Чи може роботодавець для працівників критичної інфраструктури встановити тривалість робочого часу до 60 годин на тиждень та чи застосовуються для таких працівників надурочні роботи?

У статті 6 Закону України «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) визначено, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Збільшення для працівників підприємств критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) робочого часу на підставі частини 1 або 2 статті 6 Закону № 2136 робочого часу до 60 або 40 годин не є надурочною роботою, і підлягає оплаті відповідно до норм частини 7 статті 6 Закону № 2136 у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Проте, виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу відповідно до частин 1 та 2 Закону № 2136 також буде надурочною роботою. При цьому 5-денний або 6-денний робочий тиждень встановлюється роботодавцем, час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Щодо працівників підприємств, установ, організацій (далі — підприємство), які не належать до об’єктів критичної інфраструктури, роботодавці не наділені повноваженнями збільшення робочого часу і мають дотримуватися тривалості робочого часу, передбаченої статями 50, 51 КЗпП.

Наведена вище норма часто сприймається неправильно з огляду на неправильне розуміння застосування норми частини 6 статті 6 Закону № 2136. Застосування надурочних робіт регулюється відповідними статтями КЗпП, а згідно з частиною 6 статті 6 Закону № 2136 на період дії воєнного стану в частині регулювання надурочних робіт не застосовуються норми частини першої статті 65 КЗпП.

Таким чином, у період дії воєнного стану призупинено норму, якою визначено, що надурочні роботи не повинні перевищувати для працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.

Однак, під незастосуванням норми частини першої статті 65 КЗпП слід розуміти не залучення до роботи працівників без дотримання розмежування робочого часу протягом тижня, його тривалості та перерви на відпочинок, а можливість залучення до надурочних робіт у порядку, визначеному законодавством, з можливістю працювати надурочно більше ніж 4 години протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.

Тому працівників, яким відповідно до частини 1 або 2 статті 6 Закону № 2136 встановлено збільшену тривалість робочого часу, може бути залучено до надурочних робіт, понад встановлений час роботи, з дотриманням вимог статтей 62, 63, 64, 106 КЗпП.

Вас може зацікавити
	Авторський дистанційний курс підвищення кваліфікації кадровиків від Вікторії Ліпчанської. Вищий рівень Курс передбачає всебічний розгляд питань кадрового законодавства: від укладання трудового договору до його розірвання. За результатами успішного проходження навчання: Свідоцтво державного зразка! Термін навчання — 3 місяці. Протягом всього періоду навчання всі учасники можуть ставити запитання, які виникають у них під час опанування лекційного матеріалу або під час професійної діяльності. Придбати курс

Вікторія Ліпчанська