У період економічної нестабільності, коли кожен під загрозою втрати місця праці, а отже засобів для існування, варто згадати, що держава гарантує певні соціальні гарантії, зокрема, допомогу по безробіттю. Як отримати таку допомогу, чи можна прожити на неї — розберемось в цій консультації.
В яких випадках призначається допомога?
Що ж, почнемо з основного — визначити чи маєте ви на отримання статусу безробітного. Так, стаття 43 Закону України «Про зайнятість населення» зазначає, що статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку (ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі — особи з інвалідністю);
3) особа, молодша шістнадцятирічного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності працівників.
Куди звертатись по допомогу?
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про державну службу зайнятості» від 28 грудня 2016 р. № 1723/29853, державна служба зайнятості та її територіальні (центри зайнятості) органи реалізують політику держави в даній сфері. І слід відмітити: хоча і держава гарантує ці виплати, надає їх вона з великою неохотою — безробітних в центрах зайнятості (далі — ЦЗ) зустрічають «прохолодно», проста (на перший погляд) процедура реєстрації ускладнюється працівниками центрів.
Тому перед «штурмом» ЦЗ слід ґрунтовно підготуватися: з’ясувати які документи мають право від вас вимагати, в які терміни відбувається реєстрація, в яких розмірах мають призначити виплату.
Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою з першого дня реєстрації ЦЗ у разі відсутності підходящої роботи, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Тобто, через не «місцеву прописку» відмовити не можуть.
Які документи необхідно подати до територіального органу ЦЗ?
Відповідно до пункту 5 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198, необхідно подати наступні документи:
- паспорт громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб які не досягли шістнадцятирічного віку — свідоцтво про народження та довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування, видану територіальним органом або підрозділом ДМС);
- облікова картка платника податків;
- трудова книжка або цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості. У разі втрати трудової книжки, пред’являєте дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості;
В окремих випадках у вас можуть вимагати:
- військовий квиток;
- копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації (для осіб з інвалідністю);
- посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист (для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або осіб, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію);
- диплом або інший документ про освіту.
Додаткові вимоги законодавець встановив для внутрішньо переміщених осіб: зобов’язав пред’явити довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надати її копію. У разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення, внутрішньо переміщені особи також пред’являють:
- заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена або відповідне рішення суду — у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
- розрахунковий документ, що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.
Пропозиція роботи
У разі наявності пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі за попереднім узгодженням з роботодавцем видається направлення на працевлаштування.
Особа зобов’язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.
Як показує практика, «шукачі роботи» часто домовляється з роботодавцем про надання негативного рішення. Адже, робота, що пропонується у центрі зайнятості завше не надто вигідна, а отримання грошей не працюючи надає змогу шукати більш «хлібне місце».
Так, якщо в зазначений строк особа подає центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.
Строки прийняття рішення ЦЗ про надання статусу безробітного
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше семи календарних днів з дня подання відповідної заяви.
Законом також встановлений виключний перелік підстав для відмови, а саме:
- відсутність на дату звернення до ЦЗ визначених та описаних вище документів;
- встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про працевлаштування особи;
- звернення особи, що не має право на призначення такої допомоги;
- письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
- невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні;
- неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі: закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин; відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії, — відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації); смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним.
Зауважимо, що особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, не може бути надано статус безробітного.
Тим не менш, Закон дозволяє як повторно звернутись до ЦЗ (через сім днів з дня прийняття відповідного рішення), так і оскаржити відмову.
Як довго і яку допомогу можна отримувати?
Допомогу по безробіттю призначають на восьмий день після того, як вас взяли на облік в ЦЗ. Особам, які звільнились з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за порушення трудової дисципліни, виплати нараховуватимуться з дев’яносто першого дня.
Періоди виплати грошової компенсації безробітних можуть бути наступними:
- 720 днів — для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до виходу на пенсію);
- 360 днів — стандартна тривалість виплат для більшості громадян;
- 270 днів — при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за згодою сторін, а також через:
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків;
- прогулу без поважних причин;
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника;
- розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника);
- 180 днів — для переселенців, а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби.
Безробітні особи, у яких страховий стаж за останні 12 місяців до реєстрації на біржі праці перевищує півроку або мають перерву в роботі з поважних причин, будуть отримувати виплату в процентному співвідношенні до їх середньої зарплати в залежності від страхового стажу, але не менше мінімального розміру допомоги по безробіттю, встановленого для цієї категорії.
Якщо ваш трудовий стаж становить:
- менше двох років — виплата становитиме 50% від заробітної плати,
- від двох до шести років — 55%,
- від шести до десяти років — 60%,
- більше десяти років — 70%.
Сума виплат залежно від тривалості безробіття плавно зменшується:
- в перші дев’яносто днів ви отримуєте 100% призначеної йому грошової допомоги,
- наступні дев’яносто днів — 80%,
- а далі виплати становлять 70%.
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інколи корисно згадати, що не тільки ми винні державі, а і держава винна нам, особливо в тяжких ситуаціях, особливо враховуючи факт, що гроші які ми отримаємо, і є нашими коштами сплаченими раніше, так званий страховий внесок, які вираховується з нашої заробітної плати.
Марія Дунай