Працівники зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військкоматів у строки, зазначені в отриманих ними документах: мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII, далі — Закон про мобілізацію).

Працівники, які є військовозобов’язаними, можуть бути призвані як на навчальні збори призначеного складу, так і на військову службу та зараховані до штатів військових підрозділів, до яких вони прибувають. Відповідь на те, куди та на який термін призвано працівника, повинні містити надані йому військкоматом повістка, мобілізаційне розпорядження тощо.

На практиці військовозобов’язаним вручають повістки, у яких зазвичай працівника викликають до військового комісаріату без зазначення причин із вказівкою лише, на який час і на яку дату з’явитися. Це може бути як уточнення даних військового обліку, так і призов на навчальні збори або ж на військову службу.

Мобілізаційні розпорядження (повістки) можуть містити тільки термін, упродовж якого особі необхідно з’явитися на збірний пункт, та адресу, і не пояснювати, чи перебуватиме працівник на навчальних зборах, або його призивають на військову службу. Досить часто на підприємства військкомати надсилають копію наказу про часткову мобілізацію та доводять його приписи до підприємств відповідно до мобілізаційних планів.

Однак поспішати зі звільненням працівників, яким надійшла повістка у зв’язку з оголошенням в Україні часткової мобілізації, не варто. Необхідно детально з’ясувати та отримати від працівника всі можливі документи, які засвідчуватимуть, куди та на який строк його призвано.

Якщо неможливо за повісткою чи з усних пояснень працівника з’ясувати зазначені вище подробиці, є сенс в табелі проставляти неявку із нез’ясовних причин «НЗ» (код 28) або ж інші причини неявок «І» (код 30). У подальшому, після з’ясування причин, потрібно скласти акт про неявку працівника. До такого акту потім додадуть пояснення працівника та документи, що засвідчують причини його відсутності.

Якщо ж у повістці чітко вказано, що військовозобов’язаного працівника призивають на навчальні збори, у такому разі в табелі обліку використаного робочого часу дні відсутності працівника у зв’язку з виконанням державних і громадських обов’язків, військовими зборами позначають «ІН» (код 22).

Далі розглянемо найпоширеніші ситуації, що виникають у разі виклику працівника за повісткою до військкомату.

Працівника викликали до військкомату для уточнення його даних

Насамперед нагадаємо: у разі оголошення мобілізації громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до військкоматів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час (ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію).

Тому повістка працівнику про виклик до військкомату — іще не привід вважати його призваним на навчальні збори чи мобілізованим на військову службу.

Громадяни, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані, зокрема, прибувати за викликом районного (міського) військкомату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медогляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних (ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII, далі — Закон про військову службу).

Для виконання обов’язків, пов’язаних із узяттям на військовий облік, громадян звільняють від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, зі збереженням за ними місця роботи (посади) і середньої зарплати (ч. 2 ст. 21 Закону про військову службу). На підприємстві працівник має надати повістку відділу до кадрів. Саме повістка слугуватиме підставою для табелювання працівника й оплати цього часу в розмірі середнього заробітку.

Військкомат направив працівника на проходження військово-лікарської комісії

Громадяни України, яких призивають або приймають на військову службу, приймають на службу у військовому резерві, та військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, мають проходити обов’язковий медогляд. Цього вимагає ч. 10 ст. 2 Закону про військову службу. І поки не буде висновків військово-лікарської комісії, працівник не вважається таким, що проходить навчальні збори, або ж мобілізованим.

На час проходження медичного обстеження за направленням військкомату за особами зберігаються місце роботи (посади) і середня зарплата (ч. 2 ст. 21 Закону про військову службу).

Згідно з п. 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, особам, які проходять обстеження в лікувально-профілактичних закладах за направленням військкоматів, видають довідку довільної форми, засвідчену підписом завідувача відділенням і печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Тож ця довідка разом із повісткою і буде підставою для того, щоб відпустити працівника з роботи та оплатити час його відсутності в розмірі середнього заробітку у зв’язку з проходженням медобстеження.

Працівника викликали на навчальні збори

Відповідно до п. 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009 р. № 560, командири військових частин (установ), до яких прибувають військовозобов’язані на навчальні збори, мають видати наказ про зарахування військовозобов’язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік, а також унести відповідні записи про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов’язаних із зазначенням тривалості й виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи).

Тож працівник, якого мобілізовано на навчальні збори, причину початку своєї відсутності підтверджує повісткою, у якій мають бути обумовлені вид і строки навчальних зборів. Тривалість проходження зборів засвідчується записом у військовому квитку.

Після отримання повістки працівника відпускають з роботи за відповідним розпорядженням (наказом) керівника підприємства (установи).

У табелі обліку використаного робочого часу дні відсутності працівника на навчальних зборах позначають «ІН» (код 22) як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (зокрема, виконання державних і громадських обов’язків, зокрема, перебування на військових зборах).

За призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, ураховуючи час проїзду до місця їх проведення та назад, зберігають місце роботи, а також займану посаду й середню заробітну плату на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності (ч. 11 ст. 29 Закону про військову службу). У такому випадку середній заробіток військовозобов’язаним виплачують за місцем роботи з наступним відшкодуванням за рахунок коштів Міноборони (п. 2 постанови КМУ «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» від 23.11.2006 р. № 1644).

У разі якщо ж військовозобов’язаний працівник захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігають місце роботи й займану посаду, а з дня закінчення навчальних зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість зарплати виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності (ч. 14 ст. 29 Закону про військову службу). Тобто допомогу по тимчасовій непрацездатності починають виплачувати з дня, наступного за днем закінчення навчальних зборів.

Ситуація. Працівника призвано на навчальні збори з 10.03.2014 р. по 19.03.2014 р. У період зборів він захворів, що засвідчує листок непрацездатності, виданий на період з 17.03.2014 р. по 26.03.2014 р. Тоді працівнику мають за період з 10.03.2014 р. по 19.03.2014 р. виплатити середній заробіток, а за період з 20.03.2014 р. по 26.03.2014 р. — допомогу по тимчасовій непрацездатності. Однак ураховуючи, що лікарняний відкрито 17.03.2014 р., а за рахунок підприємства оплачують лише перших п’ять днів тимчасової непрацездатності, тоді тільки 2 р.дн. (20.03.2014 р. та 21.03.2014 р.) оплачуватимуться за рахунок коштів підприємства. Решта — 3 р.дн. (24.03.2014 р., 25.03.2014 р. та 26.03.2014 р.) — за рахунок коштів Фонду соцстраху.

Коли повістку на навчальні збори працівнику було вручено під час відпустки, п. 10 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80, передбачає: якщо військовозобов’язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, відпустку продовжують після закінчення зборів або переносять на інший період.

За такої ситуації працівник має надати заяву про припинення відпустки та повістку, на підставі яких керівник видасть наказ про відкликання працівника з відпустки.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (ч. 8 ст. 79 КЗпП). Тоді доведеться сторнувати відпускні, нараховані за невикористані дні відпустки, та оплатити перебування на навчальних зборах. Зауважимо: розрахований середній заробіток в обох випадках буде різний.

Працівник мобілізований на військову службу

У разі оголошення мобілізації проводиться призов на військову службу військовозобов’язаних і громадян призовного віку. Це передбачає п. 252 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008.

У такому разі військовозобов’язані, призвані на збори, продовжують перебувати на зборах до особливого розпорядження відповідних органів військового управління згідно з їх повноваженнями. А військовозобов’язані, приписані на посади до військових частин, приступають до виконання обов’язків за цими посадами з моменту їх призначення наказами по стройовій частині відповідно до мобілізаційного призначення.

Тож якщо військовозобов’язаного призначено на військову посаду до штату військової частини, логічно, що його звільняють за місцем роботи. Адже із дати зарахування до особового складу військової частини він починає проходити саме військову службу.

Засвідчувати призов працівника на військову службу можуть: повістка, мобілізаційне розпорядження, запис про призов на військову службу у військовому квитку, копії документів про зарахування до особового складу військових частин, контракт про проходження військової служби тощо.

У разі призову або вступу працівника на військову службу його звільняють згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП. Однак для цього необхідно отримати від працівника документи, що засвідчують такий факт. У подальшому із працівником проводять остаточний розрахунок, виплативши всі належні йому суми заробітку, включаючи компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Працівнику, якого звільнено у зв’язку з призовом на військову службу, вихідну допомогу не виплачують. Мінпраці в листі від 07.09.2009 р. № 211/06/186-09 наголошує, що зміни, внесені до ст. 44 КЗпП Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107, визнано неконституційними. А ст. 44 КЗпП у редакції, що діяла до прийняття цього Закону, не передбачала виплати вихідної допомоги особам, трудовий договір із якими припиняється за п. 3 ст. 36 КЗпП. Підтверджує це й судова практика (див. рішення Апеляційного суду Херсонської області від 29.05.2013 р. у справі № 22-ц/791/1867/2013 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26.02.2013 р. у справі № 22ц/775/2390/2013).

Зверніть увагу! Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти (№ 4500, № 4500-1, № 4500-2), які, зокрема, передбачають, що працівникам, котрі призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігають місце роботи (посаду) і середній заробіток. Також передбачається виплачувати їм одноразову грошову допомогу. Сподіваємося, що невдовзі один із цих законопроектів буде ухвалено, і працівники, мобілізовані до Збройних Сил, отримають належні соціально-трудові гарантії нарівні з тими, кого призивають на навчальні збори. Проте зважайте, що такі законодавчі ініціативи не передбачають компенсацію підприємствам за рахунок бюджетних коштів виплаченого середнього заробітку мобілізованим на військову службу працівникам. Тому ця компенсація заробітку працівників повністю виплачуватиметься за рахунок підприємства.

Працівника залучено до роботи в збірних пунктах (призовних комісіях)

Для повного та якісного виконання планів мобілізації в особливий період місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування разом із підприємствами, установами та організаціями, незалежно від підпорядкування і форм власності, та районними (міськими) військкоматами в мирний час утворюють дільниці для оповіщення і збору військовозобов’язаних, комплектують їх особовим складом із числа військовозобов’язаних (ч. 3 ст. 43 Закону про військову службу). Залучених до таких обов’язків військовозобов’язаних працівників не звільняють від виконання основних обов’язків за місцем роботи. Однак роботодавцю необхідно затвердити наказ про порядок роботи такого працівника на час його залучення до роботи на такій дільниці.

Окрім того, згідно з ч. 6 ст. 43 Закону про військову службу, займана посада та середній заробіток за основним місцем роботи зберігають за:

• членами призовних і лікарських комісій при районних (міських) військкоматах;
• лікарями й середнім медичним персоналом, технічними працівниками й обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час призову громадян на проходження військової служби або на збори для проведення медогляду й повторного огляду, а також для відправлення призваних на збірні пункти.

Микола Кирильчук