Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
Новини
24.06.2025
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
 

Після запровадження воєнного стану в Україні законодавство у сфері праці зазнало змін. Йдеться про припинення трудових відносин. Звільнення має відбуватися за тим самим алгоритмом, як і раніше. Однак є винятки, коли працівник може не відпрацьовувати два тижні у разі звільнення.

Як потрібно звільнятися в Україні?

Як і в мирний час, так і під час воєнного стану працівник зобов’язаний письмово попередити роботодавця про намір звільнитися з посади за два тижні. Але тепер можна не тільки написати заяву на звільнення від руки, а й відправити її електронною поштою або за допомогою будь-якого месенджера.

У будь-якому документі — паперовому чи електронному — потрібно зазначити дату його створення. Керівник повинен зафіксувати дату отримання документа.

У воєнний стан базові вимоги не змінилися. Як і раніше, працівник після написання заяви має працювати ще два тижні, після закінчення яких він вважається офіційно звільненим, незалежно від бажання роботодавця.

Проте є прописані в законодавстві винятки, коли людям дають можливість офіційно звільнитися без відпрацювання цього часу.

Хто має право не відпрацьовувати два тижні?

Згідно з Кодексом законів про працю України, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у термін, про який він просить, якщо той не може надалі працювати.

Проте для цього потрібно мати поважну причину, яку, можливо, доведеться підтвердити документально. Список причин перераховано у ч. 1 ст. 38 КЗпП. Серед них:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до закладу освіти;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом.

Цей список — не остаточний, але працівнику потрібно мати поважну причину для звільнення без двотижневого відпрацювання.

Роботодавець може попросити підтвердження цих причин, наприклад, медичний висновок, довідку з місця роботи, куди перевели чоловіка чи дружину, або інший документ.

Відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль

Під час воєнного стану діють нові підстави для звільнення працівника. Серед них — відсутність на роботі та інформації про причини цього понад чотири місяці поспіль (п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

У разі невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом чотирьох місяців інформував роботодавця про причини відсутності.

Однак якщо працівник був відсутній на роботі декілька періодів, які загалом складають чотири місяці, то це не можна вважати підставою для звільнення.

Роботодавець також може звільнити працівника, якщо втрачена можливість забезпечити його роботою, наприклад, через окупацію або знищення виробничих потужностей підприємства через бойові дії.

Змінились і терміни, в які роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення. Під час воєнного стану це необхідно зробити не пізніше ніж за 10 днів, а не за два місяці, як це було раніше. До того ж тепер не потрібно отримувати згоду від профспілки, щоб звільнити працівника.

Неявка на роботу з невідомих причин понад чотири місяці не має прирівнюватися до звільнення через прогули й уникнення робочих обов’язків (п. 4 ст. 40 КЗпП). Насамперед це пов’язано саме з бойовими діями і обстрілами цивільних об’єктів, тож людина у будь-який момент може опинитися у критичній ситуації, не мати можливості повідомити про свій стан і місцеперебування.

Трудові відносини також припиняються без відпрацювання двох тижнів, якщо працівника або роботодавця визнано загиблим чи зниклим безвісти.

Як не відробляти два тижні після звільнення?

Два тижні — це термін на звільнення працівника за власним бажанням або ж за відсутності поважної причини. Він надається для того, щоб роботодавець зміг знайти заміну на посаду, з якої звільняються. Якщо ж людина назвала причину, через яку їй потрібно раніше звільнитися, тоді цей термін відпрацювання не застосовується. Є ще декілька варіантів, проте всі вони мають нюанси.

Якщо ж працівник не розповів про свої поважні причини, тоді термін залишається на розсуд роботодавця. Керівник може скоротити цей час, взагалі не застосовувати або звільнити працівника за згодою сторін.

В останньому випадку працівник і роботодавець можуть будь-коли припинити дію договору, а кожна з цих сторін може бути ініціатором для припинення трудових відносин.

Якщо ж керівник наголошує, що працівнику необхідно відпрацювати цей термін, тоді той може працювати два тижні у дистанційному форматі, коли людина самостійно визначає робоче місце та облаштовує умови для праці.

Також за бажанням працівника у разі його звільнення йому можуть надати невикористану відпустку з подальшим звільненням. Датою звільнення тоді вважатиметься останній день відпустки.

Зміни в законодавстві внесли корективи в процедуру звільнення з відпрацюванням двох тижнів під час воєнного стану. Зокрема, від обов’язку відпрацьовувати двотижневий термін звільняються працівники підприємств, що розташовані у зоні бойових дій.

Виняток — робітники об’єктів критичної інфраструктури або ті, які залучені до виконання суспільно-корисних робіт.

Що буде, якщо не відпрацьовувати два тижні?

Якщо ж працівник не назвав поважної причини та не збирається відпрацьовувати два тижні — тоді роботодавець може звільнити його за прогули, згідно з чинним законодавством. Проте він має документально зафіксувати дні, коли такий працівник не прийшов на роботу.

У разі прогулів працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності. Йому можуть оголосити догану або ухвалити рішення про звільнення за ст. 147 КЗпП.

Найкращий варіант — звільнятися за встановленою процедурою, яка працює вже багато років, щоб уникнути негативного впливу на подальшу трудову діяльність.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 
Факти ICTV

Переглядів: 927 Версія для друку
 
Дивіться також:
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Повідомлення «Існує інше звернення» при скануванні трудової: що це означає?
Чи має працівник відповідати роботодавцю у неробочий час?
Держстат скасував звіт № 1-ПВ (умови праці)
Відмова у відпустці під час воєнного стану
Критично важливі підприємства: нові правила та ризики втрати статусу
Чи триватиме оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року?
20 хвилин на психологічне розвантаження: для працівників готують нову трудову гарантію
Чи може роботодавець визначати місцезнаходження працівників під час простою?
42 типові форми документів: доопрацьовано проєкт наказу
Порядок обліку робочого часу водія
Чи надається «дитяча» відпустка за сумісництвом?
Заробітна плата один раз на місяць: чи буде відповідальність?
Які права мають працівники перед пенсією?
Не подали повідомлення про прийняття працівника: що робити?
Бронювання і критичність по-новому: Уряд відповідає на запитання
Відпустка при народженні: особливості надання
Як додати період навчання до страхового стажу на вебпорталі ПФУ?
Чи можна відкликати працівника із «дитячої» відпустки?
Цифровізація відносин із персоналом: як працювати за оновленим порядком?
З 1 липня діє новий порядок перевірки «інвалідного» нормативу: до чого слід бути готовим і коли?
Актуально про електронну трудову книжку
Держпраці отримала нові повноваження
Як відрізнити дистанційну роботу від надомної?
Єдиний реєстр кваліфікацій: з 02.06.2026 обов’язковий для всіх роботодавців
Скорочення під час воєнного стану: законно і без ризику
Увага! Призупинені трудові договори втрачають чинність 12.06.2026
Помилка в заяві на відпустку стала підставою для звільнення: судова практика
Визначено новий механізм перевірки роботодавців виконання «інвалідного» нормативу
Делегування права е-підпису в кадровому документообігу
Гарантії за донацію крові для сумісника
Коли роботодавець може відмовити у наданні «дитячої» відпустки?
Зняття дисциплінарного стягнення: пам’ятка роботодавцю
Як часто штрафують за відсутність людей з інвалідністю в штаті?
Відпустка за декілька років: як все зробити правильно?
Звільнення онлайн: порядок повернення трудової книжки
Черговість та пріоритетність при поданні відомостей про трудову діяльність
Особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу з працівником, який перебуває за кордоном
ПФУ не прийняв оцифровану трудову книжку: які причини?
Допуск працівника до роботи без наказу: яка відповідальність?
Уряд оновив правила бронювання військовозобов’язаних
Звітність з «інвалідного» внеску: проєкт форми
Затверджено показник середньої зарплати за 01–03.2026 року
Перехід на е-трудові книжки: детальний путівник з оцифрування та верифікації стажу
Обмеження відпусток на час війни визнано неконституційним
Що приховує спрощений режим КЗпП?
Різниця між зняттям та виключенням з військового обліку
Чи може працівник відмовитися від переведення на неповний робочий час?
Звільнення працівника зменшило ліміт бронювання: як уникнути ризиків?
Працівник з інвалідністю не надає ІПР: дії роботодавця
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com