Згідно із трудовим законодавством працівник має право на відпустку без збереження зарплати. Її тривалість залежить від причини, що зумовила необхідність такої відпустки, і категорії працівника. Кому, у яких випадках та якої тривалості відпустку за свій рахунок має право або зобов’язаний надати роботодавець?
Загальні положення
Право працівника на відпустку без збереження зарплати встановлене ст. 84 КЗпП і ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). Така відпустка надається будь-якому працівнику за сімейними обставинами та з інших причин і не може перевищувати 15 календарних днів (далі — к. д.) на рік (ст. 26 Закону № 504, лист Мінсоцполітики України від 29.04.2016 р. № 243/13/116-16, далі — Лист № 243).
Згідно зі ст. 26 Закону № 504 для отримання відпустки за свій рахунок одного бажання працівника недостатньо. Обов’язковою умовою оформлення такої відпустки є згода роботодавця її надати. Адже законодавчо не визначено, які саме сімейні обставини або причини дають працівнику право на цю відпустку. Важливість таких обставин і причин залежить від конкретної ситуації, у якій опинився працівник. Тому остаточне рішення про те, надавати чи не надавати працівнику дану відпустку, приймає роботодавець (лист Мінпраці та соцполітики України від 18.03.2009 р. № 2961/0/14-09/06).
У ст. 25 Закону № 504 перелічено випадки та категорії працівників, яким роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати (без урахування 15 к. д. відповідно до ст. 26) (див. нижче).
Чи може підприємство зі своєї ініціативи відправити працівника у відпустку за свій рахунок, якщо, наприклад, у підприємства тимчасово відсутній обсяг робіт і воно змушене призупинити діяльність, але звільняти працівників не бажає?
Ні, не може. Згідно зі ст. 25, 26 Закону № 504 таку відпустку може ініціювати тільки працівник, а роботодавець, який примусово відправляє свого співробітника у відпустку, порушує законодавство про працю (лист Мінсоцполітики України від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13). За таке порушення посадові особи підприємства-роботодавця можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ.
Водночас ні КЗпП, ні Закон № 504 не вводить будь-яких обмежень у частині знаходження в неоплачуваній відпустці одночасно всіх працівників підприємства або одного підрозділу у випадку, якщо працівники самі захочуть піти в таку відпустку на період, коли підприємство не може забезпечити їх роботою і призупиняє свою діяльність.
Відпустка, надавана в обов’язковому порядку
Відпустку за свій рахунок роботодавець зобов’язаний надати у випадках, передбачених ст. 25 Закону № 504 і Листом № 243 (таблиця).
№
Категорія працівників та обставини
Тривалість
1.
Мати або батько, який виховує без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі) двох і більше дітей віком до 15 років або дитини-інваліда
До 14 к. д. щорічно
2.
Чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці
До 14. к. д.
3.
Мати, батько дитини, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновителі, опікуни, один із прийомних батьків або батько-вихователь, жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда або всиновила дитину, мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі), опікун дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи
Строк, зазначений у медвисновку, якщо: – дитина потребує домашнього догляду і не досягла 6 років; • дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) і не досягла 16 років; • дитині встановлена категорія інвалід підгрупи А і вона не досягла 18 років
4
Мати, батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновитель, опікун, один із прийомних батьків або батько-вихователь для догляду за дитиною, яка не досягла 14 років у випадку оголошення карантину на відповідній території
Період оголошення карантину на відповідній території
5
Учасники війни (ст. 8, 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII, далі — Закон № 3551-XII)
До 14 к. д. щорічно
6
Особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (ст. 10 цього Закону) (перелік таких осіб див. нижче таблиці)
7
Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлено Законом № 3551. До таких у т. ч. відносяться особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні
До 21 к. д. щорічно
8
Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною
9
Пенсіонери за віком
До 30 к. д. щорічно
10
Інваліди III групи
11
Інваліди I та II групи
До 60 к. д. щорічно
12
Особи, які одружуються
До 10 к. д.
13
У випадку смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), брата, сестри
До 7 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад
14
У випадку смерті інших рідних (крім рідних по крові або по шлюбу)
До 3 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад
15
Для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу (див. п. 13), який згідно з медвисновком потребує постійного стороннього догляду
Строк, зазначений у медвисновку, але не більше 30 к. д.
16
Працівнику для завершення санаторно-курортного лікування
Строк, зазначений у медвисновку
17
Працівники, допущені до вступних іспитів у виш
15 к. д. без урахування часу проїзду до вишу і назад
18
Працівники, допущені до вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва
Необхідна для проїзду до вишу або наукового закладу і назад
19
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки
20
Працівники-сумісники
Строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи
21
Ветерани праці
До 14 к. д. щорічно
22
Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткову відпустки повністю або частково й отримали за них грошову компенсацію
До 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6 місяців безперервної роботи
23
Працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. При наявності двох і більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини
12 к. д. без урахування часу проїзду до навчального закладу і назад
Особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (ст. 10 цього Закону):
сім’ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;
сім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;
сім’ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;
сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
сім’ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
сім’ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім’ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Чи можна надати відпустку за свій рахунок більшої тривалості, ніж передбачено законодавством?
Найчастіше працівники у своїх заявах просять надати їм неоплачувану відпустку на період, що перевищує законодавчо встановлену межу. А роботодавець, у свою чергу, надає працівникам такі відпустки. На жаль, це є порушенням трудового законодавства, за яке:
на підприємство може бути накладений штраф у розмірі 1 МЗП на підставі ст. 265 КЗпП;
посадові особи роботодавця-підприємства або роботодавець-підприємець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ.
Важливий нюанс: той факт, що працівнику була надана відпустка без збереження зарплати більшої тривалості, ніж установлено Законом № 504, за його ж проханням, не звільняє роботодавця від відповідальності за порушення вимог даного Закону.
Оформлення відпустки
Для отримання відпустки за свій рахунок працівник повинен подати роботодавцю заяву, указавши в ній дату початку відпустки, її тривалість і причину, за якою йому потрібна відпустка або яка дає йому право на таку відпустку.
Якщо працівник наводить у заяві підстави, що передбачають обов’язкове надання такої відпустки, тоді до заяви додаються документи, що підтверджують його право на відпустку. Наприклад, якщо про відпустку просить:
мати двох і більше дітей віком до 15 років, то вона повинна подати свідоцтва про народження дітей;
працівник для догляду за хворим рідним, тоді він повинен подати документи, що підтверджують споріднення із хворим, і медвисновок, що свідчить про необхідність такого догляду і його тривалість;
працівник, на якого поширюється дія Закону № 3551, він зобов’язаний подати документи, що підтверджують його статус або право на отримання відпустки.
Надання працівнику відпустки за свій рахунок оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства, у якому повинні бути зазначені:
П. І. Б. працівника, якому надається відпустка;
обіймана ним посада;
період відпустки;
обставини, що зумовили необхідність надання працівнику відпустки.
Із цим наказом (розпорядженням) працівника слід ознайомити під підпис.
У випадку обов’язкового надання працівнику відпустки з підстав, передбачених ст. 25 Закону № 504, на наявність таких підстав також потрібно вказати в наказі (розпорядженні).
Вас може зацікавити
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.
Ласкаво просимо
Реклама
