Перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком
Новини
20.06.2024
Перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі — Закон № 1058) особам, які мають право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за їх вибором.
Пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років, після досягнення ним віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, має право перейти на пенсію за віком.
Особам, яким призначено пенсію за вислугу років, під час роботи на посаді, яка дає право на цю пенсію, пенсія не виплачується. Право на одержання одночасно і пенсії, і заробітної плати у них виникає лише у разі, якщо після досягнення пенсійного віку їм буде призначено пенсію за віком.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Якщо пенсіонер після призначення пенсії за вислугу років не працював, розрахунок пенсії за віком здійснюватиметься за матеріалами пенсійної справи, тобто фактично розмір пенсії не зміниться — зміниться лише її вид.
Якщо ж пенсіонер після призначення пенсії працював, то при переведенні його на пенсію за віком, за його бажанням, можуть бути враховані стаж і заробіток, набуті після призначення пенсії за вислугу років, тобто збільшиться коефіцієнт страхового стажу та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви.
Вас може зацікавити
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.