Відповідно до статті 11 Закону України «Про відпустки», щорічна відпустка на вимогу працівника має бути перенесена на інший період у випадках:

• порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
• несвоєчасної виплати роботодавцем заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Також щорічна відпустка переноситься на інший період або продовжується в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
• виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати;
• настання строку відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами;
• збігу щорічної відпустки з відпусткою в зв’язку з навчанням;
• встановлення, згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», такого факту.

Щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із профспілкою в разі, коли надання такої відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. Новий термін щорічної відпустки в разі її перенесення встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання