Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  МЕНЕДЖЕR ПО ПЕРСОНАЛУ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Календарь-заставка на рабочий стол





Facebook
Календарь событий
Ноябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Декабрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Все события
Реклама
Библиотека статей / Практика кадровика
20.10.2018
Оформлення працівника на роботу: як зробити це правильно?

Укладання трудових відносин — це те, через що всі ми проходили. Та за ним приховано чимало нюансів. Що саме потрібно зробити при працевлаштуванні працівника, та яку документацію оформити? Розглянемо на прикладах правила складання заяви та наказу про прийняття на роботу.

Перебіг подій протягом першого місяця (або за його наслідками) в зв’язку із прийняттям на роботу працівника можна відобразити такою схемою:

  1. Працівник подає документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття.
  2. Кадровик складає наказ про прийняття на роботу працівника, а керівник його підписує.
  3. Кадровик ознайомлює працівника з локальними документами: правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовою інструкцією тощо.
  4. Кадровик складає Повідомлення про прийняття працівника на роботу.
  5. Кадровик оформляє трудову книжку та заповнює її.
  6. Кадровик заповнює особову картку форми № П-2.
  7. Кадровик формує особову справу працівника.
  8. Бухгалтер зазначає дані новоприйнятого працівника у «зарплатній» звітності.

Звісно, що ця схема дуже умовна. Оскільки в ній немає певних нюансів, які трапляються у житті. Наприклад:

  • якщо приймається на роботу директор, якого призначили засновники підприємства, заяву з проханням прийняти його на роботу підприємству він не подає;

  • крім звичайного знайомства із керівництвом і правилами трудового розпорядку, працівники мають пройти ще й інструктаж з охорони праці;

  • про прийняття на роботу деяких працівників треба повідомити не лише податківців, а й банк та решта контрагентів, оформити їм електронний цифровий підпис тощо;

  • часто новоприйнятим працівникам роботодавець встановлює випробувальний термін;

  • а ще не слід забувати про працівників, переведених з інших підприємств, які не лише займають певну посаду, а й приносять з собою «багаж» у вигляді права на відпустку, зароблену за попереднім місцем роботи.

Одним словом, нюансів багато.

Подання документів працівником на працевлаштування та написання заяви на прийняття

Згідно із ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я в т. ч. про інвалідність та інші документи.

Також працівник подає на підприємство реєстраційний номер облікової картки (ідентифікаційний код).

До інших документів належать, зокрема:

  • військовий квиток (посвідчення про приписку до призовної дільниці);
  • свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • пенсійне посвідчення;
  • посвідчення учасника бойових дій;
  • посвідчення особи з інвалідністю (висновок і індивідуальна програма реабілітації від МСЕК);
  • чорнобильське посвідчення відповідної категорії;
  • свідоцтво про народження дитини (дітей);
  • документ, що підтверджує статус одинокої матері;
  • документ, що засвідчує дитині інвалідність та ін.

Зверніть увагу! Заяви про прийняття на роботу в цьому переліку немає! КЗпП взагалі не вимагає подання такого документу при укладанні трудових відносин.

Така заява не потрібна у випадку із першим працівником підприємства — його керівником, якщо його призначають засновники. У цьому випадку документом, який свідчить про бажання розпочати трудові відносини є протокол зборів засновників, у якому зазначається рішення про таке призначення.

Але решта працівників продовжують складати цей документ для підтвердження бажання розпочати трудові відносини (ніби наказу про прийняття на роботу, із яким працівника ознайомлено, недостатньо).

Як скласти заяву про прийняття на роботу

Типової форми цього документу не існує, а отже, він складається у довільній формі. Але традиції діловодства вже напрацювали певну практику його складання.

Як правило, заява про прийняття на роботу оформлюється на аркуші папера А4 або на спеціальному бланку. У такому бланку-заготівці вже міститься надрукована постійна інформація і місце для зазначення змінної інформації.

У заяві про прийняття ви зустрінете такі реквізити: адресат, відомості про заявника, назва виду документа, текст документа, дата документа, підпис. Також у заяві, як правило, зазначаються основні умови договору:

  • основне місце роботи чи сумісництво;
  • посада, на яку претендує особа;
  • дата прийняття на роботу;
  • строк, якщо укладається строковий трудовий договір і причина обмеженого строку трудових відносин;
  • режим робочого часу (у випадку бажання фізособи працювати в режимі неповного робочого часу або за індивідуальним графіком тощо).

Зразок 1

Директору ТОВ «Луги Наддніпрянщини»
Омельку О. В.
Майстренка Василя Петровича
Домашня адреса: 01002, Київ,
вул. Є. Сверстюка, 8, кв. 159
Тел.: 123-45-67

Паспорт: серія АВ № 234050
Виданий Шаргородським РУ ГУ
МВС України в м. Шаргород 15.05.2002
Ідентифікаційний номер: 3312448877

Заява

Прошу прийняти мене до відділу бухгалтерії ТОВ «Луги Наддніпрянщини» на посаду бухгалтера за основним місцем роботи з 01.06.2018 р.

До заяви додаю:
1) трудова книжка

31.05.2018 р.

Майстренко

 

Додатки до заяви — потрібні та не потрібні

Зверніть увагу! Часто в таких заявах у якості додатків можна зустріти цілий перелік документів. Наприклад:
«До заяви додаю:
1) копія диплома про вищу освіту;
2) трудова книжка;
3) копія паспорта;
4) копія ідентифікаційного коду».

Чи дійсно потрібно їх зазначати у заяві та надавати роботодавцю?

Тут треба пам’ятати два правила:

  • По-перше, як було зазначено вище, типової форми заяви про прийняття на роботу закон не встановлює, і вони, навіть якщо надаються працівнику для заповнення на бланку підприємства, розробляються роботодавцем самостійно. Тому, що зазначати або не зазначати у таких додатках, потенційні працівник і роботодавець теж домовляються між собою самостійно.

  • По-друге, перелік того, які документи має надати працівник при прийомі на роботу, встановлює лише ст. 24 КЗпП. Решта документів подається роботодавцю лише в разі необхідності, коли виконання трудових обов’язків працівника та обов’язки роботодавця напряму залежать від наявності таких документів. Звідси вимога надати роботодавцю документ про освіту, військовий квиток, санітарну книжку тощо.

Але що означає «надати» в цьому випадку? Підзаконні нормативні акти вимагають від роботодавця зберігати (а отже, залишити в себе після надання працівником) трудову книжку. А ще — довідку про компенсацію за невикористану відпустку з попереднього місця роботи у випадку, якщо працівник приймається на роботу за переведенням.

Щодо решта документів, «надати» означає показати, щоб кадровик роботодавця мав можливість перенести відомості з них до особової картки нового працівника. Надавати роботодавцю, крім оригіналу, ще й копію таких документів від працівника законодавство не вимагає. Як не вимагається і від роботодавця такі копії документів мати. Наявність та достовірність наданих при прийнятті на робото даних кадровик перевіряє особисто, а працівник — підтверджує підписом у особовій картці (втім, про це докладніше буде далі).

Тому, звісно, заборони такі копії надавати немає, та за те, що ви їх у заяві не зазначили, карати вас ніхто не в праві. А ось перевірити оригінали документів, що надав працівник, треба обов’язково.

Паспорт або ІD-картка

У якості головного особистого документа фізособа, як правило, надає паспорт або ІD-картку. Дійсно, особа, яка працевлаштовується, може подавати або паспорт у паперовому варіанті, або паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ІD-1 з безконтактним електронним носієм, що затверджена постановою від 25.03.2015 р. № 302.

Нагадуємо, що до «звичайного» паперового паспорта після досягнення особою 25 і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки. Якщо фотокартки не вклеєні, паспорт вважається недійсним.

Щодо пластикової картки, то слід пам’ятати, що ІD-картки мають граничні строки дії, які зазначаються на лицьовому боці документа. Тож під час працевлаштування працівника слід звертати на це увагу.

Перевіряємо паспорт ретельно, але отримаємо з нього лише ту інформацію, що він містить. В ідеалі він нам дає відомості про ПІБ, дату і місце народження працівника, його цивільний стан і місце проживання.

Але: на сьогодні забороняється від осіб, які влаштовуються на роботу, вимагати відомості про реєстрацію місця проживання (ст. 25 КЗпП). Відсутність реєстрації місця проживання або реєстрація в іншому населеному пункті не є підставою для відмови у прийнятті на роботу! Інформація про місце проживання також не міститься і в ІD-картках.

Ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків)

Такий номер встановлюють податківці, адже саме ДФС веде Реєстр фізосіб-платників податків. Він потрібен, в першу чергу, бухгалтерії для нарахування заробітної плати та сплати внесків, податків та подання звітності.

Щодо форми, в якій ця інформація може бути надана працівником, існує кілька варіантів.

Форму документа, що видається податківцями фізособам-платникам податків, встановлено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженим наказом Мінфіна від 29.09.2017 р. № 882. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Контролюючим органом на прохання фізичної особи до паспорта громадянина України у формі книжечки можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру (п. 70.10 ПКУ).

До паспорта громадянина України у формі картки інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру.

Втім, частина фізосіб відмовилася від ідентифікаційних кодів через релігійні переконання. Їм ставиться відмітка в паперовому паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Вноситься аналогічна інформація й до паспорту за формою ІD-картки.

Пам’ятайте! Відсутність ідентифікаційного коду не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу! Але, оскільки це інформація, яка потрібна роботодавцю для виконання його прямих обов’язків, пов’язаних із трудовими відносинами (сплати податків та ЄСВ, відображення даних про працівника у звітності тощо), на думку автора, роботодавець може наказом (розпорядженням) встановити обов’язок надати такий документ (або документ про відмову від цього номеру) протягом певного часу з дати прийняття на роботу.

Наказ про прийняття на роботу

Укладення трудового договору оформлюється наказом про прийняття на роботу. Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 затверджено типову форму № П-1. Та поряд з цією типовою формою допускається оформлення наказу на бланку підприємства.

Якщо роботодавець розробляє власну форму такого наказу, у ній повинні міститися усі реквізити типової форми № П-1 і всі основні моменти трудового договору.

Такий наказ обов’язково має підписати посадова особа роботодавця, яка має повноваження приймати на роботу, і фізособа, що приймається на роботу.

Після того, як наказ підписано керівником, його слід зареєструвати (присвоїти йому номер). Жодним нормативним актом не встановлено форми реєстрації кадрових наказів. Тож можна користуватися формою книги, наведеною Мінсоцполітики в листі від 19.10.2005 р. № 09-487. А далі, вже після реєстрації наказу, з ним слід ознайомити працівника під підпис. Поряд з підписом на наказі працівник зазначає дату ознайомлення.

Зразок 2

Товариство з обмеженою відповідальністю
«ЛУГИ НАДДНІПРЯНЩИНИ»

НАКАЗ

31.05.2018 р.

м. Київ

№ 548-к

Про прийняття на роботу
Майстренка В.П.

ПРИЙНЯТИ:

Майстренка Василя Петровича на посаду бухгалтера до відділу бухгалтерії за основним місцем роботи з 01.06.2018 р., зі строком випробування 1 місяць.
Оклад становитиме 8000 грн (згідно з штатним розписом).
Підстава: заява Майстренка В. П від 31.05.2018 р., зареєстрована за № 675.

Директор

Омелько

О. В. Омелько

З наказом ознайомлений (підпис працівника)
31.05.2018 р.

В типовій формі наказу є ряд реквізитів, які заповнюються за потреби. Наприклад, щодо встановлення працівнику випробувального терміну. Дані про це слід зазначати в наказі тільки, якщо таке випробування встановлюється. Якщо ж ні, цей реквізит не заповнюється (у типовій формі проставляється прочерк, у самостійно розробленій можна просто не наводити такого рядка). Те саме стосується і режиму роботи. Якщо працівникові встановлюватиметься неповний робочий час, або ненормований робочий час, або інший індивідуальний графік, і це відомо ще на стадії прийому на роботу, про це слід обов’язково зазначити у наказі.

Щодо прийняття на роботу керівника підприємства, то наказ про це може мати й іншу форму.

До речі, чи варто укладати із керівником підприємства трудовий договір, якщо ви бажаєте зекономити на зарплаті, питання на сьогодні відкрите. Є два варіанти: або засновник, який виконуватиме обов’язки керівника підприємства (не займаючи певну посаду на ньому і без укладання трудових відносин) або ж директор з неповним робочим часом.

Свої особливості має оформлення заяви і наказу для прийняття працівника на роботу за переведенням від іншого роботодавця.

Далі роботодавець має провести заходи як щодо докладного ознайомлення працівника із тим, де і як він буде працювати, так і щодо повідомлення податківців (та інших осіб) про нове укладання трудового договору.

Працівника прийнято на роботу: перші дії роботодавця

Які дії має вчинити роботодавець при укладанні трудових відносин. Поговоримо про те, що треба обов’язково зробити перед допуском до роботи та протягом першого тижня працевлаштування.

Працівник має пройти інструктаж та ознайомитись з умовами роботи

Коли працівник укладав трудові відносини, він вже знав про те, на яку посаду приймається, яку роботу виконуватиме та в якому режимі працюватиме. Але домовленість та практика — різні речі.

Згідно із нормами ст. 29 КЗпП, до початку роботи нового працівника роботодавець зобов’язаний проінструктувати працівника та забезпечити йому робоче місце.

Отже, роботодавець має:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) забезпечити працівника робочим місцем, а також необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Звісно, про деякі речі працівника можна повідомити і усно. Але краще не залишати це без письмового підтвердження, щоб потім не було претензій та звинувачень. Усі документи, з якими працівника буде ознайомлено, бажано надавати йому на підпис.

Перелік документів для ознайомлення працівника:

  • Посадова інструкція.
  • Колективний договір.
  • Правила внутрішнього трудового розпорядку.
  • Положення про оплату праці.
  • Положення про комерційну таємницю підприємства.
  • Положення про відрядження.
  • Положення про преміювання.

Можуть бути й інші документи в залежності від специфіки підприємства. Але ці документи й умови в них не можуть суперечити нормам чинного законодавства.

Також, рекомендуємо завести журнал, у якому зазначати ознайомлення працівників із такими документами. Більшість зазначеної вище інформації може бути оформлено відповідним документом. А підпис на ньому є додатковим доказом того, що працівник з ним ознайомлений і знає, на що погодився. Звісно, що всі такі документи мають відповідати чинному законодавству.

Організація робочого місця

Згідно з ст. 21 КЗпП роботодавець повинен забезпечувати працівникам умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Втім, що саме має надати роботодавець працівнику у якості робочого місця і знарядь праці, чинне законодавство не конкретизує. Тож, як саме буде організовано таке робоче місце, залежить від того, у якій сфері працює роботодавець, і які обов’язки виконуватиме працівник. Однак є випадки, коли від роботодавця вимагається дотримання певних умов. Наприклад, якщо прийнятий працівник є особою з інвалідністю.

Звісно, що передачу працівнику для роботи певних знарядь треба оформити первинними документами. На підприємствах, де ведуться картки обліку необоротних активів, МШП, спецодягу тощо, у них робиться запис про передачу таких активів працівнику, яку підтверджує сам працівник своїм підписом.

Повідомлення працівника про його обов’язки

Держпраці роз’яснює: «на основі кваліфікаційних характеристик посад працівників та особливостей штатного розпису для їхнього розмежування через чітке визначення конкретних функціональних обов’язків, які мають виконувати певні працівники, власник або уповноважений ним орган розробляє та затверджує такий локальний правовий документ, як посадові інструкції, наявність яких є обов’язковим елементом на кожному підприємстві, в установі, організації».

За цим посиланням ви також зможете знайти й основні вимоги до складання посадової інструкції.

Інструктаж з охорони праці

Також Держпраці нагадує про обов’язок роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, і забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Для цього роботодавець, зокрема, розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будмайданчиках, робочих місцях тощо.

Роботодавець розробляє і затверджує інструкції з охорони праці згідно з штатним розписом та видами виконуваних робіт на підприємстві, забезпечує безкоштовно працівників інструкціями в достатній кількості.

Згідно з діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці проводиться інструктаж. Запис про проведення інструктажу робиться в журналах реєстрації інструктажів — вступного та на робочому місці.

Повідомлення про прийняття на роботу

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ними органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника за формою згідно з Постановою № 413.

Повідомлення про прийняття на роботу подається роботодавцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Оформлення трудової книжки та внесення запису

Згідно зі ст. 48 КЗпП, основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві.

Постановою від 27.04.1993 р. № 301 та Інструкцією від 29.07.1993 р. № 58 затверджено зразки бланків трудової книжки, визначено порядок ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок.

Вищезгадані документи досить-таки застарілі й недосконалі, але на сьогодні іншого не створили, тож доведеться керуватися й користуватися тим, що є. При цьому у неврегульованих моментах часто доводиться вчиняти за аналогією.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють у роботодавця понад п’ять днів (ч. 2 ст. 48 КЗпП).

Працівникам, що стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

Усі записи в трудову книжку про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, а також про нагороди й заохочення вносять після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення ― у день звільнення (п. 2.4 Інструкції № 58).

До того як заповнити розділ «Відомості про роботу», слід внести записи із зазначенням дати початку та завершення:

  • про час служби у складі Збройних сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;

  • про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);

  • про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі. Вноситься час навчання на денних відділеннях;

  • про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років.

Після внесення вищезгаданої інформації вносяться записи про прийом, звільнення, переведення у загальному порядку.

Записи в трудовій книжці повинні відповідати формулюванням чинного законодавства та містити посилання на статтю та пункт закону.

У графі 3 обов’язково зазначається повна назва підприємства без скорочень та абревіатур. Наприклад, «Товариство з обмеженою відповідальністю «Лани Наддніпрянщини».

Записи про найменування займаної посади, професії повинні чітко відповідати штатному розпису та національному класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».

У графі 1 розділу «Відомості про роботу» зазначається порядковий номер запису, а в графі 2 — дата прийняття на роботу, арабськими цифрами. Далі заповнюється графу 3: «Прийнятий на роботу (або призначений на посаду) до цеху, відділу, підрозділу (у разі їх наявності)».

Роботодавець зобов’язаний ознайомлювати працівника із кожним записом, що вноситься в трудову книжку на підставі наказу чи розпорядження про призначення на роботу, переведення, звільнення під підпис в особовій картці типової форми № П-2.

Зразок 3

Внесення записів в трудову книжку про навчання та прийняття на роботу

ВІДОМОСТІ ПРО РОБОТУ

запису
Дата

Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону)

На підставі чого внесено запис (документ, його дата й номер)

число місяць рік
1 2 3 4
        Навчання у Кіровоградському національному технічному університеті 01.09.2012 р. по 26.06.2017 р Диплом КНТУ від 26.06.2017 р. КВ № 391235
        Товариство з обмеженою відповідальністю «Лани Наддніпрянщини»  
1 06 07. 2018 Прийнято на посаду бухгалтера Наказ від 31.05.2018 р. № 548-к

 

Заповнення особової картки форми № П-2

Форма № П-2 «Особова картка працівника», затверджена наказом Держкомстату і Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656, є типовою формою первинної облікової документації. Цей наказ, яким затверджено типову форму, в Мін’юсті не зареєстрований (типові форми не підлягають державній реєстрації), а отже, не є обов’язковим до виконання.

Тому підприємство може розробити свою форму особової картки на підставі затвердженої Держстатом форми. Хоча наявність особової картки діючої форми зніме принаймні одне питання під час перевірок від Держпраці.

Мінсоцполітики у листі від 21.11.2016 р. № 5907/0/10-16/06 вважає, що типова форма № П-2 «Особова картка працівника» є основним первинним документом з обліку особового складу. Таке твердження було зроблено на підставі п. 1.6 р. І «Загальні положення» Інструкції від 28.09.2005 р. № 286.

Однак первинний документ з обліку особового складу і первинний бухгалтерський документ — це різні речі. Якщо первинний документ за визначенням, наведеним у Законі про бухоблік, повинен містити інформацію про господарську операцію, у первинних документів з обліку особового складу інше завдання — це облік відомостей про працівників (так званий, кадровий облік), зокрема, для державних статистичних спостережень.

Загальні відомості про працівника зазначити в особовій картці дуже просто — на підставі документів, які надає працівник при прийнятті на роботу та пізніше, в разі зміни наданих раніше відомостей. Нагадаємо, що згідно із ст. 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. При заведенні особової картки на новоприйнятого працівника потрібна ще його фотографія, оскільки у формі особової картки відведено для неї відповідне місце.

Таким чином, прізвище, ім’я та по-батькові, дата народження та адреса, громадянство, родинний стан зазначаються відповідно до відомостей з паспорту працівника (або документу, що його замінює). Відомості про освіту — відповідно до поданого працівником документу про освіту. Відомості про попередні місця роботи, трудовий стаж і причину звільнення з останнього місця роботи — на підставі трудової книжки тощо.

Формування та ведення особової справи

Ведення особових справ для підприємств недержавної форми власності не є обов’язковим. Тож на підприємствах це питання вирішується самостійно. Особова справа може бути як зібрання документів, складених до одного файлу, що зберігаються разом із файлами інших працівників в одній папці або заведена на кожного працівника окрема папка.

Особова справа — це сукупність документів, у яких відображено відомості про трудову діяльність особи та її біографічні дані. Зокрема про освіту, військову службу, сімейний стан, місце проживання, державні відзнаки та заохочення.

У ній містяться документи, які підтверджують основні дані про особу: щодо освіти, попередніх місць роботи та трудової діяльності, а також такі біографічні відомості як сімейний стан, місце проживання, проходження військової служби, отримання нагород або застосування стягнень тощо.

Порядок ведення особових справ нормативно-правовими актами не встановлений за винятком державних службовців, особові справи яких ведуться відповідно до Порядку від 22.03.2016 р. № 64.

Источник: Дебет-Кредит Автор: Казначей Галина
Просмотров: 4090 Отправить другу Версия для печати
 
 
Смотрите также:
Класифікатор професій: як ним користуватися
Лікарняний під час відпустки: визначаємо гарантії для працівників
Покроковий алгоритм розрахунку відпускних
Неповний робочий час: норми робочого часу та відпускні тонкощі
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
Штатний розпис: розроблення, форма, поради, приклади
Виправляємо у трудовій книжці неправильні або неточні записи
Плюс святковий день, мінус святковий день: кадровий калейдоскоп для 2018 року
Доплата до мінімальної заробітної плати та нарахування єдиного внеску
Особливості роботи за сумісництвом
Працівник-новачок: зарплатно-трудові нюанси
Розірвання трудового договору та звільнення (у запитаннях та відповідях)
Відпустка без збереження зарплати: визначаємо непорушні правила
Нюансы расчета зарплаты в примерах
Приклади розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток
Нова форма звіту № 3-ПН
Порядок ведення табелю обліку робочого часу
Призив, мобілізація, демобілізація працівника (у запитаннях та відповідях)
Трудовой договор: порядок заключения и виды
Актуальні запитання з марафону «Гаряча лінія: консультації»
Помилки у штатному розписі — порушення під час прийняття на роботу працівників
Строковий трудовий договір: правила застосування
Несчастный случай непроизводственного характера. Оплата листка нетрудоспособности с отметкой об алкогольном опьянении
Аудит трудових книжок: проблеми та їх вирішення
Ревізія відпусток: позбавляємося боргів
Листок нетрудоспособности: порядок заполнения
Средняя зарплата для больничного: пошаговый алгоритм расчета
Регистрация и учет в кадровом делопроизводстве
Увольнение — как мера дисциплинарного взыскания
Ведение трудовых книжек работников. Исправляем ошибки

Реклама
Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Кто с нами: какую должность Вы занимаете?
Руководитель компании
Заместитель руководителя компании
Директор по персоналу
Директор по развитию
Главный бухгалтер
Менеджер по персоналу
Начальник отдела кадров
Инспектор по кадрам
Начальник отдела развития
Начальник отдела охраны труда
Бухгалтер
Экономист
Инженер по нормированию труда
Инженер по организации труда
Инженер по охране труда
Секретарь руководителя
Психолог
Другая

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2018 © МЕДИА-ПРО
2018 © HR-Лига
Copyright © 2005–2018 HR-Лига
Использование материалов из журналов ИД «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com.