Звільнення матеріально відповідальної особи без інвентаризації: дії роботодавця
Новини
19.03.2026
Звільнення матеріально відповідальної особи без інвентаризації: дії роботодавця
Матеріально відповідальна особа подала заяву про звільнення без дотримання двотижневого строку у зв’язку з доглядом за особою з інвалідністю I групи. Які дії роботодавця, якщо до дати звільнення не буде проведено інвентаризацію?
Насамперед зауважимо, що звільнення матеріально відповідальної особи — це процес, який вимагає не лише чіткого дотримання процедур трудового законодавства, а й забезпечення збереження активів юридичної особи.
На підставі ст. 38 КЗпП працівник подає заяву за два тижні до дати звільнення.
Однак за певних обставин працівник має право звільнитися без двотижневого відпрацювання. Про це вказано в ч. 1 ст. 38 КЗпП:
«У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник».
Разом із тим якщо з працівником було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, то в разі припинення трудових відносин такий працівник має передати роботодавцю матеріальні цінності, які перебувають у розпорядженні працівника.
Таке передання здійснюють з урахуванням результатів інвентаризації. Адже в п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (далі — Положення № 879) вказано, що у разі зміни матеріально відповідальних осіб проведення інвентаризації є обов’язковим.
Отже, для роботодавця двотижневий період перед звільненням працівника є необхідним для проведення інвентаризації. Однак обмежувати працівника у праві на звільнення у визначений ним день і без двотижневого відпрацювання роботодавець не може, якщо в заяві про звільнення працівник указав одну з поважних причин, перелічених у ч. 1 ст. 38 КЗпП, і надав підтвердні документи.
Тож роботодавець не має законних підстав відмовити працівнику у звільненні, якщо інвентаризацію не було проведено до дати звільнення. Будь-які внутрішні накази або розпорядження, що фактично забороняють звільнення під час (або без) інвентаризації, а також відмова прийняти заяву на звільнення можуть бути розцінені як порушення прав працівника та використані проти роботодавця в разі трудового спору.
Якщо обсяги матеріальних цінностей, які перебувають у розпорядженні працівника, дають змогу провести інвентаризацію за один чи декілька днів до дати звільнення працівника, то роботодавець невідкладно після отримання від працівника (матеріально відповідальної особи) заяви про звільнення повинен видати наказ про проведення інвентаризації, у якому вказати підставу (п. 7 розд. I Положення № 879), дату початку інвентаризації та перелік майна або цінностей.
Зразок
ТОВ «Сігма»
НАКАЗ
02.12.2025
м. Київ
№ 76
Про проведення позапланової інвентаризації у зв’язку зі звільненням матеріально відповідальної особи
Відповідно до Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879, та у зв’язку зі звільненням матеріально відповідальної особи Єрмоленка Андрія Івановича, провідного інженера відділу адміністративно-господарської роботи
НАКАЗУЮ:
1. Інвентаризаційній комісії, створеній наказом ТОВ «Сігма» від 01.05.2025 № 17:
1) провести позапланову інвентаризацію матеріальних цінностей, закріплених за матеріально відповідальною особою, яка звільняється; 2) провести інвентаризацію станом на 05.12.2025 в одноденний термін; 3) після завершення інвентаризації подати до бухгалтерії:
інвентаризаційні описи;
акти розбіжностей (за наявності);
акт приймання-передачі матеріальних цінностей.
2. Єрмоленку Андрію Івановичу передати всі матеріальні цінності за актами приймання-передачі тимчасово призначеному матеріально відповідальному працівнику Клименку Ігорю Васильовичу, заступнику начальника відділу адміністративно-господарської роботи.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Директор
Марченко
Ірина МАРЧЕНКО
Як бути, якщо провести інвентаризацію до моменту звільнення працівника все ж таки неможливо через брак часу або значні обсяги матеріальних цінностей?
Рекомендації для таких випадків можна знайти в листі Мінсоцполітики від 24.07.2013 р. № 8117/0/14-13/06, а саме:
У день звільнення матеріально відповідальної особи потрібно забезпечити повне передання всіх матеріальних цінностей, закріплених за нею. Очевидно, що для цього варто видати окремий наказ (розпорядження).
передання оформлюють актами приймання-передачі, що фіксують фактичний стан та кількість цінностей. Акт підписують працівник, який звільняється, тимчасово призначена матеріально відповідальна особа і представники інвентаризаційної комісії. Акт затверджує керівник підприємства.
За відсутності іншої матеріально відповідальної особи, якій можуть бути передані матеріальні цінності, наказом може бути призначено іншого працівника (за його згодою), який тимчасово виконуватиме функції матеріально відповідальної особи. Укладення договору про повну матеріальну відповідальність є обов’язковим.
Після прийняття нового працівника (на заміну звільненого) з ним укладають договір про повну матеріальну відповідальність. Матеріальні цінності передають йому від тимчасово призначеного працівника на підставі актів приймання-передачі.
У такому випадку також має бути проведено інвентаризацію цінностей, які були передані за актом приймання-передачі тимчасово призначеному працівнику. Якщо будуть виявлені нестачі, то факт звільнення матеріально відповідальної особи не звільняє її від відповідальності. КЗпП не обмежує можливість притягнення до матеріальної відповідальності лише періодом роботи на посаді. Роботодавець може вимагати відшкодування завданої шкоди й після припинення трудових відносин. У разі відмови працівника компенсувати втрати добровільно роботодавець має право звернутися до суду на підставі ст. 136 КЗпП.
Вас може зацікавити
Кадрова система «КАДРИ.UA»
Сучасна система кадрових рішень від бренду № 1 на ринку України «КАДРОВИК.UA»
Створена за участі кадровиків-практиків
Доступ до системи 24/7
Містить гарячу стрічку щоденних змін у законодавстві
Надає безліміт консультацій від провідних експертів редакції
Має зрозумілий інтерфейс системи та власного кабінету. Все зручно та під рукою