Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування і гарантії громадян, які працюють, щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Відповідно до статті 20 Закону № 1105 одним із видів матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду, є допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Статтею 27 Закону № 1105 передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

• дружини (чоловіка);
  
  
• дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання — до 23 років;
  
  
• батька, матері;
  
  
• діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Звертаємо увагу, що не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію, тощо).

Допомога надається застрахованій особі, членові її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Статтею 30 Закону № 1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непраце­здатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які на­даються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Тобто допомога на поховання надається лише за основним місцем роботи.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом (ст. 28 Закону № 1105).

Відповідно до постанови правління ФСС з ТВП «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн.

Допомога на поховання призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради (ч. 3 ст. 31 Закону № 1105).

Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи призначається (ч. 4 ст. 31 Закону № 1105).

З метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи, до вказаних вище документів, потрібно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (роз’яснення Виконавчої дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 13 травня 2015 року № 5.2-32-84100).

Згідно з частиною 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до Закону № 1105.

Статтею 34 Закону № 1105 передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення здійснюється робочими органами Фонду відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом 10 робочих днів після надходження заяви.

Якщо смерть настала за кордоном рекомендується додатково зробити заяву в консульство тієї країни, громадянство якої мав померлий, і попросити консульські служби зареєструвати в їхньому реєстрі факт смерті. Виконання цих формальностей в подальшому дозволить отримати свідоцтво про смерть в країні постійного проживання померлого.