Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Облік робочого часу та оплата за роботу в надурочний час
Новини
09.12.2020
Облік робочого часу та оплата за роботу в надурочний час
 

Статтею 52 КЗпП України передбачена можливість встановлення п’ятиденного та шестиденного робочого тижня. При цьому тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності і, фактично, не може перевищувати восьми годин на день при тижневій нормі 40 годин. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин. Таким чином, якщо графіком встановлена тривалість щоденної роботи 8 годин, то вимагати від працівника виконання ним своїх трудових обов’язків понад цей час можна лише на умовах надурочних робіт та у випадках, передбачених законом. Отже, надурочна робота — це перевищення не лише встановленої нормальної чи скороченої тривалості робочого часу (яка, як правило, встановлюється з розрахунку на тиждень), а й встановленої тривалості щоденної роботи.

Надурочні роботи можливі лише для працівників, які працюють на умовах нормального (тобто 40-годинного) чи скороченого (ст. 51 КЗпП України) робочого часу.

Також надурочною буде вважатися робота, яка виконується понад встановлену відповідно до законодавства скорочену тривалість робочого часу напередодні святкових, неробочих чи вихідних днів (ст. 53 КЗпП України). Як відомо, напередодні цих днів робочий час, за винятком скороченого, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

У разі, якщо на підприємствах, в установах чи організаціях застосовується підсумований облік робочого часу, то надурочною роботою буде вважатися робота понад норми робочого часу за обліковий період.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Власник чи уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи у таких виняткових випадках:

  • при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського чи стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  • при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  • при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  • для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви. В цих випадках власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Згідно з ст. 63 КЗпП України до надурочних робіт забороняється залучати:

  • вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  • осіб, молодших вісімнадцяти років;
  • працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

У випадку, коли працівник виконує роботу за розпорядженням роботодавця або з його відома понад нормальну тривалість робочого дня, то така робота є надурочною. Якщо ж працівник виконує роботу після закінчення звичайного робочого дня за відсутності будь-якого розпорядження з боку роботодавця, його робота не вважатиметься надурочною.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Оплата роботи у надурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України, якою передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ч. 1 і 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 61 КЗпП України режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).

Годинна ставка для оплати надурочної роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року — при обліковому періоді рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за рік, встановленої з дотриманням вимог ст. 50–53, 67 і 73 Кодексу.

Тобто, оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином:

1) за погодинною системою оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки;

2) за відрядною системою оплати праці — доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години;

3) у разі підсумованого обліку робочого часу — оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 

Наталія Старікова

Управління Держпраці

Переглядів: 2096 Версія для друку
 
Дивіться також:
Перевірки з ведення військового обліку на підприємствах: як підготуватись?
Звільнення матеріально відповідальної особи без інвентаризації: дії роботодавця
Обчислення стажу роботи для щорічних відпусток з урахуванням мобілізації та попередніх відпусток
Відпустка сумісника за шкідливі умови праці
Відвертість на роботі: що можна розповідати колегам — і де зупинитись?
Що означає «звільнення через центр зайнятості»?
Коли роботодавець може звільнити мобілізованого працівника?
Які бувають види відпусток «за власний рахунок»?
Тимчасова бронь для працівника із порушеннями: як отримати повноцінне бронювання?
Новий Трудовий кодекс: аналіз Інституту Тоні Блера
Алгоритм оформлення відрядження: від наказу до звіту
Як ФОП оформити працівника: документи, обмеження та звільнення
Чи має право роботодавець прийняти на роботу особу, яка перебуває в розшуку за порушення військового обліку?
Які існують підстави для грошової компенсації днів відпустки?
Як отримати Витяг з електронної трудової книжки?
Призупинення дії трудового договору: додаткові обмеження із 14.03.2026
Працівник захворів перед звільненням: дії роботодавця
Чи треба зазначати в трудовій книжці працівника, що з ним укладений строковий трудовий договір?
«Дитяча» відпустка: чи можна скоротити за бажанням працівниці?
Дев’ять видів трудових договорів: готуємося до змін
Звільнений військовозобов’язаний: як довго зберігати дані у списках?
Перехідна відпустка: як урахувати працівника з інвалідністю у виконання нормативу?
Чи має право роботодавець вимагати військовий квиток працівника при працевлаштуванні?
Догляд за хворою дитиною під час відпустки: чи оплачується лікарняний?
«Декрет» не скорочують! Новий вид відпустки у Трудовому кодексі
Отримання статусу критично важливого підприємства: документи та порядок подання
Як оцифрувати трудову книжку за допомогою телефону?
Алгоритм відсторонення працівника від роботи
Чи має право роботодавець штрафувати працівника?
Зміни у правилах документообігу: аналіз нових законопроєктів
Донори крові та демобілізовані працівники у звіті № 1-ПВ
Оновлений проєкт Трудового кодексу: ключові положення та відповіді на запитання
Через повітряні тривоги працівник не встигає виконувати роботу: хто несе відповідальність?
Чи потрібно вносити до трудової книжки запис про мобілізацію?
Штатний розпис без порушень
«Декретні» для сумісників: приклади розрахунків
Зміни у порядку видачі паперових лікарняних
Скриншот як доказ: коли месенджер вирішує долю справи?
Зразок наказу про припинення виконання обов’язків з ведення військового обліку
Як збільшити обсяг заброньованих працівників: алгоритм від Міноборони
Чи можна скоротити особу з інвалідністю під час призупинення трудових відносин?
Коли працівнику можна доручити додаткові обов’язки?
Чи вносяться до трудової книжки дані про підприємницьку діяльність?
Призупинення дії трудового договору — зміни з 14.03.2026
Як звільнити працівника, який не оновив військово-облікові документи?
Додаткові трудові гарантії для постраждалих учасників Революції Гідності
Як оплачується робота при суміщенні та заміщенні?
Чи можна встановити випробувальний термін для одинокої матері?
Затверджено Порядок обчислення внеску за невиконання нормативу осіб з інвалідністю: приклад розрахунку
Чи означає закінчення строку трудового договору автоматичне звільнення?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com