Існує велика кількість запитань щодо оплати праці працівників, які працюють за сумісництвом, а також збереження за ними заробітної плати на час оголошеного карантину.

Стаття 102¹ Кодексу законів про працю України (далі — Кодекс) передбачає, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особливості трудових відносин сумісників передбачено статтею 43¹ Кодексу, які полягають лише у тому, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

Певні відмінності між основними працівникам та сумісниками передбачено у статті 209 Кодексу стосовно скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати для тих, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах, а саме зазначеним працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

Згідно зі статтею 217 Кодексу на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу) за працівниками зберігається середня заробітна плата лише за основним місцем роботи.

Норми всіх інших статей Кодексу не мають відмінностей між працівниками, які працюють на одному підприємстві, в установі чи організації, та працівниками, які працюють на декількох підприємствах, в установах, організаціях.

Тому у випадках, коли працівники виконують роботу у закладах та установах освіти, використовуючи будь-які її форми під час оголошеного карантину, оплата такої праці провадиться на загальних підставах.

Відповідно до пункту 5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43, одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку за основною роботою не враховується, крім випадків, передбачених пунктом 10 цього Положення.

Тобто заробітна плата, отримана за сумісництвом, враховується при обчисленні заробітної плати на тій роботі, де працівник її виконує за сумісництвом.

У пункті 10 Положення передбачено, що заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку: вчителям та викладачам, які працюють у декількох освітніх закладах, прирівнених до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох).

Крім того, в середню заробітну плату працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом (пункт 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом).

Тому у випадках, коли за працівниками передбачається збереження заробітної плати, така заробітна плата зберігається й тим працівникам, які уклали трудовий договір за декількома місцями роботи, зокрема за сумісництвом.

При цьому є недоречним трактування Міністерства освіти і науки України, що викладене в листі «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину» від 23.03.2020 р. № 1/9-173 про те, що «сумісництво передбачає виконання працівником основної роботи (в цьому ж або іншому закладі), то збереження середнього заробітку, яке гарантоване працівникам відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника не з його вини, здійснюється лише за основним місцем роботи працівника». Стаття 113 Кодексу таких норм не містить.

Стосовно визначення суми середньої заробітної плати для її збереження на час карантину, то вона обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100. Пунктом 1 Загальних положень Порядку встановлено певний перелік випадів, для яких обчислюється середня заробітна плати, однак він є невичерпним.

Абзацом першим пункту 2 розділу II Порядку встановлено конкретний перелік випадків, коли середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю події для якої зберігається заробітна плата, зокрема це оплата відпусток та компенсація за невикористані відпустки.

Абзацом третім пункту 2 встановлено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Заробітна плата педагогічним працівникам, зокрема й тим, які працюють у декількох закладах освіти, зокрема й за сумісництвом, за час роботи під час карантину, незалежно від форм її виконання, виплачується у розмірі визначеному пунктом 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, а саме за тарифікацією.

Згідно з пунктом 77 Інструкції № 102 у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (епідемії) оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

При цьому також немає значення, за якими формами виконується така робота під час оголошеного Кабінетом Міністрів України карантину.

За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до частини першої статті 113 КЗпП, де в частині першій передбачено оплату простою не з вини працівника, в тому числі у зв’язку карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, у розмірі не менше 2/3 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Але при цьому Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016–2020 роки, зареєстрованою в Міністерстві соціальної політики за № 16 від 01.06.2018 р., в пункті 8.3.3 конкретизовано, а саме в розмірі середньої заробітної плати і не менше тарифної ставки (посадового окладу) всім працівникам, включаючи непедагогічних.

У випадках, коли сума нарахованої заробітної плати за виконану роботу, незалежно від її форм, менша від розміру мінімальної заробітної плати, має встановлюватися відповідна доплата відповідно до чинного законодавства до її розміру пропорційно виконаному її обсягу чи нормам праці.

У разі простою працівників у розмір середньої заробітної плати для його оплати включається сума доплати до мінімальної заробітної плати. Про це роз’яснюється в листі Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 р. № 1380/0/101-17/282.

Згідно зі ст. 9 закону «Про колективні договори і угоди» норми угод діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів. Така ж норма є у п. 1.4 Галузевої угоди.

Вас може зацікавити
	Газета «Кадри і зарплата» Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти. Придбати видання