Суть справи: профспілка звернулась до суду з позовом до компанії про стягнення заборгованості.

Місцевий суд позов задовольнив. Апеляційний же суд скасував це рішення та закрив провадження у справі, вказавши, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду із висновком апеляції не погодилась і направила справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Колективні трудові спори — це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин.

Відповідно до Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються в судовому порядку у таких випадках:

• розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним;
  
  
• розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору у передбачених випадках, і коли сторонами не враховано відповідні рекомендації цієї служби;
  
  
• оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди;
  
  
• невиконання роботодавцем обов’язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором.

Велика Палата ВС вказала, що оскільки сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв’язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, цей спір є трудовим та віднесений до цивільного судочинства.

Відповідну постанову по справі № 174/580/16-ц ВП Верховного Суду прийняла 26.06.2019.