1. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2023 р. у справі № 280/3626/23 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ЗАПОРІЖЖЯ» про стягнення суми адміністративно-господарської санкції і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Обставини справи. Відповідачем не сплачено всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 р. постановою Кабінету Міністрів України № 70, заявлену суму адміністративно-господарської санкції і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Обґрунтування Суду. Позивачем не обґрунтовано позовну заяву щодо можливості виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з огляду на положення «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого 22.12.2022 р. наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309, згідно з якими у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 вся територія Запорізького району Запорізької області (у тому числі м. Запоріжжя) відносилась до території активних бойових дій, а у період з 01.01.2023 вся територія Запорізького району Запорізької області (у тому числі м. Запоріжжя) відноситься до території можливих бойових дій.

Оскільки отримана позивачем від Пенсійного фонду України інформація містила ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, то, згідно з приписами ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», була підстава для проведення перевірки відповідача.

Однак, позивачем не надано до суду доказів проведення зазначеної перевірки.

На думку суду, позивачем не доведено, що відповідачем не вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За матеріалами справи, відповідач об’єктивно, за не залежних від нього причин не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, що виключає необхідність ним сплати адміністративно-господарської санкції і пені.

2. Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 р. у справі № 240/12860/22 за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» про стягнення санкцій та пені

Обставини справи. Товариством з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» було подано звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (за формою № 10-ПОІ), згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2021 року становила 8 осіб, з них кількість осіб з інвалідністю — штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII становить 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 294 812,50 грн.

Претензією від 23.06.2022 р. № 18/22, позивач повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна», що відповідно до поданого ними звіту за формою № 10-ПІ за 2021 рік до них застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 155 543,42 грн.

Зазначені в претензії кошти відповідачем сплачені не були, у зв’язку із чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Обґрунтування Суду. Суд вважає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані:

• виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
• надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI;
• звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі — Закон № 875-XII) та Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування від 31.01.2007 р. № 70;
• у разі невиконання такого нормативу — щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Однак, обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2021 року систематично, направлялися до Новоград-Волинського міського центру зайнятості звіти форми № 3-ПН щодо наявності вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Вказане підтверджується копіями звітів товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» форми № 3-ПН.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що особи з інвалідністю самостійно звертались до товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» з метою отримання робочого місця, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

3. Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 р. у справі № 240/11478/22 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк Логістикс Україна», в якому просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 54463,56,21 грн, з підстав порушення відповідачем законодавства щодо встановлення нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Обставини справи. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов’язок з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Обґрунтування Суду. Відповідачем у 2021 році подавалась звітність за лютий до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з інформацією про попит на робочу силу (вакансії), про наявність робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 3-ПН.

ТОВ «Спарк Логістик Україна» до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у 2021 році неодноразово направлялись форми № 3-ПН від 12.01.2021, 31.03.2021, 15.07.2021, 06.10.2021.

В матеріалах справи відсутні докази того, що до відповідача направлялись особи з інвалідністю або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

Відтак, з урахуванням вимог ст. 218 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб’єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

4. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 р. у справі № 580/19/23 за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «Золота Ягода» про стягнення адміністративно-господарських санкцій

Обґрунтування Суду. Дослідивши всі матеріали справи в сукупності, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ФГ «Золота Ягода» у 2021 році не використовувало найману працю за трудовими договорами.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів вважає, що Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як суб’єкт владних повноважень, не довело належними та допустимими доказами, що Фермерське господарство «Золота Ягода» у 2021 році використовувало найману працю, як наслідок, мало обов’язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому, як вбачається з позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу, Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вказує про незаконність дій ФГ «Золота ягода» щодо укладення з громадянами договорів цивільно-правового характеру на виконання певних робіт, оскільки, на переконання позивача, це не передбачено Законом України «Про фермерське господарство».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини не є предметом судового розгляду при вирішення даної справи щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ФГ «Золота Ягода» на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю за 2021 рік та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

5. Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 р. у справі № 240/9142/21 у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк Логістикс Україна» про стягнення коштів

Обґрунтування Суду. До обов’язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю фактично віднесено укладання трудового договору з інвалідом, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (оскільки в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов’язку виконувати певну роботу, а у роботодавця — обов’язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці), а в силу приписів частини 3 статті 18 даного Закону — підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що саме до обов’язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування інвалідів, тому що саме з цією метою роботодавці зобов’язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Вас може зацікавити Книга обліку наказів з персоналу   Придбати Журнал «КАДРОВИК.UA»   Придбати Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Придбати

Вікторія Поліщук