Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
Новини
24.06.2025
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
 

Після запровадження воєнного стану в Україні законодавство у сфері праці зазнало змін. Йдеться про припинення трудових відносин. Звільнення має відбуватися за тим самим алгоритмом, як і раніше. Однак є винятки, коли працівник може не відпрацьовувати два тижні у разі звільнення.

Як потрібно звільнятися в Україні?

Як і в мирний час, так і під час воєнного стану працівник зобов’язаний письмово попередити роботодавця про намір звільнитися з посади за два тижні. Але тепер можна не тільки написати заяву на звільнення від руки, а й відправити її електронною поштою або за допомогою будь-якого месенджера.

У будь-якому документі — паперовому чи електронному — потрібно зазначити дату його створення. Керівник повинен зафіксувати дату отримання документа.

У воєнний стан базові вимоги не змінилися. Як і раніше, працівник після написання заяви має працювати ще два тижні, після закінчення яких він вважається офіційно звільненим, незалежно від бажання роботодавця.

Проте є прописані в законодавстві винятки, коли людям дають можливість офіційно звільнитися без відпрацювання цього часу.

Хто має право не відпрацьовувати два тижні?

Згідно з Кодексом законів про працю України, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у термін, про який він просить, якщо той не може надалі працювати.

Проте для цього потрібно мати поважну причину, яку, можливо, доведеться підтвердити документально. Список причин перераховано у ч. 1 ст. 38 КЗпП. Серед них:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до закладу освіти;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом.

Цей список — не остаточний, але працівнику потрібно мати поважну причину для звільнення без двотижневого відпрацювання.

Роботодавець може попросити підтвердження цих причин, наприклад, медичний висновок, довідку з місця роботи, куди перевели чоловіка чи дружину, або інший документ.

Відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль

Під час воєнного стану діють нові підстави для звільнення працівника. Серед них — відсутність на роботі та інформації про причини цього понад чотири місяці поспіль (п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

У разі невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом чотирьох місяців інформував роботодавця про причини відсутності.

Однак якщо працівник був відсутній на роботі декілька періодів, які загалом складають чотири місяці, то це не можна вважати підставою для звільнення.

Роботодавець також може звільнити працівника, якщо втрачена можливість забезпечити його роботою, наприклад, через окупацію або знищення виробничих потужностей підприємства через бойові дії.

Змінились і терміни, в які роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення. Під час воєнного стану це необхідно зробити не пізніше ніж за 10 днів, а не за два місяці, як це було раніше. До того ж тепер не потрібно отримувати згоду від профспілки, щоб звільнити працівника.

Неявка на роботу з невідомих причин понад чотири місяці не має прирівнюватися до звільнення через прогули й уникнення робочих обов’язків (п. 4 ст. 40 КЗпП). Насамперед це пов’язано саме з бойовими діями і обстрілами цивільних об’єктів, тож людина у будь-який момент може опинитися у критичній ситуації, не мати можливості повідомити про свій стан і місцеперебування.

Трудові відносини також припиняються без відпрацювання двох тижнів, якщо працівника або роботодавця визнано загиблим чи зниклим безвісти.

Як не відробляти два тижні після звільнення?

Два тижні — це термін на звільнення працівника за власним бажанням або ж за відсутності поважної причини. Він надається для того, щоб роботодавець зміг знайти заміну на посаду, з якої звільняються. Якщо ж людина назвала причину, через яку їй потрібно раніше звільнитися, тоді цей термін відпрацювання не застосовується. Є ще декілька варіантів, проте всі вони мають нюанси.

Якщо ж працівник не розповів про свої поважні причини, тоді термін залишається на розсуд роботодавця. Керівник може скоротити цей час, взагалі не застосовувати або звільнити працівника за згодою сторін.

В останньому випадку працівник і роботодавець можуть будь-коли припинити дію договору, а кожна з цих сторін може бути ініціатором для припинення трудових відносин.

Якщо ж керівник наголошує, що працівнику необхідно відпрацювати цей термін, тоді той може працювати два тижні у дистанційному форматі, коли людина самостійно визначає робоче місце та облаштовує умови для праці.

Також за бажанням працівника у разі його звільнення йому можуть надати невикористану відпустку з подальшим звільненням. Датою звільнення тоді вважатиметься останній день відпустки.

Зміни в законодавстві внесли корективи в процедуру звільнення з відпрацюванням двох тижнів під час воєнного стану. Зокрема, від обов’язку відпрацьовувати двотижневий термін звільняються працівники підприємств, що розташовані у зоні бойових дій.

Виняток — робітники об’єктів критичної інфраструктури або ті, які залучені до виконання суспільно-корисних робіт.

Що буде, якщо не відпрацьовувати два тижні?

Якщо ж працівник не назвав поважної причини та не збирається відпрацьовувати два тижні — тоді роботодавець може звільнити його за прогули, згідно з чинним законодавством. Проте він має документально зафіксувати дні, коли такий працівник не прийшов на роботу.

У разі прогулів працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності. Йому можуть оголосити догану або ухвалити рішення про звільнення за ст. 147 КЗпП.

Найкращий варіант — звільнятися за встановленою процедурою, яка працює вже багато років, щоб уникнути негативного впливу на подальшу трудову діяльність.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 
Факти ICTV

Переглядів: 1057 Версія для друку
 
Дивіться також:
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Оснащення для роботи: обов’язок роботодавця чи турбота працівника?
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами під час відпустки до 3 років
Призов під час випробувального терміну: що відбувається зі строком випробування?
Працівник не бажає йти у відпустку за графіком: як діяти роботодавцю?
Бронювання в «Дії»: кому терміново треба оновити статус критичності?
Мобілізації жінок в Україні: офіційна заява Уряду
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]