Доповідна записка посадової особи органу контролю, складена за результатами проведення профілактичного відвідування роботодавця, не є належною підставою для призначення інспекційного відвідування.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, аналізуючи наявність підстав для здійснення контрольних повноважень органами Держпраці у справі № 260/768/19.

У цій справі при проведенні інспекційного відвідування встановлено, що позивач допустила до виконання роботи офіціанта, кухаря та мийника посуду без укладення письмових трудових договорів. Органом Держпраці винесено припис про усунення виявлених порушень, а також накладено штраф у розмірі 375 570,0 грн.

Фізична особа — підприємець оскаржила припис та постанову в суді. Задовольняючи позовні вимоги суди виходили, зокрема, з неправомірності призначення інспекційного відвідування на підставі доповідної записки начальника відділу. Адже така підстава не передбачена законодавством, зокрема п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295 (далі — Порядок № 295), який визначає підстави для проведення інспекційного відвідування.

КАС погодився з такими висновками з огляду на те, що дискреційними повноваженнями самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця інспектор наділений виключно в рамках державного контролю за додержанням законодавства про працю. Такий контроль здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Натомість профілактичні відвідування у формі інформаційно-роз’яснювальної роботи не входять до переліку, наведеному в п. 2 Порядку № 295.

Також в огляді практики КАС у справах за участю органів Державної служби з питань праці згадуються й інші правові позиції, що сформульовані під час розгляду цієї категорії справ.

Так, стосовно дотриманням органами Держпраці процедури проведення перевірок, КАС зробив висновки, зокрема, про:

• оформлення вимоги щодо надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування;
• особливості перевірки громадських організацій;
• неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.

А у спорах з приводу притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю об’єднана палата КАС наголосила на неможливості одночасного притягнення фізичної особи — підприємця, яка використовує найману працю, до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КУпАП.

А судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС висловила думку про можливість одночасного застосування до суб’єкта господарювання штрафних санкцій та внесення припису про усунення виявлених порушень щодо недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

У спорах, що виникають з питань оформлення трудових відносин, наведено правові позиції, зокрема, про:

• розмежування цивільно-правових і трудових відносин;
• обов’язковість укладення трудових договорів між закладами охорони здоров’я та медичними працівниками;
• негативні наслідки укладання цивільно-правового договору замість трудового у разі наявності ознак трудових відносин.