Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
Новини
24.06.2025
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
 

Після запровадження воєнного стану в Україні законодавство у сфері праці зазнало змін. Йдеться про припинення трудових відносин. Звільнення має відбуватися за тим самим алгоритмом, як і раніше. Однак є винятки, коли працівник може не відпрацьовувати два тижні у разі звільнення.

Як потрібно звільнятися в Україні?

Як і в мирний час, так і під час воєнного стану працівник зобов’язаний письмово попередити роботодавця про намір звільнитися з посади за два тижні. Але тепер можна не тільки написати заяву на звільнення від руки, а й відправити її електронною поштою або за допомогою будь-якого месенджера.

У будь-якому документі — паперовому чи електронному — потрібно зазначити дату його створення. Керівник повинен зафіксувати дату отримання документа.

У воєнний стан базові вимоги не змінилися. Як і раніше, працівник після написання заяви має працювати ще два тижні, після закінчення яких він вважається офіційно звільненим, незалежно від бажання роботодавця.

Проте є прописані в законодавстві винятки, коли людям дають можливість офіційно звільнитися без відпрацювання цього часу.

Хто має право не відпрацьовувати два тижні?

Згідно з Кодексом законів про працю України, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у термін, про який він просить, якщо той не може надалі працювати.

Проте для цього потрібно мати поважну причину, яку, можливо, доведеться підтвердити документально. Список причин перераховано у ч. 1 ст. 38 КЗпП. Серед них:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до закладу освіти;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом.

Цей список — не остаточний, але працівнику потрібно мати поважну причину для звільнення без двотижневого відпрацювання.

Роботодавець може попросити підтвердження цих причин, наприклад, медичний висновок, довідку з місця роботи, куди перевели чоловіка чи дружину, або інший документ.

Відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль

Під час воєнного стану діють нові підстави для звільнення працівника. Серед них — відсутність на роботі та інформації про причини цього понад чотири місяці поспіль (п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

У разі невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом чотирьох місяців інформував роботодавця про причини відсутності.

Однак якщо працівник був відсутній на роботі декілька періодів, які загалом складають чотири місяці, то це не можна вважати підставою для звільнення.

Роботодавець також може звільнити працівника, якщо втрачена можливість забезпечити його роботою, наприклад, через окупацію або знищення виробничих потужностей підприємства через бойові дії.

Змінились і терміни, в які роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення. Під час воєнного стану це необхідно зробити не пізніше ніж за 10 днів, а не за два місяці, як це було раніше. До того ж тепер не потрібно отримувати згоду від профспілки, щоб звільнити працівника.

Неявка на роботу з невідомих причин понад чотири місяці не має прирівнюватися до звільнення через прогули й уникнення робочих обов’язків (п. 4 ст. 40 КЗпП). Насамперед це пов’язано саме з бойовими діями і обстрілами цивільних об’єктів, тож людина у будь-який момент може опинитися у критичній ситуації, не мати можливості повідомити про свій стан і місцеперебування.

Трудові відносини також припиняються без відпрацювання двох тижнів, якщо працівника або роботодавця визнано загиблим чи зниклим безвісти.

Як не відробляти два тижні після звільнення?

Два тижні — це термін на звільнення працівника за власним бажанням або ж за відсутності поважної причини. Він надається для того, щоб роботодавець зміг знайти заміну на посаду, з якої звільняються. Якщо ж людина назвала причину, через яку їй потрібно раніше звільнитися, тоді цей термін відпрацювання не застосовується. Є ще декілька варіантів, проте всі вони мають нюанси.

Якщо ж працівник не розповів про свої поважні причини, тоді термін залишається на розсуд роботодавця. Керівник може скоротити цей час, взагалі не застосовувати або звільнити працівника за згодою сторін.

В останньому випадку працівник і роботодавець можуть будь-коли припинити дію договору, а кожна з цих сторін може бути ініціатором для припинення трудових відносин.

Якщо ж керівник наголошує, що працівнику необхідно відпрацювати цей термін, тоді той може працювати два тижні у дистанційному форматі, коли людина самостійно визначає робоче місце та облаштовує умови для праці.

Також за бажанням працівника у разі його звільнення йому можуть надати невикористану відпустку з подальшим звільненням. Датою звільнення тоді вважатиметься останній день відпустки.

Зміни в законодавстві внесли корективи в процедуру звільнення з відпрацюванням двох тижнів під час воєнного стану. Зокрема, від обов’язку відпрацьовувати двотижневий термін звільняються працівники підприємств, що розташовані у зоні бойових дій.

Виняток — робітники об’єктів критичної інфраструктури або ті, які залучені до виконання суспільно-корисних робіт.

Що буде, якщо не відпрацьовувати два тижні?

Якщо ж працівник не назвав поважної причини та не збирається відпрацьовувати два тижні — тоді роботодавець може звільнити його за прогули, згідно з чинним законодавством. Проте він має документально зафіксувати дні, коли такий працівник не прийшов на роботу.

У разі прогулів працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності. Йому можуть оголосити догану або ухвалити рішення про звільнення за ст. 147 КЗпП.

Найкращий варіант — звільнятися за встановленою процедурою, яка працює вже багато років, щоб уникнути негативного впливу на подальшу трудову діяльність.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 
Факти ICTV

Переглядів: 786 Версія для друку
 
Дивіться також:
Чи можна переслати трудову книжку поштою?
Військовий облік жінок та умови призову на службу
Чекліст для швидкої перевірки кадрових документів
Чи припиняються трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання?
Як новий розмір мінімальної зарплати вплинув на лікарняні та декретні?
Мобілізація та трудові відносини
Новий Трудовий кодекс вже у Парламенті
Статзвітність-2026: затверджено календар подання форм
Майбутнє трудових даних в Україні
Компенсація за відпустку в разі погодинної оплати праці: як розрахувати середню зарплату?
Правопис і оформлення титулів, звань та посад у документах
Які відпустки надаються працівникам із сімейними обов’язками?
Чи можна працювати за сумісництвом, перебуваючи у «декретній» відпустці?
Хто може працювати на умовах неповної зайнятості?
Середня зарплата для бронювання працівників у січні 2026 року: як розрахувати?
Чи втратять донори право на день відпочинку після 26 січня?
Чи може особа з інвалідністю працевлаштуватися за сумісництвом?
Перерахунок пенсії деяким категоріям громадян
Підвищено мінімальний і максимальний розміри допомоги по безробіттю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: правила й вимоги з 2026 року
Зразок супровідного листа до ТЦК про зміну облікових даних
Трудове право-2025: як змінилася практика звільнень, мобілізації, дистанційної роботи?
Уряд схвалив проект Трудового кодексу: що зміниться для працівників та роботодавців?
Затверджено показник середньої зарплати за листопад 2025 року
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Працівник з інвалідністю: основне та/або сумісництво у нормативі
Обов’язкова квота на працевлаштування працівників без досвіду
Чи потрібно видавати наказ про припинення строкового трудового договору?
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com