У сучасному світі все більш поширеними стають невідомі раніше форми зайнятості. Наразі не обов’язково навіть виходити з дому для того, щоб працювати та отримувати за це заробітну плату. Така нестандартна форма роботи має назву «фріланс». В умовах воєнного стану вона набула особливої актуальності.
Відтак, 18 липня 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» № 2421-ІХ (далі — Закон), який набрав чинності 10 серпня 2022 року.
Основною метою цього Закону є врегулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, оскільки до його прийняття чинне законодавство не регламентувало таку працю.
Цим Законом Кодекс законів України про працю було доповнено статтею 211.
Так, відповідно до частини 1 вищевказаної статті, особливостями трудового договору з нефіксованим робочим часом є те, що для працівника не встановлено конкретного часу виконання роботи, роботодавець лише погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання вже конкретно замовленої роботи з дотриманням вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, а також обов’язок виконувати роботу, що передбачена умовами цього трудового договору, виникає виключно у разі її надання роботодавцем.
Водночас роботодавець не гарантує працівнику, що така робота буде надаватися постійно, тобто самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи. Проте, він зобов’язаний дотримуватись умов оплати праці, у тому числі визначених законодавством.
При цьому частиною 3 та 4 статті 211 Кодексу законів України про працю передбачено, що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Роботодавець (фізична особа — підприємець), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Щодо тривалості роботи фрілансера, то кількість базових годин, під час яких від такого працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов’язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.