У нарахуванні суми відпускних досить легко припуститися помилки, адже нині діє низка правил, яких потрібно дотриматися. Зокрема, неабияку уважність необхідно проявити під час визначення розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. Тож далі про ці правила докладніше.

Як визначати розрахунковий період?

Задля визначення розрахункового періоду для оплати відпустки керуємося правилом, прописаним в абз. 1 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100):

«Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки».

Але таке правило стосується оплати відпусток працівників, які відпрацювали понад 12 календарних місяців на підприємстві.

Приклад 1

Умова

Працівник, який працює на підприємстві з липня 2022 року, подав заяву про надання щорічної основної відпустки з 08.04.2024.

Рішення

Розрахунковим періодом є квітень 2023 р. — березень 2024 р.

Однак у випадках, коли йдеться про оплату відпустки працівника, який працює не підприємстві менше ніж 12 календарних місяців, діє інше правило — з абз. 3 п. 2 Порядку № 100:

«Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи — підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше р., середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць».

Тобто якщо працівник відпрацював принаймні декілька місяців, то розрахунковим періодом будуть повні календарні місяці роботи, що передують місяцю надання відпустки. Покажемо це на прикладі.

Приклад 2

Умова

Працівник, який працює на підприємстві з 05.07.2023, подав заяву про надання щорічної основної відпустки з 08.04.2024.

Рішення

Розрахунковим періодом є вересень 2023 р. — березень 2024 р.

Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця (наприклад, 03.06.2023), то цей місяць (червень) потрібно врахувати до розрахункового періоду як повний місяць. Це прямо передбачено абз. 3 п. 2 Порядку № 100.

А як бути, якщо у працівника немає навіть одного відпрацьованого календарного місяця? У такому разі керуємося абз. 8 п. 2 Порядку № 100:

«Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього — п’ятого пункту 4 цього Порядку».

Тобто йдеться про такі правила:

1) якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводять з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу;

2) нарахування здійснюють за допомогою множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Приклад 3

Умова

Працівник, який працює на підприємстві з 05.03.2024, подав заяву про надання щорічної основної відпустки з 08.04.2024.

Рішення

Оскільки працівник не відпрацював повного календарного місяця й розрахункового періоду як такого немає, то середню заробітну плату потрібно обчислювати з посадового окладу (який має бути не меншим за розмір мінімальної заробітної плати) помноженого на 12.

Як визначати кількість днів у розрахунковому періоді?

Розрахунковий період визначають у календарних днях, тому потрібно обчислити загальну кількість календарних днів у кожному календарному місяці, який входить до розрахункового періоду.

Тобто якщо розрахунковий період містить 12 календарних місяців, то загальна кількість календарних днів становитиме 365 днів.

Якщо до розрахункового періоду входить лютий високосного року, то загальна кількість календарних днів становить 366 днів.

Святкові й неробочі дні в розрахунковому періоді

Для визначення тривалості щорічних відпусток святкові та неробочі дні, указані у ст. 73 КЗпП, враховувати не потрібно (ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР: далі — Закон № 504).

Проте на період воєнного стану діє інше правило, визначене в ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136):

«У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої-п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78¹ Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

Тобто святкові та неробочі дні, указані у ст. 73 КЗпП, які припадають на розрахунковий період, потрібно враховувати як звичайні календарні дні та не виключати із загальної кількості календарних днів.

Які дні виключати з розрахункового періоду?

В абз. 7 п. 2 Порядку № 100 сказано:

«Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану».

Отже, із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді потрібно виключити календарні дні:

• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку;
• відпусток без збереження заробітної плати, які надані відповідно до ст. ст. 25 і 26 Закону № 504 та ч. ч. 3 та 4 ст. 12 Закону № 2136;
• простою не з вини працівника;
• призупинення дії трудового договору внаслідок збройної агресії рф;
• періоду військової служби починаючи з 19.07.2022 (ч. 3 ст. 119 КЗпП);
• за які немає даних про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Дні відсутності працівника на роботі в період дії воєнного стану з нез’ясованих причин, які не пов’язані з веденням бойових дій під час дії воєнного стану, з розрахункового періоду не виключають.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Інна Журавська