізуйте досвід кандидата. Можна говорити неправду собі, іншим, але досвід завжди покаже нам справжню картину.

Вас может заинтересовать
	Журнал для руководителей и HR-ов «Управление персоналом» «Управление персоналом» — первое и единственное на сегодняшний день специализированное периодическое издание в Украине для профессионалов в сфере управления человеческими ресурсами. О журнале Свежий номер Презентационный номер Приобрести издание

Надія Березова