Якщо у працівника є діти, він має право на додаткову оплачувану відпустку, яка належить до категорії соціальних, а не щорічних відпусток. Порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей регулюється нормами статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Додаткова відпустка на дітей має низку нюансів, які відрізняють її від звичайних щорічних відпусток. Які правила надання відпустки передбачені законодавством?
Права на додаткову відпустку на дітей
Право на отримання додаткової відпустки на дітей мають:
Особи, які мають право
Категорія дітей
Один з батьків*, які мають двох або більше дітей
віком до 15 років**
Один з батьків, які мають дитину з інвалідністю
віком до 18 років
Один з батьків, які усиновили дитину
віком до 18 років
Мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи
не обмежений (з 18 років)
Одинока мати, батько, який виховує дитину без матері
віком до 18 років
Одинока мати особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, батько, який виховує таку особу без матері
не обмежений (з 18 років)
Особа, яка взяла дитину під опіку
14 років
Особа, яка взяла під опіку особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи
не обмежений (з 18 років)
Піклувальник
з 14 до 18 років
Один із прийомних батьків, батьків-вихователів
віком до 18 років
Відпустка надається «одному з батьків». Отже відповідно до Закону про відпустки в таку відпустку може піти не лише мати, а й батько. Однак, якщо йде батько, то мати втрачає у цей рік право на неї і навпаки. ** Право на додаткову відпустку втрачається за рік, у якому дитина досягає 16 років, тобто відпустка вже не надається, тож востаннє отримати таку відпустку можна у рік, у якому один з двох дітей досягає 15 років.
Зверніть увагу! У більшості зазначених випадків мова йде про мати й батька, без статусу «працюючій/ча», тобто:
додаткову відпустку на дітей може піти не тільки мати, але й батько. Це рішення батьки приймають самостійно і повідомляють про нього роботодавця;
батьки не обов’язково мають перебувати у шлюбі;
отримувач відпустки не обов’язково повинен, саме, працювати, а може, наприклад, знаходитися у відпустці;
право на отримання відпустки, за певних умов, можна реалізувати не тільки за основним місцем роботи, а, відповідно до позиції профільних міністерств, і — за кожним трудовим договором за сумісництвом (листи Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 438/13/116-16, від 26.06.2019 р. № 751/0/204-19 та Мінекономіки від 27.08.2021 р. № 4712-06/42842-07)
Тривалість додаткової відпустки на дітей
Період часу, за який надається відпустка, — календарний, а не робочий рік, тож, право на таку відпустку повної тривалості виникає незалежно від відпрацьованого часу з 01 січня нового року. Якщо нею не скористатися, то кожного року вона накопичується
Відпустка на дітей надається тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих. Якщо така відпустка не використана, то право на неї зберігається та її також можна переносити. Тож, якщо особа не скористувалася своїм правом у 2024 році, то вже у 2025 році буде мати право на 20 календарних днів відпустки.
За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість за один рік не може перевищувати 17 календарних днів (ч. 2 ст. 19 Закону про відпустки).
Додаткова соціальна відпустка на частини не ділиться, тобто одразу надаються всі 10 календарних днів. Виняток — особи, які мають одразу дві підстави на надання такої відпустки (лист Мінсоцполітики від 12.05.2015 р. № 256/13/116-15).
Жінки, які мають дітей віком до 15 років, можуть скористатися правом отримати і щорічну відпустку до настання 6 місяців роботи.
Якщо дитина досягла граничного віку в календарному році, працівник має право на дитячу відпустку повної тривалості за цей рік. Це також стосується випадків, коли дитина померла в цьому календарному році.
Грошова компенсація відпустки на дітей нараховується тільки у разі звільнення.
Святкові і неробочі дні у тривалості відпустки не рахуються, а також і не оплачуються.
Особливості додаткової відпустки на дітей
Відкликання. Важливо! З додаткової відпустки на дітей роботодавець не може відкликати працівника, бо ця відпустка не відноситься до щорічної. Через це не можна зарахувати таку відпустку у тривалість щорічної основної чи додаткової. Це «самостійна відпустка», яка ніяк не пов’язана із щорічною.
Водночас, в умовах правового режиму воєнного стану роботодавець на об’єктах критичної інфраструктури має право позбавляти працівників усіх видів відпусток і додаткова відпустка на дітей тут не виняток (ч. 2 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX);
Отримання відпустки одним з батьків. Право на отримання відпустки на дітей не можна реалізувати, якщо належна особа отримувала таку відпустку протягом року за іншим місцем роботи (лист Мінсоцполітики від 31.07.2014 р. № 292/13/133-14). Якщо ж — не отримувала, то для отримання потрібна буде довідка.
Також мати чи батько мають надати підтверджувальні документи, що один з батьків не користувався за відповідний рік такою відпусткою. Водночас, Закон про відпустки не містить норми, яким саме документом це можна підтвердити. На практиці використовують довідки довільної форми з місця роботи, яку може надати роботодавець другому з батьків про те, що той не користувався відпусткою і не отримував за неї компенсації (роз’яснення Мінекономіки у листах від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07, від 10.08.2021 р. № 4712-06/40797-07 та від 10.08.2021 р. № 4712-06/40796-07)
Одинока мама. Додаткова відпустка на дітей одинокій матері надається незалежно від кількості дітей. Таке право забезпечує навіть одна дитина віком до 18 років. Водночас, головна проблема цієї відпустки — це підтвердження статусу одинокої матері, бо у певних випадках достовірність і достатність доказів роботодавець визначає самостійно
За різними роз’ясненнями Мінсоцполітики даний статус існує у таких випадках:
жінка не перебуває у шлюбі, а у свідоцтві про народження відсутній запис про батька дитини або запис про нього зроблений в установленому порядку за вказівкою матері (норми статті 135 Сімейного Кодексу України);
вдова;
жінка, у тому числі розлучена, яка виховує дитину без батька;
жінка, яка вийшла заміж не за батька дитини, але її дитину цей новий чоловік не усиновив. Батько ж дитини участі у її вихованні не бере (позиція ВСУ — пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р., і листи профільних міністерств — лист Міністерства соціальної політики України «Про надання роз’яснень щодо соціальних відпусток» від 05.08.2016 р. № 438/13/116-16 та лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про додаткову відпустку одинокої матері» від 04.06.2007 р. № 132/13/133-07).
Воєнний стан. Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні додаткової відпустки на дітей. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
У період дії воєнного стану надання працівнику додаткової відпустки на дітей понад щорічну основну відпустку за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Дане положення не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Підсумуємо
Отже, право на додаткову оплачувану на дітей мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):
працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);
має двох і більше дітей віком до 15 років та/або дитину з інвалідністю, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.
Додаткова відпустка надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але, соціальна відпустка не може бути поділена на частини. Тобто, якщо Ви маєте право на цей вид відпустки, ви маєте піти на неї в повному обсязі. Працівник також не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. Строків давності за таким видом відпусток не передбачено.
Вас може зацікавити
Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей»
Всі питання, що стосуються відпусток працівників з дітьми, зібрано у 6 уроків. Все чітко, зрозуміло та по полицям. Надаються всі необхідні зразки документів та схематичні презентації під кожен відеоурок. Навчання у зручний для вас час.