Законом України від 04.06.2024 р. № 3768-IX (далі — Закон № 3768) унесено зміни до КЗпП, якими передбачено нові підстави для припинення трудових відносин або відсторонення працівників. Про які ж підстави йдеться?

У ст. 40 КЗпП визначено випадки, коли роботодавець із власної ініціативи може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності. Серед них — зміни в організації виробництва і праці, невідповідність працівника посаді, яку він обіймає, або виконуваній роботі, прогул та інші. Але через три місяці з дня опублікування Закону № 3768 (тобто з 27.09.2024) у роботодавців з’являться нові підстави для звільнення працівників, адже ч. 1 ст. 40 КЗпП буде доповнено новими пунктами:

13) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

14) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

З’ясуймо, особливості звільнення із цих підстав.

Учинення злочину проти основ національної безпеки України

Відповідно до ККУ злочинами проти основ національної безпеки України є:

• дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109);
• посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110);
• фінансування дій, учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ст. 110²);
• державна зрада (ст. 111);
• колабораційна діяльність (ст. 111¹);
• пособництво державі-агресору (ст. 111²);
• посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112);
• диверсія (ст. 113);
• шпигунство (ст. 114);
• перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ст. 114¹);
• несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, учинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 114²).

За всі ці злочини передбачено кримінальну відповідальність переважно у формі позбавлення волі.

Тож у разі набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено за перелічені злочини, роботодавець матиме право його звільнити на підставі п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

А втім, на цей час у п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП вже передбачено подібну підставу для припинення трудового договору:

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи.

Із цієї підстави звільнення є допустимим, якщо працівника на підставі вироку суду засуджено до позбавлення волі чи іншого покарання, що виключає можливість продовження такої роботи.

У цьому разі працівник підлягає звільненню протягом триденного строку з дня отримання роботодавцем копії відповідного судового рішення (ч. 2 ст. 36 КЗпП). Днем звільнення працівника вважається останній день фактичного виконання ним трудових обов’язків (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9).

Водночас для звільнення за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП не потрібна попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

А ось у разі звільнення з нової підстави, визначеної п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП, така згода буде потрібна відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП. Щоправда, у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП підлягають застосуванню лише в разі звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (ч. 2 ст. 5 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX). Але після закінчення такого періоду згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) буде необхідна й у випадках звільнення інших працівників на підставі п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Також слід урахувати, що звільнення за вказаною підставою вимагає від роботодавця дотримання вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП:

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Невиконання працівником правил поведінки

Звільнення працівника за невиконання правил поведінки на підприємстві (в установі, організації) відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП допускається в разі, якщо йдеться про невиконання працівником правил, визначених роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку, а саме розголошення працівником «інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією». При цьому слід виконати вимоги ч. 1 ст. 43 КЗпП.

Ці правила поведінки передбачено новою ч. 2 ст. 142 КЗпП. Водночас унесення їх до ПВТР є добровільним рішенням роботодавця, якщо не йдеться про:

• підприємства (установи, організації), які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави;
• об’єкти чи оператори критичної інфраструктури.

Для таких суб’єктів зазначені правила є обов’язковими (ч. 3 ст. 142 КЗпП).

Відсторонення від роботи: нова підстава

На цей час підстави для відсторонення працівника від роботи передбачено у ст. 46 КЗпП:

Відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Проте з появою Закону № 3768 з’явилася нова підстава для відсторонення працівників, які працюють на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, або на об’єктах чи в операторів критичної інфраструктури. Відсторонення буде можливе в разі проведення роботодавцем службової перевірки працівника.

Вас може зацікавити
	Послуга «Розроблення кадрових документів» Відсутність правильно розроблених кадрових документів може стати причиною штрафів і приписів від працівника Держпраці. А також позбавляє роботодавця можливості вплинути на поведінку працівника, притягувати до дисциплінарної відповідальності, преміювати тощо. Допоможемо розробити кадрові документи та надамо консультації щодо правильності складання. Придбати послугу

Інна Журавська