Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Определение сверхурочных часов при суммированном учете рабочего времени
Новини
08.10.2014
Определение сверхурочных часов при суммированном учете рабочего времени
 

На предприятии ведется суммированный учет рабочего времени из расчета 40-часовой рабочей недели. Норма часов в расчетном периоде (квартал) за июнь-август 2013 года составляет:

  • в июне — 143 ч.;
  • в июле — 184 ч.;
  • в августе — 167 ч.

Всего — 494 ч.

По графику работник фактически отработал:

  • в июне — 152 ч. (8 ч. праздничных по графику);
  • в июле — 184 ч.;
  • в августе — 176 ч. (8 ч. праздничных по графику).

Суммарное количество отработанных часов в расчетном периоде — 512, из них сверхурочно — 2 ч. (512 – 494 – 16).

В соответствии с пунктом 11 Методических рекомендаций относительно применения суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 19 апреля 2006 года № 138, в случае суммированного учета рабочего времени работа в праздничные и нерабочие дни (ст. 73 КЗоТ) по графику включается в норму рабочего времени за учетный период, установленную на предприятии. Как определить норму рабочего времени и, соответственно, продолжительность сверхурочных работ?

Определяя продолжительность сверхурочных работ во время работы в праздничные и нерабочие дни и соответствующую их оплату, следует исходить из следующего.

Согласно статье 107 КЗоТ работа в праздничный и нерабочий день (часть четвертая ст. 73 данного Кодекса) оплачивается в двойном размере:

  • сдельщикам — по двойным сдельным расценкам;

  • работникам, труд которых оплачивается по часовым или дневным ставкам, — в размере двойной часовой или дневной ставки;

  • работникам, получающим месячный оклад, — в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада — если работа в праздничный и нерабочий день осуществлялась в пределах месячной нормы рабочего времени, и в размере двойной часовой или дневной ставки сверх оклада — если работа осуществлялась сверх месячной нормы.

В соответствии с разъяснением Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС «О компенсации за работу в праздничные дни» от 8 августа 1966 года № 13/П-21 (имело статус нормативно-правового акта и действует в части, не урегулированной законодательством Украины) на непрерывно действующих предприятиях (в цехах, участках, агрегатах), а также при суммированном учете рабочего времени работа в праздничные дни включается в месячную норму рабочего времени. При подсчете сверхурочных часов работа в праздничные дни сверх нормы рабочего времени не должна учитываться, поскольку она уже оплачена в двойном размере.

Аналогичная норма воспроизведена и в пункте 11 Методических рекомендаций относительно применения суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 19 апреля 2006 года № 138.

Сопоставляя вышеуказанные нормы, можно сделать вывод, что при подсчете сверхурочных часов ключевым является вопрос — оплачена или не оплачена на предприятии работа в праздничные и нерабочие дни в двойном размере.

Учитывая отмеченное, возможны следующие варианты:

1. Если сдельщикам в соответствии с пунктом 1 части первой статьи 107 КЗоТ начислена оплата по двойным сдельным расценкам, эти часы должны быть исключены при определении сверхурочных работ.

2. Если работникам, труд которых оплачивается по часовым или дневным ставкам, в соответствии с пунктом 2 части первой статьи 107 КЗоТ начислили двойную оплату, эти часы должны быть исключены при подсчете сверхурочных часов.

3. Что же касается работников, которым установлен месячный оклад, ситуация неоднозначна, поскольку на практике существуют разные схемы такой оплаты труда при суммированном учете рабочего времени:

а) оплата труда при суммированном учете рабочего времени может осуществляться за все отработанные рабочие часы в соответствии с утвержденным графиком работы, исходя из установленного оклада. То есть фактически речь идет о почасовой форме оплаты труда. В таком случае труд в праздничный и нерабочий день должен быть оплачен в двойном размере, как это предусмотрено в пункте 2 части первой статьи 107 КЗоТ и, соответственно, такое время не должно учитываться при определении сверхурочных часов;

б) в случае оплаты труда при суммированном учете рабочего времени по фиксированным месячным должностным окладам следует обращать внимание на то, в пределах месячной нормы или сверх месячной нормы проводились работы. При этом в статье 107 КЗоТ однозначно указывается, что все действия относительно начисления оплаты за работу в праздничные и нерабочие дни осуществляются относительно месячной нормы рабочего времени, а не квартала, года или другого учетного периода.

Исходя из вопроса, в июне и августе работник отработал сверх месячной нормы, поэтому оплата за время работы в праздничные и нерабочие дни в этих месяцах должна была осуществляться в размере двойной часовой или дневной ставки сверх оклада. В этом случае при определении сверхурочных часов, например, при квартальном учетном периоде, часы работы в праздничные и нерабочие дни не учитываются, поскольку они уже оплачены в двойном размере.

Если, например, в июне и августе 2013 года работа осуществлялась сверх месячной нормы рабочего времени, а в целом за квартал (при квартальном учетном периоде) в соответствии с графиками работы не соблюдена норма продолжительности рабочего времени, т. е. была недоработка, — двойная оплата за работу в праздничные и нерабочие дни за июнь и август имеет законодательные основания, поскольку работа в этих месяцах осуществлялась сверх месячной нормы рабочего времени. При этом в законодательстве не установлен механизм коррекции заработной платы в случае, если не выполняется норма рабочего времени за учетный период.

Возможен также еще один вариант. Например, в июне 2013 года работник при норме рабочего времени за месяц 143 ч. отработал 143 ч., в июле при норме 184 ч. — 200 ч., а в августе при норме 167 ч. — 167 ч. В этом случае за работу в праздничные и нерабочие дни в июне и августе работнику, который получает месячный оклад, должна была бы насчитываться оплата в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада, потому что работа в праздничные и нерабочие дни осуществлялась в пределах месячной нормы рабочего времени. При таких условиях часы работы в праздничные и нерабочие дни не могут исключаться из числа сверхурочных часов, поскольку они не оплачены в двойном размере. Поэтому в квартале будем иметь 16 ч. сверхурочных работ, за которые должна была проведена оплата согласно статье 106 КЗоТ.

Григорий Максименко

Справочник кадровика

Переглядів: 22550 Версія для друку
 
Дивіться також:
Хто має право на відстрочку від мобілізації під час воєнного стану?
Строки розрахунку при звільненні
Ще одна категорія працівників отримає переважне право залишення на роботі
Нюанси зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною
Звільнення працівника
Бронювання працівників: відповіді на запитання
Як правильно скласти ЦПД, щоб уникнути штрафів від Держпраці?
Чи можна апостилювати трудові книжки?
Як підприємству діяти законно під час повітряної тривоги?
Чим відрізняється скорочення чисельності від скорочення штату працівників?
Кабмін врегулював бронювання деяких категорій працівників в окремому Порядку
Мобінг на роботі: дайджест судової практики
Бронювання працівників через портал Дія: покрокова інструкція
Діють нові строки зберігання документів з військового обліку
Мобілізований працівник зник безвісти: чи зберігати посаду і місце роботи?
Роботодавцям встановлять норматив робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій
Перевірка військово-облікового документа при працевлаштуванні
Кабмін вніс зміни до Порядку бронювання працівників
Замість Національного класифікатора професій буде Єдиний реєстр кваліфікацій
Розширюються підстави для перевірок Держпраці
Коли настає право на отримання основної та додаткової відпусток у перший рік роботи?
Коли треба укладати трудовий договір?
Формула розрахунку кількості днів відпустки
Призупинення дії трудового договору: як позначати в табелі робочого часу?
Які документи крім трудової книжки слід надавати для формування е-трудової?
Зміни у порядку отримання пенсій і страхових виплат деякими категоріями українців
Яка тривалість щорічної відпустки сумісника з неповним робочим тижнем?
Особливості військового обліку жінок
Звільнення у зв’язку із скороченням: норми законодавства
Який термін «декретної» відпустки?
Розрахунок «лікарняних» за сумісництвом
Відеоспостереження на робочому місці
«Дитяча» відпустка за двома підставами
Зарахування стажу роботи в рф для «лікарняного»
Розроблено новий Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів
Як має бути оформлена копія наказу про звільнення працівника?
У яких випадках роботодавець зобов’язаний перевести працівника на легшу роботу?
Звільнення працівника у разі смерті роботодавця
Релокація працівників: коли можлива та як уникнути помилок?
Як компенсується робота у вихідні дні?
Додаткова відпустка працівниці, яка має дитину з інвалідністю
Які зобов’язання сторін мають бути прописати у колективному договорі?
В яких випадках щорічна відпустка переноситься або продовжується?
Розрахунок «лікарняного» за сумісництвом
«Лікарняний» в останній день відпустки
Як звільнити працівника, відсутнього з невідомих причин?
Працюючі пенсіонери отримають перераховані пенсії вже у квітні
В який строк працівник має взяти день відпочинку за роботу у вихідний?
«Дитячи» відпустки: хто має право і як отримати?
Протягом якого часу діє бронювання працівників?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com