Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Октябрь 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       

Ноябрь 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Все события
Реклама
Библиотека статей / Практика кадровика
27.09.2021
Норми робочого часу: встановлення та тривалість

Кому та як установлюють норми тривалості робочого часу? Яка специфіка оплати праці при різній тривалості робочого часу? Як впливає перенесення вихідних на роботу працівників?

Чим передбачено встановлення норм тривалості робочого часу?

Питання щодо тривалості, складу, режиму та порядку обліку робочого часу регулюються главою IV Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

При цьому робочим часом вважається встановлений законом або на його підставі угодою сторін час, протягом якого працівники згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку повинні виконувати за трудовим договором свої трудові обов’язки.

Розрізняють робочий час:

  • нормальної тривалості;
  • скороченої тривалості;
  • неповний робочий час.

Конкретна тривалість робочого часу встановлюється на рівні підприємства — через локальні нормативно-правові акти та за угодою сторін трудового договору.

При цьому нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). При цьому підприємства та організації під час укладення колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень.

Стаття 52 КЗпП передбачає, що для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

А на тих підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кому встановлюють скорочені тривалість робочого часу та як її визначати?

У ст. 51 КЗпП зазначається, що скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

  • для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
  • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

При цьому тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу зазначеного часу.

  • для працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

При цьому Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством. Наразі такий перелік затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163 (далі — Перелік № 163). У Переліку № 163 чітко прописані конкретні професії та посади певних виробництв та цехів, працівники яких мають право на скорочений робочий тиждень. Але у разі, коли виробництва та цехи зазначені в Переліку № 163 без найменувань конкретних професій і посад, то правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають (п. 5 Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого наказом Мінпраці від 23.03.2001 р. № 122).

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників, наприклад, учителів, лікарів тощо.

Так, норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ від 25.05.2006 р. № 319. А для педагогічних працівників норми робочого часу та специфіка роботи визначені Законами України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII, «Про загальну середню освіту» від 16.01.2020 р. № 463-IX, «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ, «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ, «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Зважайте, що скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень) передбачено і для інвалідів груп I і II, які працюють на підприємствах, у цехах і на дільницях, що призначені для використання праці цих осіб, якщо вони не користуються правом на одержання більш високих пільг (п. 6 постанови Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого удосконалення використання праці пенсіонерів та інвалідів у народному господарстві і пов’язані з цим додаткові пільги» від 14.09.1973 р. № 674). При цьому, на думку Мінпраці, ця норма може застосовуватися тільки при 6-денному робочому тижні, а на 5-денний робочий тиждень не поширюється (лист Мінпраці від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13)

Водночас ст. 51 КЗпП передбачає, що роботодавець може встановлювати скорочену тривалість робочого часу за рахунок власних коштів і для інших категорій працівників. Наприклад, для працівників, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі. Однак в даному випадку йдеться про право, а не обов’язок роботодавця.

Як оплачується праця в умовах скороченого робочого часу?

Те, що працівнику встановлено скорочений робочий час аж ніяк не впливає на розмір його заробітної плати. Адже час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Коли встановлюють неповний робочий час?

Варто врахувати, шо скорочена тривалість робочого часу відрізняється від неповного робочого часу. Так, як ми вже зазначили, скорочений робочий час встановлюється чинним законодавством та в колдоговорі за ініціативи роботодавця, а неповний робочий час — за угодою між працівником і роботодавцем. При цьому неповний робочий час може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом (ч. 1 ст. 56 КЗпП).

Розрізняють наступні форми неповного робочого часу:

  • неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);
  • неповний робочий тиждень (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень).

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у т. ч. таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановити такій працівниці неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому оплата праці працівникам, які працюють неповний робочий час, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Яка норма тривалості робочого часу на рік та хто її встановлює?

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма буде різною для працівників залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. А тому на підприємствах норма тривалості робочого часу на рік повинна визначатися самостійно з дотриманням вимог положень КЗпП.

Водночас щороку (як правило, влітку) Мінекономіки надає роз’яснення щодо норми тривалості робочого часу на наступний рік. Керуючись ним підприємства й обчислюють норму робочого часу на наступний рік для своїх працівників.

При цьому слід ураховувати, що напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Які норми тривалості робочого часу в 2021 році?

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2021 рік Мінекономіки надало у роз’ясненні від 14.08.2020 р. У ньому норми тривалості робочого часу розраховані за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, наводиться нижче. За таких умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2021 рік становить:

  • при 40-годинному робочому тижні — 1994 години;
  • при 39-годинному робочому тижні — 1950 годин;
  • при 38,5-годинному робочому тижні — 1925 годин;
  • при 36-годинному робочому тижні — 1800 годин;
  • при 33-годинному робочому тижні — 1650 годин;
  • при 30-годинному робочому тижні — 1500 годин;
  • при 25-годинному робочому тижні — 1250 годин;
  • при 24-годинному робочому тижні — 1200 годин;
  • при 20-годинному робочому тижні — 1000 годин;
  • при 18-годинному робочому тижні — 900 годин.

Які святкові дні переносять і як це оформити?

Для створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, Кабмін щороку своїми розпорядженнями рекомендує переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

Однак зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, тому рішення про те, переносити чи ні робочі дні приймає роботодавець самостійно. Останній реалізує його шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу по підприємству.

Рішення про перенесення робочих днів на підприємстві змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів.

Нагадаємо, що за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2021 році вихідні дні:

  • у суботу та неділю 1 і 2 травня переносяться на понеділок та вівторок 3 і 4 травня;
  • у неділю 9 травня — на понеділок 10 травня;
  • у неділю 20 червня — на понеділок 21 червня;
  • у суботу 25 грудня — на понеділок 27 грудня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями КМУ рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю. У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.

Зразок наказу про перенесення робочих днів

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ»

НАКАЗ

29.04.2021 р.

м. Київ

№ 2021-146/к

Про перенесення робочих
днів у 2021 році

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів та раціонального використання робочого часу згідно до Розпорядження КМУ від 30.09.2020 р. № 1191-р «Про перенесення робочих днів у 2021 році», керуючись ст. 67 та ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України

НАКАЗУЮ:

  1. Перенести для працівників, які працюють за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями у суботу й неділю, робочий день з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня 2021 р.
  2. Працівники, які станом на 23.08.2021 р. перебуватимуть у відпустках або будуть відсутні у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, мають працювати 28.08.2021 р., якщо в цей час не будуть знаходитись у відпустках (тимчасовій непрацездатності).
  3. Працівники, які будуть відсутні на роботі 28.08.2021 р. без поважних причин (без документального підтвердження своєї відсутності) будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому ст. 149 Кодексу законів про працю України.
  4. Начальнику відділу кадрів Вербі Р. А. довести цей наказ до відома під підпис до 23.06.2021.
  5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор

Рудіч

М. В. Рудіч

З наказом ознайомлені:
31.05.2021 р. Верба Р.А. Верба
_________ р. ___________
_________ р. ___________

 

Вас може зацікавити

Газета
«Кадри і зарплата»

Придбати

Книга обліку
наказів з персоналу

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»

Придбати

 
Источник: ЛІГА:ЗАКОН Автор: Жураківська Вікторія
Просмотров: 1126 Отправить другу Версия для печати
 
 
Смотрите также:
Нюанси заповнення Табеля обліку робочого часу
Аудит розділу трудової книжки «Відомості про роботу» та виправлення помилок
Відпустка директора або головбуха: документальне оформлення
Щорічні додаткові відпустки: кому, коли та як надають
Робота за сумісництвом: оформлюємо правильно
Внутрішнє сумісництво: дюжина бліц-відповідей
Прогул як поважна причина припинення трудового договору
Підсумований облік робочого часу
Оформляємо на роботу водія
Звільнення за ініціативою роботодавця: підстави, процедури, судова практика
Працівник захворів під час відпустки: оформлення, оплата, облік
Звільнення прогульника: покрокова інструкція
Дистанційна робота та гнучкий графік: як оформити відносини із працівником
Накази з кадрових питань: складаємо правильно
Відновлення втрачених трудових книжок: алгоритм дій кадровика
Розрахунок чисельності працівників підприємства
Компенсація за невикористану відпустку при звільненні: правила розрахунку
Якщо немає профспілки: чим її замінити?
Унесення змін до штатного розпису
Особливості надання соцвідпусток на дітей
Щорічні відпустки: найактуальніші запитання
Документальне оформлення щорічних відпусток: покроковий алгоритм
Військовий обов’язок: документальне оформлення часу відсутності працівника
Лікарняний лист
Уведомление о приеме на работу от «А» до «Я»
Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років
Звільнення працівника з ініціативи роботодавця: як зробити це правильно?
Оформлення працівника на роботу: як зробити це правильно?
Класифікатор професій: як ним користуватися
Лікарняний під час відпустки: визначаємо гарантії для працівників

Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Ведется ли в вашей компании контроль за тем, как сотрудники используют рабочее время?
Да, и весьма строгий
Да, но только формально
Нет
Не знаю

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2021 © МЕДИА-ПРО
2021 © HR-Лига
Copyright © 2005–2021 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com