Мінімальна пенсія в Україні у 2023 році становить 2093 грн, а з 01.01.2024 року зросте до 2361 грн.

Чи може на таку пенсію прожити людина в Україні в нинішніх умовах — це питання риторичне. Однак зараз почастішали випадки, коли органи Пенсійного фонду України навіть у призначенні такої мізерної пенсії безпідставно відмовляють особам, які досягли пенсійного віку. У переважній більшості випадків, причиною таких відмов стають недоліки записів про періоди трудової діяльності у трудовій книжці.

Хоча точних статистичних даних немає, проте останнім часом відмов у призначенні пенсії саме з цієї причини так багато, що це зовсім не схоже на якесь випадкове явище, а радше на системну та цілеспрямовану політику Пенсійного фонду України.

Варто зауважити, що проблема відмови в зарахуванні різних періодів як трудової, так і іншої діяльності (навчання, військова служба, ведення підприємницької діяльності як ФОП, робота за кордоном, в країнах колишнього СРСР тощо) до стажу, який дає право на пенсію, є досить обширною для аналізу та висвітлення в одній статті. Адже кожен період, у зарахуванні якого працівниками пенсійного органу було відмовлено, підлягає індивідуальному вивченню та оцінці.

Тому цій публікації пропонуємо зупинити увагу лише на тих ситуаціях, за яких не зараховують стаж роботи саме через недоліки записів трудової книжки.

Той чи інший період трудової діяльності може бути не зарахований у стаж лише тому, що у трудовій книжці запис про нього або відбиток печатки підприємства є недостатньо чітким, або переклад прізвища, імені чи по-батькові з російської на українську мову є неточним, чи є помилка у його написанні, або ж відсутній запис назви підприємства, чи допущена технічка описка, виправлення або закреслення.

Як правило, зазначені проблеми виникають з періодами трудової діяльності 1980–1990-х років, іноді — початку 2000-х років. А отже, дуже часто віднайти уточнюючі архівні довідки, інші документи або ж свідків, які б могли підтвердити спірний стаж за ці роки — це надзвичайно складне завдання, яке практично неможливо виконати. Адже більшість таких підприємств станом на сьогодні або ліквідовано, або під час їх ліквідації належним чином не було здано в архіви кадрову та бухгалтерську документацію підприємства, або ж вони знаходяться на окупованих територіях України, звідки на сьогодні неможливо отримати архівні документи.

В такому разі пенсійні органи запросто можуть викреслити значну частину трудової діяльності особи та позбавити її в 60 років законного права на пенсію та мінімальні засоби для існування.

Як відомо, після проведеної у 2017 році пенсійної реформи мінімальний страховий стаж, який дає право на пенсію при досягненні 60-річного віку, було піднято настільки високо, що для людини кожен день, місяць та рік його трудової діяльності просто «на вагу золота» і може мати вирішальне значення.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залежно від того, в якому році особа досягає 60-річного віку та звертається із заявою про призначення їй пенсії, вимагається наявність страхового стажу від 30-ти років (у 2023 році) і зростає щороку на 1 рік до 35 років (починаючи з 2028 року).

Якщо до 60 років особа не накопичила сукупно страховий стаж в такому розмірі, тоді по закону у неї є можливість після досягнення 63 років ще раз звернутись із заявою про призначення пенсії, але вимоги до страхового стажу в такому разі на 10 років знижені від того стажу, що вимагається по досягненню 60 років.

Якщо ж і в 63 роки немає необхідного страхового стажу, тоді лише в 65 років особа уже точно зможе претендувати або на пенсію за віком (теж за наявності зниженого страхового стажу ще на 5 років від попереднього), або ж на державну допомогу як особа, яка не має права на пенсію.

Однак не кожна людина після досягнення 60-ти років може очікувати ще ці 3 або 5 років без засобів для життя, особливо, коли вона уже не може працювати в силу різних причин, та зважаючи на труднощі у пошуку роботи для тих осіб пенсійного віку в Україні.

Отже якщо особа впевнена у наявності в неї трудового стажу, який дає право на пенсію за віком, однак через якісь некритичні недоліки в записах трудової книжки пенсійні органи безпідставно не зараховують її трудовий стаж та позбавляють її права на пенсію, то такі дії пенсійного органу необхідно оскаржувати в судовому порядку.

Аналіз судової практики адміністративних судів всіх інстанцій в цій категорії справ вказує на те, що, як правило, суди в таких випадках саме на стороні пенсіонера, а не пенсійного органу.

Розглянемо детальніше.

1. Основний документ — це трудова книжка, а не уточнюючі довідки

Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово зазначав, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тільки у разі її відсутності або відсутності відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання тощо, а також архівними установами (постанова ВС від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17).

2. Недоліки у записах трудової книжки — це вина роботодавця, а не пенсіонера

Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (постанова ВС від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а).

І це справедливо, адже відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для того, хто допустив такі порушення, а не для особи (власника трудової книжки), а отже, й не може впливати на її особисті права (постанова ВС від 09.08.2019 року у справі № 654/890/17).

Адже на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком. Адже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком (постанови ВС від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, від 06.04.2022 року у справі № 607/7638/17).

Особа жодним чином не впливає на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав — певних недоліків трудової книжки (постанова ВС від 04.07.2023 року у справі № 580/4012/19).

Таким чином пенсіонер не повинен страждати через чужі помилки, які було допущено іншими особами під час заповнення трудової книжки.

3. Уточнюючі довідки повинен збирати сам пенсійний орган, а не перекладати цей тягар доказування стажу на пенсіонера

Також сприятливою є позиція судів стосовно того, на кого має покладатись тягар збору уточнюючих документів у разі, якщо у працівників пенсійного органу виникають сумніви щодо достовірності записів у трудовій книжці.

Верховний Суд з цього приводу висловив таку правову позицію, вказавши, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на особу є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії (постанова ВС від 04.07.2023 року у справі № 580/4012/19).

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні особі пенсії (постанова ВС від 21.02.2020 року у справі № 291/99/17).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. І якщо пенсійний орган не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж особи, така бездіяльність визнається судом протиправною (постанова ВС від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а).

Отже, пенсійний орган не вправі відсилати людину на пошуки уточнюючих документів на підтвердження трудового стажу, а повинен сам вживати заходів щодо їх отримання у разі наявності сумнівів у записах трудової книжки.

4. Розшук уточнюючих довідок по ліквідованим підприємствам або таким, що знаходяться на окупованій території України

Як уже було сказано вище, існує досить поширена проблема, коли працівники пенсійного органу змушують особу самостійно шукати уточнюючі довідки про стаж трудової діяльності на тих підприємствах, які або були ліквідовані, або знаходяться на окупованих територіях України.

З цього приводу судова практика йде таким чином.

Якщо підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою і на якій органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, особа не має доступу до архівів установ та підприємств на цій території. Такі обставини не можуть покладати надмірного тягаря на особу щодо підтвердження стажу її роботи та створювати перешкоди у реалізації права на пенсійне забезпечення (постанова ВС від 06.04.2022 року у справі № 423/3259/16-а).

І якщо відомості відображені в довідках, підтверджені записами трудової книжки, то той факт, що підприємство, на якому працювала особа, знаходиться на непідконтрольній українській владі території, у зв’язку з чим управління Пенсійного фонду не може здійснити перевірку наданих особою документів, не може покладати надмірного тягаря та обов’язку на таку особу (постанови ВС у від 23.01.2018 року у справі № 583/392/17, від 30.10.2018 року у справі № 234/3038/17, від 11.12.2018 року у справі № 360/1628/17).

5. Наслідки несплати страхових внесків роботодавцем за працівника

За що ще не може перекладатись відповідальність на особу, так це за неналежне виконання підприємством обов’язку щодо сплати страхових внесків в тих випадках, коли такий обов’язок покладається на роботодавця-страхувальника.

Верховний Суд також вказав, що особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків підприємством, на якому він працює (постанова ВС від 29.03.2023 року у справі № 240/4170/19).

Адже особи, які сплачують страхові внески через роботодавця, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на отримання соціальних гарантій (постанова ВС від 16.01.2023 року у справі № 823/1764/17).

Таким чином, людина не може бути позбавлена права на соціальне забезпечення внаслідок того, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів. Аналогічні правові висновки неодноразово формулювались Верховним Судом у постановах від 25.11.2019 року у справі № 242/2088/17, від 29.04.2020 року у справі № 266/970/16-а.

6. Який порядок звернення до суду

Означена категорія спорів з пенсійним органом розглядається адміністративними судами. Строк звернення до суду з таким позовом становить 6 місяців, який обчислюється з дня отримання рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії.

Перед зверненням до суду там, де це можливо, доцільно дійсно самостійно отримати уточнюючі довідки щодо спірних періодів, які відкидає пенсійний орган, та повторно звернутись із заявою про призначення пенсії з урахуванням поданих довідок. Чому це важливо? Тому що іноді, переглянувши додаткові документи, пенсійний орган може зарахувати певну кількість років, і тоді залишиться менше спірних періодів трудової діяльності, які потрібно буде доказувати в судовому порядку.

Вас може зацікавити
	Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Придбати видання

Аліна Сидор