Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи можна не виходити на роботу після подання заяви про звільнення?
Новини
25.03.2026
Чи можна не виходити на роботу після подання заяви про звільнення?
 

Верховний Суд у справі № 748/25/24 розглянув спір між працівником та роботодавцем щодо законності звільнення за прогул після подання заяви про розірвання трудового договору.

Обставини справи

У жовтні 2022 року роботодавець звільнив працівника за систематичне невиконання трудових обов’язків. Однак згодом суд визнав це звільнення незаконним, скасував відповідні накази та поновив працівника на роботі.

Крім того, суд постановив:

  • виплатити працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу;
  • стягнути заборгованість із заробітної плати.

Після виконання рішення суду працівник подав заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України, мотивуючи її тим, що роботодавець порушував трудове законодавство.

Що сталося після подання заяви?

Працівник зазначив у заяві, що просить звільнити його через порушення роботодавцем трудового законодавства.

Однак роботодавець повідомив, що:

  • у заяві не конкретизовано, які саме порушення мали місце;
  • рішення суду вже відновили порушені права працівника.

Після цього працівник перестав виходити на роботу.

У грудні 2023 року роботодавець:

  • зафіксував відсутність працівника на роботі;
  • визнав ці дні прогулами;
  • звільнив його на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України — прогул без поважних причин.

Позиція судів

Суди всіх інстанцій дійшли однакового висновку: звільнення за прогул було законним.

Суд зазначив, що відповідно до пункту 4 статті 40 Кодекс законів про працю України прогулом вважається:

  • відсутність працівника на роботі протягом робочого дня;
  • або більше трьох годин без поважних причин.

При цьому суд підкреслив важливу правову позицію.

Ключовий висновок Верховного Суду

Сам факт подання заяви про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП не звільняє працівника від обов’язку виконувати трудові обов’язки.

Якщо роботодавець не погоджується із підставами звільнення або не видає наказ, працівник має право звернутися до суду, але не може самовільно припинити виконання роботи.

Чому суд не визнав звільнення за ст. 38 КЗпП?

Суди встановили кілька важливих обставин:

  • у заяві працівника не було конкретних порушень трудового законодавства;
  • попередні порушення вже були усунуті рішеннями суду;
  • після подання заяви працівник без поважних причин не виходив на роботу.

У зв’язку з цим суди визнали відсутність працівника прогулом.

Остаточне рішення

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтвердив рішення судів попередніх інстанцій.

Отже:

  • звільнення працівника за прогул є законним;
  • підстав для поновлення на роботі немає.

Значення рішення для працівників і роботодавців

Ця справа формує важливу правову позицію.

Працівникам варто пам’ятати:

  • подання заяви про звільнення не припиняє трудові відносини автоматично;
  • до видання наказу або рішення суду необхідно продовжувати працювати.

Для роботодавців рішення підтверджує можливість звільнення працівника за прогул, якщо:

  • відсутність на роботі не має поважних причин;
  • подання заяви про звільнення використовується як підстава не виконувати роботу.
Вас може зацікавити

Книга обліку наказів з персоналу

Книга обліку наказів з персоналу розроблена з урахуванням рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України і практичної діяльності кадрових служб. Містить 5 граф і зазвичай застосовується на підприємствах, оскільки є достатньою для збереження усієї необхідної інформації, з рекомендаціями щодо ведення і заповнення.

Придбати видання

 
Інспекція з питань праці та зайнятості населення

Переглядів: 529 Версія для друку
 
Дивіться також:
Реформа підтвердження страхового стажу: від паперу до цифри
Нові правила розрахунку лікарняних і страхових виплат
Е-трудова: що потрібно знати кожному?
Укладання трудового договору: обов’язки роботодавця і працівника
Соціальний джетлаг: чому корпоративна культура досі ігнорує наш біологічний годинник?
Повідомлення про прийняття на роботу: правила подання та ризики роботодавця
Дії роботодавця в разі встановлення інвалідності заброньованому працівнику
Чи надають день відпочинку працівнику-донору, який працює змінами?
Відпустка з подальшим звільненням: особливості надання
Як працівнику надати доступ роботодавцю до е-трудової за новим місцем роботи?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати мобілізованого працівника зі шкідливими умовами праці?
Новий класифікатор професій: як перебудовується кадровий облік після 2 травня?
Новий порядок підтвердження страхового стажу
Внесено зміни до Порядку обчислення середньої зарплати
Від чого залежить розмір пенсії за віком і як її обчислюють?
Чи потрібно переброньовувати працівників у зв’язку з продовженням воєнного стану?
Стартував новий експеримент із цифровізації кадрового обліку
Е-трудова: «Записи трудової книжки (за СПОВ)»
Трудовий договір: на що звернути увагу, щоб не потрапити в халепу?
Як підтвердити стаж на підприємствах, розташованих на ТОТ?
Статус критичного підприємства: втрата та відновлення
Чи треба оцифровувати трудову, якщо пенсію вже призначено?
Як організувати облік робочого часу в компанії: методи та поради
Деякі особливості надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану
Донація крові припала на вихідний: чи надається день відпочинку?
Компенсація за відпустку після звільнення з військової служби: покроковий розрахунок
Затверджено Зміну № 17 до Класифікатора професій
Що робити, якщо працівник зловживає лікарняними?
Повідомлення про прийняття працівника: як подати правильно?
Чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років?
Заброньований працівник не з’явився на роботу: дії роботодавця
Відповідальність за неналежне ведення військового обліку: судова практика
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за 1 квартал 2026 року
Держпраці змінює правила перевірок: нова бальна система ризиків
Шкідливі умови праці: що враховувати для нормативу осіб з інвалідністю?
Строки поновлення і зберігання номенклатури справ
Чи можливе повторне призупинення дії трудового договору?
Додаткова відпустка «чорнобильцям»
Пенсія-2026: кому, коли і на яких умовах
Працівник не повідомив про інвалідність: дії роботодавця
Повідомлення про прийняття працівника на роботу: зберігаємо чи ні?
Незакінчена вища: чи зараховується до стажу?
Трудова повинність: що це означає для громадян та роботодавців?
Чи є розмір зарплати комерційною таємницею?
Новий реєстр професій: що змінюється для роботодавців з 02.05.2026?
Звільнення за «вчорашній» конфлікт інтересів: що хочуть змінити у КЗпП?
Чи можна відкликати працівника із навчальної відпустки?
Правопис як стандарт: що змінюється для бізнес-документів?
Нюанси перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам
Подвійне зарахування до нормативу осіб з інвалідністю: нові правила для роботодавців
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com