Епідемія коронавірусу та карантин залишили без роботи десятки мільйонів людей у світі, але це були лише квіточки, кажуть експерти українського ринку праці. Незважаючи на дані Мінекономіки, яке зафіксувало, що безробітних за останні три тижні стало менше, не все так гладко.

І безробітні, і експерти досить скептично поставилися до тимчасових робочих місць, які уряд створив за програмою «500 тисяч вакансій». На середню зарплату 12 тисяч гривень досі шукають шляховиків без досвіду. Кабмін також намагається врятувати ситуацію, компенсуючи зарплати найманим працівникам. Але чи стримає це зростання безробіття, і який прогноз на осінь?

Анна Кузуб — фінансова консультантка. Оформлена як фізична особа-підприємець. Розповідає, що під час кризи залишилася без клієнтів, а значить — без доходів. Тоді почала шукати в інтернеті державні програми з підтримки бізнесу. Коли знайшла, подала заяву на отримання. Зрештою, за неповні три місяці простою Ганні нарахували 7200 гривень — дві третини минулорічної мінімальної зарплати за кожен місяць.

«Така допомога дозволить принаймні мати якісь доходи на першочергові потреби», — розповідає Анна.

А столичному підприємству, яке виробляє вентиляційні системи для промисловості та торгових центрів, за цією ж програмою центр зайнятості виплатив 622 тисяч гривень — співробітникам компенсували недоотримане за час примусової відпустки.

«У нас був неповний простій, коли розпочався карантин. У квітні ми частково наших людей відпустили в неоплачувану відпустку і подали [заявку] на цю державну програму. Два тижні розглядали наші документи і після двох тижнів прийшло підтвердження, що буде компенсація на виплату заробітної плати», — говорить заступник директора з виробництва Марина Леоненко.

Загалом на виплату допомоги з часткового або тимчасового безробіття на період карантину з держбюджету виділили 4,7 млрд гривень. Левову частку взяли їх Фонду боротьби з COVID-19. Чверть коштів з нього — 1,16 млрд гривень — вже освоїли. Міністр економіки Ігор Петрашко підбиває перші підсумки:

«Це, по суті, допомога підприємствам, які, виходячи з умов коронокризи та обмежень, вивели частину персоналу на неповний робочий день. Тобто, якщо хтось працює не 40 годин на тиждень, а менше, підприємство звертається до центрів наших, які займаються виплатами, і може отримати допомогу на таких людей. І зараз приблизно 180 тисяч підприємств, серед них і ФОП, скористалися цією програмою, і 300 тисяч працівників отримують допомогу», — підрахував Петрашко.

Опитані нами експерти одностайні: така програма була необхідна, адже в іншому випадку бізнес не переживе кризу. Втім, суми, що виплачуються співробітникам, вкрай малі. Максимальна допомога дорівнює мінімальній зарплаті.

«Основна частина компенсації явно не відповідає тим втратам, які понесли наймані працівники, яких перевели в режим тимчасового простою. Ця програма не враховує, що 90% бізнесів не зіткнулися з повною зупинкою, а зіткнулися з так би мовити, «віяловими відключеннями». Коли сьогодні найманий персонал виводять на роботу, завтра не виводять, потім знову виводять. Ця складна амплітуда, природно, важко відображується в державних нормативних формулах», — пояснює економіст Олексій Кущ.

Кількість поданих заявок експерти оцінюють як низьку. І справа не лише у відсутності масованої реклами. Щонайменше, половина вітчизняного бізнесу перебуває «у тіні» — там не оформляють співробітників і не платять податків. Таким компаніям простіше звільнити працівників на час простою, ніж звертатися до держави, наражати себе на перевірку і переходити на роботу «по-білому».

«Реально малий бізнес не скористався цією компенсацією, тому що йому простіше взагалі не платити податки, піти «в тінь» … Чесно кажучи, люди не повірили державі, хоча треба повірити. Я знаю, що у Києві, в Івано-Франківську, в Сєверодонецьку не одне і не два маленьких і середніх підприємства, які подалися. І вони ці компенсації отримали, для них це справжнє життя», — розповідає експерт ринку праці Андрій Черкасов.

Інша державна програма передбачала створення 500 тисяч робочих місць для українців, яких скоротили або звільнили через карантин. Про її запуск прем’єр-міністр заявив ще у квітні. З того часу, за словами чиновників, відкрили більше третини вакансій і працевлаштували на них 174 тис. людей. Що це за робочі місця?

За інформацією центру зайнятості, майже у половини працевлаштованих було професійно-технічна освіта; у 28% — вища і у 23% — середня. Більше половини отримали роботу в сільському господарстві; 13% — у переробній промисловості; 11% — у сфері торгівлі. Решта — у будівництві, зокрема, доріг, сфері транспорту та державному управлінні.

Щоправда, значна частина вакансій має сезонний характер. А значить, восени люди знову залишаться без роботи до наступного літа. Більш того, тимчасову зайнятість у комунальній сфері планують навіть закріпити законодавчо.

«На розгляді в парламенті перебувають уточнення до законопроєктів, які дозволять відновити програми так званої «тимчасової комунальної зайнятості». Людей, які терміново шукають роботу, можна буде працевлаштовувати для виконання громадських і комунальних завдань. Це по закону, але на час коронавірусу було призупинено перехідними положеннями. Якщо парламент підтримає, це дасть нам можливість працевлаштувати ще до 140 тисяч осіб», — пояснив Петрашко.

Зрозуміло, це, знову ж таки, краще, ніж нічого. Але це не ті робочі місця, стверджують експерти. Вони не пов’язані з розвитком промисловості або взагалі розвитком економіки.

«Держава не запускає нові виробничі проекти, не інвестує в промисловість, не інвестує у виробництво, нового не відкривається, немає точок зростання, немає магнітів, які притягували б робочу силу, давали вакансії», — говорить Кущ.

Зарплати та умови праці на цих робочих місцях теж неконкурентні — 6–8 тисяч гривень. Принаймні, такі суми озвучували в Уряді. А значить бажаючих буде небагато і глобально проблеми безробіття це не вирішить.

«Можна купити лопату і сказати: ми створили робоче місце, давши лопату людині. Але, по-перше, це влаштує людини? Ми говоримо про створення робочих місць, які б давали і задоволення від роботи, і задоволення фінансове від цього робочого місця. Але це не так просто, не в такі терміни. Можливо, людина якийсь і прийде, ми зафіксуємо, що позиція зайнята, галочку поставимо, але через тиждень-два-місяць людина звільниться з цієї роботи», — упевнений радник конфедерації роботодавців України Родіон Колишко.

А в Україні, між іншим, півмільйона лише офіційно зареєстрованих безробітних. У «тіні», за оцінками економістів, — ще півтора мільйона. І щоб зупинити цю хвилю, крім одноразової допомоги або сезонних низькооплачуваних вакансій, потрібно підживлювати економіку. Це можуть бути доступні дешеві кредити, податкові канікули для бізнесу або інвестиції в промисловість…

Якщо такої стратегічної підтримки не буде, на вулиці можуть опинитися ще сотні тисяч українців. Адже багато представників бізнесу не виключають, що і після чергового пом’якшення карантину будуть змушені скорочувати штати.

Ксенія Капустинська