У кожної професії є типові помилки, через які проходить людина, здобуваючи досвід у галузі. Якщо знати їх наперед — можна розвиватися швидше.

Менеджери з рекрутації компанії EWL Partners, які допомагають українцям знаходити роботу за кордоном, розповіли про помилки, які вони робили на початку своєї кар’єри. А також про прийоми, які вони використовують для ефективнішої роботи.

Не вивчити вакансію як слід

У рекрутера може бути спокуса зекономити час і не заглиблюватися в деталі вакансії, розраховуючи на свої базові уявлення про певну роботу та «типові умови». Але навіть, на перший погляд, однакові вакансії (наприклад, «пакувальник» або «віконний монтер») мають багато нюансів, в залежності від працедавця, міста, типу виробництва тощо.

«Рекрутер має знати про вакансію більше, ніж написано в описі. Має подивиться відео з виробництва, запитати усі деталі: від того, скільки годин на день треба працювати, до того, чи видають робочу форму працівникам», — говорить Аліна Михайленко. — Коли сам мало дізнався про вакансію, не зможеш й натхненно подати її кандидату».

Водночас не варто створювати дуже довгий опис вакансії, розписуючи усі деталі в оголошенні. Найкраще, коли у письмовому описі все написано коротко, а все інше рекрутер розповідає особисто, під час розмови з кандидатом. У детальну розповідь важливо інвестувати час. А опісля — скинути всі деталі людині у месенджері. Це убезпечує рекрутера у разі непорозумінь.

«Буває, що люди приїжджають працювати на завод й через кілька днів говорять, що рекрутер їм обіцяв кращі умови або більшу платню. Важливо мати скріншоти у соцмережах, щоб довести, що саме ви їм обіцяли», — говорить рекрутерка Марічка Лещишин.

Брехати про умови й замовчувати труднощі

Деякі рекрутери, бажаючи зацікавити кандидата, замовчують недоліки вакансії, або навіть відверто обманюють. Наприклад, компанія може не надавати житла, і за нього потрібно доплачувати, а вони говорять, що воно безкоштовне.

«Мені траплялися працівники, які приїжджали на збір помідорів у Польщу, але були щиро переконані, що їдуть збирати огірки, бо рекрутер їм так сказав», — розповідає координаторка Олена Дорофеєва.

Інші рекрутери — обіцяють легку роботу, або «забувають» повідомити, що, наприклад, працювати у м’ясному цеху — це фізично важко, і там можуть бути неприємні запахи. Хтось — обіцяє, що окрім ставки буде дуже багато бонусів (більше, ніж це можливо насправді). Цього робити не варто, бо людина має тверезо розуміти, як виглядатиме її робота, і скільки вона зароблятиме — щоб не розчаруватися, і за тиждень не починати пошук роботи знову.

Думати лише про заробіток

Звісно, люди займаються будь-якою роботою, щоб заробляти гроші на життя. А рекрутер — ще й азартна професія, адже зароблена сума часто залежить від кількості закритих вакансій. Але якщо гнатися виключно за кількістю — успіху не досягнете. Першочерговим має бути щире бажання допомогти людям.

«Хороший заробіток і багато кандидатів у довготривалій перспективі мають ті рекрутери, які в першу чергу дбають, як знайти для кожної людини роботу, що найбільше їй підходить, — говорить Аліна Михайленко, — Таких рекрутерів починають радити іншим, і це працює найкраще».

А ще хороший рекрутер тримає контакт з людьми, яких він працевлаштував. Він цікавиться, чи підійшла їм робота, які задачі вони виконують, чи добре влаштувалися у побуті.

«Особливо це важливо, коли людина вперше влаштувалася на роботу за кордоном. Вона завжди трохи панікує і тривожиться — їй важливо розуміти, що є людина, з якою можна порадитися. Наприклад, знайти на карті найближчий магазин до житла — не надто складно, але така допомога дуже цінується. Водночас людина розповість вам про певні деталі роботи саме на цьому виробництві — така інформація знадобиться рекрутеру, коли він буде шукати наступних кандидатів на цей завод або фабрику», — говорить Аліна.

Водночас ставати «другом» кандидату теж не варто — тоді він може дзвонити о десятій вечора, щоб «вилити душу». Найкраще — тримати «золоту середину». Це ділові, але людські стосунки, приємні обом сторонам.

Розмовляти «по скрипту»

Одна з найбільших помилок рекрутера — шаблонно підходити до співбесіди з кандидатами, говорити монотонно і за заздалегідь прописаним шаблоном. Варто пам’ятати основний список питань, які треба поставити кандидату, але не робити це механічно.

«Людина завжди відчує, що щось не так — або рекрутер новенький і ще боїться говорити вільно, або хоче «впарити» вакансію. Кандидату стає нецікаво. У розмову має бути вкладена душа. Спілкування має бути у вільній формі, ніби це розмова з другом, якому ви хочете щиро допомогти», — говорить Марічка Лещишин.

Кожен рекрутер мусить бути трохи психологом, він має виробити свою манеру та інтонацію спілкування та змінювати тон, залежно від темпераменту кандидата, його настрою та характеру.

«Впарювати» вакансію, яка людині не підходить

Дуже важливо не нав’язувати своє бачення кандидатам, а прислухатись до них. Виходити з того, як буде краще для конкретної людини, а не намагатися закрити вакансію попри все.

«Люди відчувають, коли їх хочуть використати, коли їм «впарюють» якусь вакансію. Вони просто не працюватимуть з таким рекрутером», — говорить рекрутер Ростислав Кривуляк.

Якщо кандидат каже, що не хоче працювати на певному типі виробництв — варто закрити цю тему, а не пробувати його переконати у зворотному. Краще пошукати й запропонувати інші варіанти.

«Якщо людина каже «Я не хочу працювати з рибою», а рекрутер їй доказуватиме плюси рибного виробництва, то кандидат просто не буде більше брати слухавку від цього рекрутера», — пояснює Ростислав.

«Засипати» людину вакансіями

Є рекрутери, які настільки прагнуть знайти кандидату роботу, що починають завалювати його різноманітними вакансіями. Цього робити не варто — людина лише розгубиться і не зможе прийняти рішення.

«Дійсно, бувають досвідчені працівники, які мали багато робіт на різних виробництвах за кордоном. Вони орієнтуються в пропозиціях та знають, які плюси та мінуси їх можуть чекати. Таким людям можна пропонувати багато вакансій — вони зможуть швидко обрати. Але, наприклад, якщо людина вперше їде у Польщу і сама не розуміє, чого хоче — варто детально оцінити її можливості та очікування і запропонувати максимум 2–3 релевантні вакансії. Якщо їх буде навіть 5–6, кандидат уже розгубиться», — говорить рекрутер Денис Зарічанський.

Піддаватися емоціям

Рекрутер — професія, що передбачає багато спілкування з людьми. А люди бувають дуже різні. Тому доведеться навчитися стримувати свої емоції. Стресостійкість — важлива риса у цій професії.

«Якщо кандидат тебе не чує, починає підвищувати голос або ставити неадекватні вимоги — краще не сперечатися, а просто побажати гарного дня і попрощатися. Не витрачайте свій час та емоції на таку людину, це зіпсує всю подальшу роботу в цей день», — говорить Марта Мирош.

З нею погоджується і Денис Зарічанський. «Коли рекрутер піддається емоціям, це погано впливає на весь процес роботи. На емоціях дуже важко доносити суть інформації. У такому разі й кандидат не сприйме те, що ви хочете йому сказати. А ще — не варто переносити емоції від одного кандидата на іншого. Коли я відчуваю, що мене «роздраконили», роблю перерву в роботі, п’ю каву, займаюся спортом і повертаюся до спокійного стану перед тим, як повертатися до спілкування з людьми».

Опікуватися кандидатом, як батьки

Рекрутери-початківці намагаються зробити все за кандидата самі, вони надмірно ним опікуються і беруть на себе 100% відповідальності. Але так не має бути, важливо тримати баланс і не ставитися до працівника як до дитини.

«Рекрутер має бути менеджером, лідером, вести кандидата і підказувати йому, що треба робити — але не робити це за нього, і не почуватися «обслуговуючим персоналом», — говорить Денис Зарічанський — Якщо рекрутер буде зважати на всі примхи кандидата, це не призведе до нормальної співпраці. Треба мати певну твердість. Рекрутер — це не мама і не тато, він пропонує варіанти, але не має «няньчитися» з кандидатом».

Не відповідати на дзвінки кандидата

Якщо людина дзвонить, а їй не відповідають — це насторожує. Якщо справді не можете відповісти — напишіть повідомлення, що ви перетелефонуєте. Інакше втрачаєте довіру: кандидат думає «Якщо мені не відповідають вже зараз, що ж буде, якщо я приїду у нову країну?».

Витрачати час на тих, хто не налаштований знайти роботу

Якщо людина прийшла до рекрутера просто «на розвідку», а насправді не налаштована прямо зараз знайти роботу — це відчувається. Така людина дуже довго перебирає вакансіями, просить знайти «щось інше», але не може відповісти, що саме їй не підходить.

«Треба це бачити на початку, припиняти й казати «Вибачте, у нас для вас немає вакансій». Це така категорія людей, які люблять даремно витрачати чужий час, — говорить рекрутер Ростислав Кривуляк. — Треба пам’ятати про це й вміти вчасно зупинитися: бо якщо людина одразу не прагне знайти роботу, ви її не зацікавите, лише даремно втратите час».

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме: Консультації по телефону та електронній пошті. Доступ до нормативно-правової бази. Зразки та шаблони документів у Word. Придбати видання