Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Доплата за інтенсивність праці
Новини
17.07.2025
Доплата за інтенсивність праці
 

Доплата за інтенсивність праці — це додаткова виплата працівникові за високий темп роботи, підвищене навантаження чи більший обсяг виконуваних обов’язків порівняно зі звичайним. Вона є одним зі способів матеріального стимулювання працівників. Розгляньмо порядок установлення та нарахування такої доплати і як вона впливає на розрахунок середньої зарплати.

Правила встановлення доплати

Ні КЗпП, ні інші нормативно-правові акти не містять нормативного визначення терміна «інтенсивність праці». Тому під час установлення такої доплати роботодавець орієнтується на загальне розуміння поняття. Інтенсивність праці варто розуміти як напружену, динамічну роботу, що вимагає підвищеної концентрації зусиль і забезпечує вищу продуктивність. Метою встановлення доплати за інтенсивність праці є стимулювання продуктивності працівників і компенсація нерівномірності розподілу навантаження між працівниками.

Роботодавець може встановити таку доплату на підставі ст. 97 КЗпП:

«Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами».

Отже, базові правила встановлення роботодавцем доплати за інтенсивність такі:

1) доплата за інтенсивність не є обов’язковою, якщо вона не передбачена колективним або трудовим договором;

2) умови запровадження та розмір доплати встановлюються підприємствами, установами й організаціями в колективному договорі. Така доплата може бути вказана в окремому додатку до колективного договору, у якому наводять перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів працівників;

3) якщо на підприємстві не укладено колективного договору, то роботодавець усе одно має узгоджувати з представниками трудового колективу умови запровадження та розмір доплати, які визначаються в окремому локальному документі, наприклад у Положенні про оплату праці. Ці питання погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації (або профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників. Якщо ж на підприємстві відсутня профспілка, то обов’язково має бути обраний представник працівників, з яким роботодавець узгоджуватиме всі питання, які згідно з КЗпП мали б визначатися в колективному договорі, зокрема щодо умов запровадження та розміру доплати за інтенсивність праці;

4) під час установлення доплати важливо дотримуватися норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Зауважимо: відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Мінпраці від 29.01.2003 р. № 23 (далі — Методрекомендації № 23) доплату за інтенсивність праці зазвичай установлюють лише для робітників (п. 13.3). А для професіоналів, фахівців і технічних службовців можуть бути встановлені надбавки за високі досягнення в праці та за складність і напруженість у роботі (п. 13.4). Розмір такої доплати встановлюють у значно вищому розмірі за доплату за інтенсивність. Скажімо, згідно з пп. «а» пп. 2 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 надбавка за складність і напруженість роботи працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних, може бути встановлена в розмірі до 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки).

Утім Методрекомендації № 23 не є нормативно-правовим актом, тому законодавчих обмежень щодо кола найманих працівників, для яких може бути встановлена така доплата за інтенсивність, немає.

З метою встановлення доплати для конкретного працівника потрібно видати наказ, у якому варто зазначити підставу для такої доплати, наприклад:

ТОВ «Ромашка»

НАКАЗ

30.06.2025

№ 77

Про встановлення доплати
за інтенсивність праці трактористу-машиністу
на період збору врожаю

Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України, п. 13.1 Колективного договору від 01.02.2020 р. і з метою стимулювання якісного та своєчасного виконання робіт під час збору врожаю

НАКАЗУЮ:

  1. Установити трактористу-машиністу сільськогосподарського виробництва Марчуку Віктору Вікторовичу доплату за інтенсивність праці в розмірі 12% тарифної ставки.
  2. Виплачувати зазначену доплату за період збору врожаю з 01.07.2025 по 30.09.2025 (включно).
  3. Бухгалтерії підприємства забезпечити нарахування та виплату доплати згідно із цим наказом.
  4. Контроль за виконанням наказу покласти на головного агронома.

Підстава: доповідна записка головного агронома Поліщука О. Л. від 23.06.2025 р.

Дата, підпис

Періодичність і розмір доплати

Доплата за інтенсивність праці — це виплата понад основну зарплату за виконання посадових обов’язків у робочий час, яка враховує додаткову роботу, умови та режими праці.

Як правило, така доплата не має системного характеру, адже виплачується за певну додатково виконану роботу, тобто має тимчасовий характер. Її виплачують за певний період — місяць, квартал тощо.

Розмір доплати нормативно не затверджений. Тому її розмір підприємства визначають у колективному договорі чи локальному акті, зважаючи на свої фінансові можливості та виробничу необхідність. Розмір може бути фіксованою сумою або у відсотках до посадового окладу.

Але якщо на підприємство поширюється Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки, то варто враховувати розміри доплат, які визначені в додатку 3, де вказано Перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери). Нею передбачено розмір доплати за інтенсивність праці до 12% тарифної ставки (окладу).

Якщо підприємство підпадає під дію окремої галузевої угоди, то під час визначення розміру доплати треба врахувати і її положення. Зазвичай розмір доплати в галузевій угоді визначається на тому самому рівні, що і в Генеральній угоді між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України на 2023–2025 роки. Наприклад, у Галузевій угоді для сільськогосподарських підприємств також передбачено розмір доплати за інтенсивність праці до 12% тарифної ставки (окладу).

У колективному договорі чи локальному документі має бути вказано перелік професій (посад), за якими нараховуватимуть і виплачуватимуть доплату за інтенсивність праці.

Приклад

Умова:

Годинна тарифна ставка тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва — 200 грн.

На період збору врожаю (з липня по вересень) йому встановлено надбавку за інтенсивність праці в розмірі 12% від тарифної ставки.

У липні тракторист відпрацював 180 годин.

Рішення:

Оплата за відпрацьований час у липні становить:
180 год х 200 грн = 36 000 грн.

Сума доплати за інтенсивність:
36 000 грн х 12% = 4320 грн.

Сумарний заробіток за місяць:
36 000 грн + 4320 грн = 40320 грн.

Доплата за інтенсивність у структурі зарплати

В Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 доплата за інтенсивність праці передбачена у складі фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.1).

З огляду на це така доплата включається до бази нарахування ЄСВ у складі заробітної плати (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Під час обчислення суми лікарняних доплату за інтенсивність також ураховують. Адже розрахунок здійснюють на підставі показника середньоденної заробітної плати, який обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266).

Під час нарахування оплати за відпустку або суми компенсації доплату за інтенсивність ураховують відповідно до п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100):

«При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку».

Попри те що в більшості випадків така надбавка не має системний характер, вона не є виплатою одноразового характеру в розумінні пп. «а» п. 4 Порядку № 100, у якому вказано, що під час обчислення середньої заробітної плати не враховують виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника.

Чи передбачено відповідальність за порушення гарантій

У п. 13.7 Методрекомендацій № 23 зазначено:

«Підприємства, виходячи з виробничих потреб та своїх фінансових можливостей, мають право встановлювати у колективному договорі інші за розмірами доплати і надбавки ніж ті, що передбачені в угодах. Але розміри цих доплат і надбавок не можуть бути нижчими, а тільки вищими за розміри, що передбачені в угодах, бо вони є мінімальними державними або галузевими (регіональними) гарантіями».

Тобто доплата за інтенсивність набуває статусу мінімальної гарантії в разі, якщо вона передбачена в генеральній угоді (яка має міжгалузевий характер) або в галузевій (регіональній) угоді. Роботодавці, на яких поширюються такі угоди, повинні гарантувати виплату такої доплати працівникам.

У разі невиконання таких гарантій роботодавець несе відповідальність відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 265 КЗпП у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. Штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 5 ч. 1 ст. 265 КЗпП) у таких випадках не застосовний. Недотримання вимог генеральної чи галузевої угоди не є недотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці (постанова ВС/КАС від 19.09.2018 р. у справі № 804/7745/16).

Доплата за інтенсивність є мінімальною державною чи галузевою (регіональною) гарантією в межах дії відповідної угоди, але вона не є мінімальною гарантією з оплати праці. Такі гарантії передбачені в ст. 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (підвищена оплата за роботу в надурочний час, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні, за роботу в нічний час, оплата за час простою, який відбувся не з вини працівника, тощо). Також до таких гарантій належать гарантований мінімальний розмір зарплати (ст. ст. 3 і 31 Закону України «Про оплату праці») й індексація зарплати, яка гарантується відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282. Доплата за інтенсивність до переліку таких гарантій не належить.

Вас може зацікавити

Кадрова система «КАДРИ.UA»

Сучасна система кадрових рішень від бренду № 1 на ринку України «КАДРОВИК.UA»

  • Створена за участі кадровиків-практиків
  • Доступ до системи 24/7
  • Містить гарячу стрічку щоденних змін у законодавстві
  • Надає безліміт консультацій від провідних експертів редакції
  • Має зрозумілий інтерфейс системи та власного кабінету. Все зручно та під рукою

Активувати доступ

 

Інна Журавська

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 469 Версія для друку
 
Дивіться також:
Законодавство про військовий облік: останні зміни та нововведення
Переведення працівника з п’ятиденки на змінний графік роботи
Чи можна ознайомлювати працівників з наказами онлайн?
Яким чином може бути припинено суміщення?
Чи зобов’язані роботодавці інформувати центр зайнятості про вакансії?
Розбронювання працівників: що варто знати роботодавцям?
Дистанційні працівники: відрядження й інші трудові новації
Оформлення відпустки за свій рахунок
Сумісництво: особливості оформлення та обмеження
Порядок зменшення посадового окладу працівнику
Виклик новоприйнятого працівника до ТЦК та СП: як оплатити день увільнення?
Чи можна надати щорічну відпустку без урахування вихідних днів?
Надання щорічної відпустки особам з інвалідністю: що слід урахувати роботодавцям?
Яку відповідальність несе роботодавець за порушення права на відпустку?
Обов’язки роботодавця з охорони праці при дистанційній роботі
Останні зміни щодо військового обліку та проведення призову
Зразок наказу про надання безоплатної відпустки як пенсіонеру за віком
Порядок звільнення з військової служби та повернення на роботу
Подання звітності: Держстат відповідає на запитання
За яких умов роботодавець може звільнити працівника за прогул?
Трудовий договір на паузі: правові ризики для роботодавця
Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу при переході з сумісництва на основне місце?
Оплата відрядження: як урахувати роботу у вихідний день?
Чи можуть обидва батьки бути у «дитячій» відпустці одночасно?
Чи потрібна нумерація у справах з військового обліку?
Контроль за виконанням колективного договору
Work-life balance vs Трудова дисципліна: як не перетнути законну межу?
Чи є порушенням звільнили працівника по месенджеру?
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Правила військового обліку: що змінилося з 31 липня 2025 року?
Чи потрібно продовжувати відпустку на час навчання?
Переведення працівника: як рахувати відпустку?
Чи можлива відпустка без збереження зарплати за двома підставами?
Як оформити скорочення тривалості робочого дня в спеку?
Як змінити дані в реєстрі застрахованих осіб на вебпорталі ПФУ?
Чи можливо звільнення під час випробування без пояснення причин?
Внесено зміни до правил військового обліку
Дві посади за сумісництвом у одного роботодавця: як надається допомога за «лікарняним»?
Відрядження при дистанційній роботі: Мінфін оновив інструкцію
Комунікація у воєнний час: хто і як має бути на зв’язку?
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років?
Про порядок вивільнення працівників
Скільки днів відпустки надати працівнику з двома дітьми, одна з яких знаходиться під опікою?
Чи може щорічна відпустка розпочинатись із вихідного дня працівника?
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Компенсація роботодавцям за «чорнобильську» відпустку працівникам
Чи може працівник вимагати від роботодавця вести паперову трудову книжку?
Огляд останніх змін у трудових відносинах під час війни
Чи ділиться «дитяча» відпустка на частини?
Страховий та трудовий стаж, подання відомостей про трудові відносини
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com