27 квітня 2021 року Держпрацею підготовлено Національний план спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік.
Національний план передбачає наступні етапи: інформування роботодавців та інспекційне відвідування.
Наразі інформкомпанія, яка повідомляла роботодавців стосовно переваг офіційного працевлаштування завершена, тож з 1 липня 2021 року розпочато здійснення дій щодо проведення інспекційних заходів до тих роботодавців, які не врахували рекомендацій та використовують незадекларовану працю.
Кому чекати на візитерів
За інформацією інформ-баз ДПС органи Держпраці будуть перевіряти, в першу чергу, юридичних осіб, які відповідають таким критеріям:
невідповідність кількості працівників роботодавця до обсягів виробництва за середніми показниками виду економічної діяльності;
наявність документальних фактів порушення порядку оформлення трудових відносин, встановлених під час реалізації заходів із перевірки дотримання суб’єктом господарювання норм податкового законодавства органами ДПС;
невідповідність кількості об’єктів за формою № 20-ОПП та кількості найманих працівників;
наявність випадків невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) кількості працівників роботодавця;
кількість працівників, які виконують функції за договорами цивільно-правового характеру, перевищує кількість працівників, які працюють за трудовими договорами;
відсутність найманих працівників у платників об’єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів.
Статтею 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877) передбачено, що критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
Відповідно, за розміщеною інформацією на сайті ДПС не можуть визначатись критерії за якими суб’єкти господарювання підлягатимуть перевірці.
Аналізуючи повідомлення ДПС стосовно згаданих критеріїв (які не узгоджуються із специфікою бізнес-процесів окремих суб’єктів господарювання) робимо висновок про те, що ДПС та Держпраці об’єднали власні зусилля та запланували збільшити надходження до державного бюджету будь-якою ціною, а отже, необхідно бути готовим до проведення невмотивованих перевірок.
Варто проаналізувати порядок проведення контрольних та наглядових заходів органами Держпраці; порядок оскарження неправомірних дій посадових осіб Держпраці, звертаючи в першу чергу увагу на найбільш суттєві порушення, які допускають контролери.
Процедурні умови здійснення контрольних та наглядових заходів
Закон № 877 та Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 (далі — Порядок № 823) є спеціальними нормативними актами, які регламентують порядок здійснення повноважними органами заходів контролю та нагляду у сфері трудових правовідносин.
Порядок контролю передбачає здійснення інспекційних відвідувань, а порядок нагляду — виїзних перевірок.
Контрольні заходи здійснюються органами Держпраці та інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, наглядові заходи здійснюють посадові особи Держпраці, посадовими обов’язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю, що підтверджується службовим посвідченням такої посадової особи.
Як і для початку проведення контрольних, так і для початку проведення інспекційних заходів, представникам Держпраці необхідно пред’явити службове посвідчення. Держпраці веде відповідний реєстр осіб, які володіють службовими посвідченнями інспекторів праці Держпраці. Тому можна перевірити повноваження осіб, які здійснюватимуть контрольні та наглядові заходи.
Також, варто звернути увагу на обов’язковість дотримання вимоги щодо письмового повідомлення про проведення позапланового заходу суб’єкта господарювання не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Вказана норма діє лише стосовно контрольних заходів.
Якщо йде мова про наглядові заходи, то необхідно керуватись нормою, за якою визначено, що особа повинна бути письмово повідомлена про проведення відповідного заходу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку проведення наглядового заходу.
Що ж до підстав проведення інспекційних відвідувань, то останні визначені п. 5 Порядку № 823 (одинадцять заходів).
Підстави ж проведення наглядових заходів законодавець не визначив.
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати п’яти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи 10 робочих днів.
За результатами контрольних заходів складається акт інспекційного відвідування.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об’єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (контрольні заходи).
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих висновком, після розгляду зауважень об’єкта нагляду (у разі їх надходження) уповноважена посадова особа проводить аналіз зібраних матеріалів, за результатами якого вносить вимогу та/або вживає заходів до ініціювання притягнення до відповідальності посадової особи за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень (наглядові заходи).
Вимога або висновок уповноваженої посадової особи можуть бути оскаржені в 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
Оскарження вимоги чи висновку зупиняє виконання приписів, визначених у відповідних документах.
Норми, які регламентують порядок проведення контрольних та наглядових заходів органами Держпраці досить зрозумілі та однозначні, а відтак, повинні сприяти тому, щоб держава максимально ефективно реалізувала контрольні та наглядові функції у сфері захисту трудових прав, а суб’єкт господарювання мав правові можливості захистити права та охоронюваний законом інтерес.
Проте, на практиці безпосередньо органи Держпраці є тими державними органами, які допускають низку процедурних порушень під час здійснення контрольних та наглядових заходів.
Оскарження неправомірних дій посадових осіб Держпраці
Оскарження неправомірних дій посадових осіб Держпраці можливе як в судовому, так і в адміністративному порядку.
Частиною 1 ст. 10 Закону № 877, пунктами 10, 13 ст. 13 Порядку № 823 передбачено, що роботодавці мають право під час здійснення державного нагляду (контролю) та за його результатами оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Зазвичай посадові особи Держпраці допускають наступні порушення:
реалізують безпідставну перевірку;
недотримують порядок призначення та проведення перевірки;
перевищують повноваження посадовими особами;
порушують порядок складання документів, які супроводжують процес перевірки.
Аналіз судової практики
1. Державний нагляд у формі позапланової перевірки здійснюється на підставах, визначених законодавством, і перелік підстав не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню підзаконними актами
До суду звернувся суб’єкт господарювання, який просив скасувати постанову Держпраці про накладення на нього штрафу щодо неоформлених працівників.
Суб’єкт господарювання стверджував, що перевірка проведена із порушенням законодавства, тобто, без належної правової підстави.
Позапланова перевірка суб’єкта господарювання призначена на підставі листа-повідомлення ДПС.
Під час перевірки органами Держпраці були використані матеріали податкової перевірки, якими органи Держпраці підтверджували власні висновки.
Після перевірки перевіряючі дійшли до висновків, що суб’єкт господарювання не видав наказів чи розпоряджень про прийняття на роботу, не подав повідомлення до ДПС до початку роботи про новоприйнятих працівників та не уклав з ними трудових договорів у письмовій формі.
Верховний Суд розглянувши справу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та задовольнив позов.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає перелік підстав для здійснення позапланових заходів і серед них немає повідомлення, отриманого від ДПС чи будь-якого іншого органу.
Вказаний перелік підстав до перевірки не може бути розширений.
Верховний Суд, вказав, що суди в оскаржуваних рішеннях хибно відсилали на підзаконний нормативно-правовий акт, в силу якого позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці на їх проведення.
Верховний Суд за статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зробив висновок про те, що органи Держпраці вийшли за межі повноважень наданих Законом, провівши перевірку на підставі, що не передбачена Законом.
Державний нагляд у формі позапланової перевірки здійснюється на підставах визначених Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і перелік підстав не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню підзаконними актами.
Результати перевірки, здійсненої з грубим порушенням порядку, визначеного законодавством не породжують для суб’єкта господарювання правових наслідків — постанова ВС від 09 лютого 2021 року, справа № 822/620/17).
2. Відсутність правових підстав, необхідних для допуску органів Держпраці є підставою для скасування рішення органів Держпраці
При ухваленні даного рішення суд виходив із того, що пунктом 14 Порядку № 295 (чинним на момент проведення перевірки) передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.
Відсутність рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акту є підставою для скасування постанови органів Держпраці. (постанова ВС від 03 лютого 2021 року у справі № 160/9745/18).
3. Відсутність доказів отримання повідомлення про проведення перевірки не свідчать про повідомлення особи, навіть якщо, особі адресувалось повідомлення. За таких обставин, постанова складена органами Держпраці є протиправною
Обов’язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п’ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Відповідно, відсутність доказів повідомлення особи про отримання повідомлення про проведення перевірки за умов адресування їй повідомлення обумовлює протиправність постанови про накладення штрафу (постанова ВС від 17 березня 2021 року у справі № 160/9340/18)
P.S.
Окружний адміністративний суд м. Києва своїм рішенням від 28 квітня 2021 року у справі № 640/17424/19 визнав протиправним та нечинним Порядок № 823.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація стосовно того, що дане рішення набуло законної сили. При цьому, навіть у разі набуття законної сили рішенням органи Держпраці автоматично не втратять повноваження
Після відміни Порядку № 823 Держпраці продовжуватимуть здійснювати перевірки, виключно в порядку та в обсягах, визначених Законом України № 877.
Водночас спеціальні види перевірок після набрання чинності рішенням вважатимуться незаконними.
Наслідки визнання Порядку № 823 нечинним для роботодавця
Наслідки визнання нормативного акту нечинним визначено ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р., згідно з якою, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Аналогічне правило міститься в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 р. № 7, згідно з яким рішення суб’єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність із певного моменту лише на майбутнє.
Тобто, до моменту втрати чинності Порядком № 823 справи, предметом яких було оскарження приписів Держпраці, вирішуються на підставі норм Порядку № 823
Тож звертаємо увагу, що крім належного виконання норм трудового законодавства роботодавець повинен звертати увагу на найбільш часті порушення органами Держпраці порядку проведення перевірок.
Проте, слід зважати й на те, що кожна перевірка Держпрацею суб’єктів господарювання специфічна, а відповідно, немає універсальних порад.
При цьому, якщо ти ознайомлений із процедурним порядком здійснення перевірок, нормами чинного законодавства, які регламентують порядок реалізації трудових прав та максимально уважний до всіх дій, які здійснюються перевіряючими, — шансів оскаржити перевірку значно більше.
Вас може зацікавити
Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама