Заморочившись питаннями гендерної рівності, наші законотворці видали на-гора Закон України від 15.04.2021 р. № 1401-IX, який уніс зміни до КЗпП та Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Серед іншого такими змінами було введено новий вид відпустки — відпустка при народженні дитини. Порядок її надання набрав чинності з 10.07.2021 р. Тож нарешті з’явилася можливість побачити всю «картину маслом».

Про яку відпустку йдеться? Про відпустку при народженні дитини, встановлену у ст. 77³ КЗпП та ст. 19¹ Закону про відпустки. Ця відпустка є соціальною оплачуваною відпусткою. Оплата за рахунок роботодавця.

Хто має право?

Право на відпустку при народженні дитини має чоловік, дружина якого народила дитину.

А якщо жінка народила дитину від чоловіка, з яким не перебуває у зареєстрованому шлюбі? Тоді право на таку відпустку з’являється у батька дитини за умови, що він спільно проживає з матір’ю дитини, пов’язаний з нею спільним побутом, вони мають взаємні права та обов’язки.

Якщо ж мати дитини є одинокою, то використати таку відпустку можуть баба або дід, або повнолітній рідний брат чи сестра дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною. Увага! Не всі, а тільки один з перелічених родичів.

У якому випадку матір дитини слід вважати одинокою для цілей отримання відпустки при народженні дитини? За умови, що дитина не була усиновлена іншим чоловіком, Порядок надання відпустки при народженні дитини, затверджений постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693 (далі — Порядок № 693) визначає як одиноку:

• матір, в актовому записі про народження дитини якої запис про батька зроблений в установленому порядку за вказівкою такої матері;
• матір дитини, батько якої помер;
• матір дитини, батько якої рішенням суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим.

Окремо зупинимося на ситуації, коли мати дитини померла або відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.

У такому разі батько дитини набуває статусу одинокого батька за умови, що ця дитина не була усиновлена іншою жінкою, а право на відпустку при народженні дитини з’являється у баби або діда, або повнолітнього рідного брата чи сестри дитини, які фактично здійснюють догляд за нею. Знову-таки, звертаємо увагу, що відпустка при народженні дитини надається лише одному із зазначених родичів.

Чим підтверджувати?

Відпустка при народженні дитини надається роботодавцем особи, яка бажає нею скористатися. Своє право на таку відпустку слід підтвердити документально. Це вимога Порядку № 693.

Щоб отримати відпустку при народженні дитини, працівник повинен:

1) надати заяву про надання відпустки та
2) пред’явити документи, перелічені в таблиці.

Особа	Документи, що підтверджують право на відпустку
Чоловік, дружина якого народила дитину	1. Копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини*, або свідоцтва про народження дитини. 2. Копія свідоцтва про шлюб
Батько дитини (цивільний шлюб)	1. Копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини*, або свідоцтва про народження дитини. 2. Копія довідки про реєстрацію місця проживання
Баба, дід або інший повнолітній рідний брат чи сестра дитини, мати якої є одинокою	1 Копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини*, або свідоцтва про народження дитини. 2. Заява одинокої матері, в якій зазначається, що особа, яка звернулася до роботодавця із заявою про отримання відпустки, фактично здійснюватиме догляд за дитиною. 3. Документ, що підтверджує, що мати дитини є одинокою матір’ю (копія витягу з Реєстру про держреєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька за вказівкою матері або свідоцтва про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим)
Баба, дід або інший повнолітній рідний брат чи сестра дитини, батько якої є одиноким	1. Копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини*, або свідоцтва про народження дитини. 2. Заява одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки** та зазначається, що особа, що звернулася із заявою про отримання відпустки, фактично здійснюватиме догляд за дитиною. 3. Документ, що підтверджує статус одинокого батька (копія свідоцтва про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою)
* Таким документом у загальному випадку є медичне свідоцтво про народження дитини. ** Тобто у баби/діда, рідної сестри/брата право на таку відпустку є тільки у випадку, якщо батьку дитини відпустка при народженні не надавалася.

Правила надання

Надаючи відпустку при народженні дитини, слід дотримуватися правил, встановлених Порядком № 693. Озвучимо їх.

Правило 1. Відпустка при народженні дитини надається одноразово. Тобто розірвати її на частини не вийде.

Правило 2. Відпустка при народженні дитини надається тривалістю, що визначається працівником у заяві про її надання, але не більше як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Тобто, працівник сам визначає в заяві ту кількість днів відпустки, яка йому потрібна. Це може бути й 1–2 дні, а може й 14. Але більше 14 календарних днів не можна.

А якщо народилося двоє чи троє діток, чи збільшиться тривалість відпустки? Ні.

У разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.

Увага! При підрахунку днів відпустки святкові та неробочі дні не враховуємо.

Тож на святкові та неробочі дні відпустка при народженні дитини продовжується, але вони не оплачуються.

Правило 3. Відпустка при народженні дитини надається не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини.

Причому вона повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини. Це прямо зазначено в п. 4 Порядку № 693.

Тож, якщо, наприклад, батько дитини бажає піти у відпустку при народженні дитини в останній день тримісячного строку на 14 календарних днів, то слід підрахувати, коли така відпустка закінчиться.

Якщо її останні дні припадуть на період після 104-го дня з дня народження дитини, то:

• або відпустку слід «обрізати» 104-м днем;
• або запропонувати працівнику взяти таку відпустку раніше (якщо є можливість).

Правило 4. Відпускні за період відпустки при народженні дитини слід виплатити не пізніше третього дня з дня її початку (п. 12 Порядку № 693).

І хоча в Конвенції про оплачувані відпустки № 132 говориться про виплату відпускних до початку відпустки, думаємо, що наїздів контролерів тут не буде.

Про які ж дні йдеться в п. 12 Порядку № 693: робочі чи календарні?

Вважаємо, що обчислювати триденний строк слід у календарних днях.

Правило 5. Відпустка при народженні дитини не підлягає грошовій компенсації. Тож, якщо працівник, який мав право на таку відпустку, не скористався нею з якось причин, її грошима при звільненні не компенсуємо.

Сходити у відпустку при народженні дитини працівник зможе й у нового свого роботодавця, звісно, якщо:

• по-перше, до зазначених у таблиці документів додасть довідку про невикористання такої відпустки на попередньому місці роботи;
• по-друге, з дня народження дитини не минуло три місяці.

Проблемні питання

Читаєш Порядок № 693, і складається враження, що все так просто. Але це тільки на перший погляд. Він таїть у собі багато запитань. Розглянемо два з тих, що лежать на поверхні та вимагають пояснень офіційних органів.

Обчислення строків. Порядок № 693, оперуючи строками, говорить про їх обчислення:

• «з дня народження дитини» — у випадку визначення права на відпустку;
• «з дня початку відпустки» — при встановленні строків виплати відпускних за період відпустки при народженні дитини.

Що розумів КМУ під отим «з дня»? Наприклад, уключати день народження дитини до підрахунку строків чи проводити його з дня, наступного за днем народження дитини?

Це не пусті запитання. Адже ст. 241¹ КЗпП вказує, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Щодо подібних формулювань, то, наприклад, та ж щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. І якщо працівника прийнято на роботу 19.07.2021 р., то цей день увійде до робочого року. Тобто робочий рік буде тривати з 19.07.2021 р. по 18.07.2022 р.

Водночас у трудовому праві більшість строків обчислюються відповідно до приписів ст. 241¹ КЗпП, тобто з наступного дня після дня, в якому мав місце юридичний факт, з яким закон пов’язує початок перебігу строку.

Тож чекаємо на роз’яснення офіційних органів та маємо надію, що особи, які мають право на відпустку при народженні дитини, не будуть затягувати з її отриманням.

Що ж стосується строку виплати відпускних за період відпустки при народженні дитини, то до появи офіційних роз’яснень рекомендуємо виплачувати їх не пізніше третього дня з дня її початку відпустки. При цьому враховувати день початку відпустки.

Тож, якщо відпустка при народженні дитини починається, наприклад, з 21.07.2021 р., рекомендуємо виплатити відпускні не пізніше 23.07.2021 р.

Шлюб не зареєстрований. Порядок № 693 зобов’язує батька дитини для підтвердження права на відпустку при народженні дитини пред’явити роботодавцеві довідку про реєстрацію місця проживання. Мабуть, на думку КМУ, ця довідка повинна підтвердити, що мати та батько дитини спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Але ж давайте будемо реалістами. Сьогодні ситуацією, коли батько дитини зареєстрований у м. Харкові, мати — у м. Львові, а працюють і спільно проживають вони у славному м. Києві, нікого не здивуєш. Що ж підтвердить ота довідка про реєстрацію місця проживання батька? Що батько не проживає разом із матір’ю дитини.

Тож, можливо, в такій ситуації право на відпустку при народженні дитини слід підтвердити іншими документами? На жаль, Порядок № 693 такої можливості не дає.

Як же бути? На наш погляд, для таких татусів можна в колективному договорі підприємства (іншому внутрішньому нормативному документі роботодавця, що регулює питання надання відпусток) передбачити надання оплачуваної відпустки при народженні дитини, аналогічної тій, що передбачена ст. 19¹ Закону про відпустки. І також слід встановити документи, якими вони можуть підтвердити своє право на цю відпустку. Таку можливість дає ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки.

Розрахунково-облікові моменти

Табелювання. Щодо табеля обліку робочого часу, то сьогодні відсутній код для умовного позначення цієї відпустки. Але тут треба пригадати, що типова форма табеля № П-5 (умовні позначення для її заповнення), затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489, має рекомендаційний характер. Це означає, що за необхідності роботодавець може доповнювати типову форму № П-5 іншими показниками, у тому числі вводити додаткові умовні позначення для відображення витрат робочого часу.

Тож для позначення у табелі обліку використання робочого часу днів відпустки при народженні дитини, яка надається згідно зі ст. 19¹ Закону про відпустки, доцільно ввести окремий код. Як варіант, використання днів цієї відпустки можна відобразити буквеним кодом «ВН» (відпустка при народженні).

Оплата. Середньоденну зарплату для обчислення суми відпускних розраховуємо відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Розрахунковим періодом у загальному випадку будуть 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки при народженні дитини.