Мобінг — це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску. Проте існує чимало прогалин у доведенні фактів мобінгу на практиці.
Проявами мобінгу можуть бути:
створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, в яких працівник відповідно до локальних нормативних актів та організаційно розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права підготував дайджест судової практики з питань встановлення фактів мобінгу в Україні.
У дайджесті відображені правові позиції Верховного Суду щодо питань:
встановлення факту мобінгу;
встановлення факту вчинення мобінгу відносно державного службовця;
визнання дій мобінгом і наказів незаконними;
вчинення мобінгу під час звільнення;
розміщення інформації в телеграм-каналі та вплив цього факту на звільнення;
відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог;
визнання протиправним і скасування наказу про оголошення догани;
визнання протиправним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі;
стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
визнання факту вчинення відповідачем мобінгу щодо позивача;
зобов’язання відповідача вирішити питання про нарахування й виплату позивачу винагороди за підсумками роботи за рік (тринадцятої зарплати) та ін.
Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18).
Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама