При припиненні трудового договору за угодою сторін необхідна згода і працівника і роботодавця, також вони домовляються про дату припинення трудового договору.

Якщо роботодавець не бажає припиняти трудові відносини із працівником, він може відмовити працівнику у звільненні за угодою сторін. Але він не може примусити працівника написати заяву про звільнення за власним бажанням.

Отже, для звільнення за власним бажанням згода роботодавця не потрібна. Працівник повідомляє роботодавця про звільнення за два тижні письмово і роботодавець зобов’язаний звільнити працівника через два тижні після повідомлення про звільнення.

А у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Вас може зацікавити
	Посібник «Прийняття та звільнення: законодавство та практика» Цей практичний посібник стане у пригоді не лише кадровикам, а й роботодавцям. У виданні детально розглянуто, на що потрібно звернути увагу при прийнятті на роботу, розписано порядок звільнення працівників. Наведено низку порад і застережень, як уникнути судових спорів із працівниками щодо порушень норм законодавства при звільненні. Головне — дотримуватися всіх етапів прийняття та звільненні, грамотно оформлювати документи, і проблем не буде. Усі відповіді про прийняття та звільнення — у посібнику! Придбати видання