Чи вважається праця за сумісництвом у 5-ти та більше роботодавців порушенням законодавства про працю?
Які можливі наслідки для працівників та роботодавців, якщо Держпраці отримає про інформацію щодо таких сумісників від ПФУ або з інших джерел?
Якого роботодавця перевірятимуть (за основним місцем роботи працівника чи за всіма), у випадку позапланової перевірки, спричиненої наданням інформації ПФУ до Держпраці?

Відповідь надала Держпраці у листі від 05.10.2017 р. № 9891/4/4.1-дп-17.

Кількість роботодавців

Держпраці вкотре підтвердила, що законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом.

Тож за сумісництвом можна працювати на одному, двох або більше підприємствах і на бажання працівника мати в трудовій книжці відповідний запис з кожного місця роботи, але одне місце роботи має бути основним.

При цьому Держпраці згадала про норму пункту 1 Положення від 28.06.1993 р. № 43. За нею сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Але саме Положення поширюється тільки на працівників держпідприємств.

З цього виходить, якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.

Питання перевірок роботодавців

На питання перевірок роботодавців за зовнішнім сумісництвом та про наслідки праці за сумісництвом у 5-ти та більше роботодавців Держпраці відповіла дуже загально.

У відповіді фахівці Держпраці вказали, що за повідомленням ПФУ вони проводять перевірки, встановлені пп. 6 п. 5 Порядку від 26.04.2017 р. № 295. Тобто за інформацією про:

• роботодавців, які нараховують зарплату менше мінімальної;
  
  
• роботодавців, у яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
  
  
• роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20% і більше;
  
  
• працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
  
  
• роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування зарплати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП та Закону «Про відпустки»);
  
  
• роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати становить менше суми нарахованої індексації;
  
  
• роботодавців, у яких 30% і більше працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
  
  
• роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення працівників на 10% і більше.

На підставі цього переліку виходить, що без наявності інших можливих порушень перевірки з питань роботи працівників за сумісництвом у більше ніж 5-ти роботодавців не проводяться. Хоча ПФУ цю інформацію за Порядком № 11-1 й надає Держпраці.

Видання для кадровиків

Галина Казначей