Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Заборона перевірок, дистанційна робота та штрафи за порушення карантину: прийнято закон
Новини
18.03.2020
Заборона перевірок, дистанційна робота та штрафи за порушення карантину: прийнято закон
 

17 березня на ранковому позачерговому засіданні ВРУ прийнято за основу, а далі одразу в цілому законопроект № 3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)». За дане рішення проголосували 344 нардепів.

Що саме пропонує змінити цей закон — розглянемо за текстом законопроекту.

Правове підгрунтя для здійснення невідкладних заходів для попередження та лікування коронавірусної хвороби

  1. Оперативна закупівля робіт та послуг, необхідних для ліквідації та недопущення епідемії коронавірусу, через переговорну процедуру, скорочену до одного дня.
  2. 100-відсоткова попередня оплата за такі товари, роботи та послуги.
  3. Звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
  4. Першочергове митне оформлення таких товарів. Допускається подання попередньої або тимчасової декларації за правилами, встановленими МКУ.
  5. Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо зазначених товарів не справлятиметься.
  6. Контроль з боку КМУ за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари.

Такі норми будуть мати тимчасовий характер.

Захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

  • роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включатиметься у загальний строк, встановлений частиною другою ст. 84 КЗпП;

  • власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;

  • з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення;

  • забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, на період встановлення карантину або обмежувальних заходів та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

  • прийняття рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;
  • зупинення публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації;
  • здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування;
  • нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
  • припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
  • примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
  • примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Крім того, введення карантину буде віднесено до форс-мажорних обставин (зміни до ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

А також встановлять заборону на притягнення до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів ДМС із заявою про продовження строку перебування на території України, у зв’язку із введенням карантинних заходів.

Додаткові доплати до зарплати: кому і скільки?

Уряду буде доручено у тижневий термін з дня набрання чинності цим Законом встановити доплати до заробітної плати:

  • медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 200% заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні КМУ про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів;
  • окремим категоріям працівників які забезпечують життєдіяльність населення.

Відповідальність за порушення правил щодо карантину

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, призведе до накладення штрафу:

  • на громадян — 1000–2000 н.м.д.г. (17 000–34 000 грн);
  • на посадових осіб — 2000–10000 н.м.д.г. (34 000–170 000 грн).

Крім того, законопроектом передбачено і підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням.

Так, якщо порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, то це каратиметься:

  • штрафом від 1000 до 3000 н.м.д.г. (17 000–51 000 грн);
  • або арештом на строк до шести місяців,
  • або обмеженням волі на строк до трьох років,
  • або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Коли наберуть чинності ці зміни?

Цей Закон набере чинності з дня опублікування, крім:

  • пунктів 3, 4, 8 розділу І, які набирають чинності з дня опублікування і діятимуть протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону;
  • пункту 6, який набере чинності з дня опублікування і діятиме до 18 квітня 2020 року;
  • підпункту першого пункту 7, який вводиться в дію з 19 квітня 2020 року і діє протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону.

Наталія Волос

Дебет-Кредит

Переглядів: 2618 Версія для друку
 
Дивіться також:
Посилення критеріїв критичності та зміни в бронюванні
Гайд по проєкту Трудового кодексу
Працівник, перебуваючи в неоплачуваній відпустці, не виходить на зв’язок: як його табелювати?
Чи можна скоротити працівникові строк випробування?
В яких випадках перебування особи на обліку в центрі зайнятості зараховується до страхового стажу?
Працевлаштування осіб з інвалідністю-2026: можливі помилки під час виконання нормативу
Оцифрування трудової книжки: відеоінструкція
Чи може роботодавець скоротити «дитячу» відпустку?
Дострокова пенсія за віком: коли і кому призначається?
Трудові права осіб з інвалідністю: що треба знати роботодавцю
Підтвердження статусу працівника: які документи необхідні для отримання законних пільг та гарантій?
Посада не відповідає Класифікатору: як внести зміни у трудову книжку?
Коли та як надається відпустка батькам абітурієнтів?
Що змінилося для роботодавців при фінансуванні «лікарняних»?
Чи обов’язково оплачувати суміщення або виконання тимчасових обов’язків?
Звіти з праці, що подаються до Держстату
Кому зарахують навчання у виші до страхового стажу?
Які зміни передбачає проєкт Трудового кодексу?
Скільки може тривати відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами?
Відновлення призупинених трудових договорів
Статус критично важливого підприємства: як отримати у 2026 році?
Зміна назви підприємства: 6 кадрових документів, які потребують оновлення
Працівника мобілізовано: дії роботодавця і працівника
Чи можна неотриману трудову книжку віддати родичам?
7 основних порушень трудового законодавства та суми штрафів
Бронювання працівників у 2026: правила і ризики
Чи повинен роботодавець направляти військовозобов’язаних працівників на ВЛК?
Розділи Класифікатора професій
Чи зараховується «декретна» відпустка до страхового стажу?
Держстат планує відмовиться від щомісячної форми № 1-ПВ
Реорганізація ТОВ: чи повідомляти ТЦК та СП про зміну облікових даних працівників
Як скласти характеристику працівника для його атестації?
Чи оплачується обідня перерва на роботі?
Обов’язкові умови для звільнення за прогул
Чи можна відкоригувати страховий стаж?
Чи треба вносити запис до трудової книжки про призупинення дії трудового договору?
Як підтвердити невикористання відпустки на дітей?
Коли можна не відпрацьовувати 14 днів при звільненні?
Нові правила подання заяв-розрахунків: що потрібно знати роботодавцям
Хто має право на чорнобильську відпустку?
Звільнення працівника під час випробувального терміну: практика кадровика
Повернення з військової служби: обов’язки роботодавця і права працівника
Чи мають право батьки працювати дистанційно, якщо навчання дітей перевели в онлайн?
Пенсійне забезпечення у 2026 році
Договір з нефіксованим робочим часом: характеристика та особливості укладання
Звітність про працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026: що відомо зараз
Помилка в повідомленні про прийняття працівника на роботу
Чи можна прийняти працівника на роботу без військового квитка?
Нові категорії осіб, яким автоматично продовжено відстрочки
Випробування при прийнятті на роботу чи стажування?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com