Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Призупинення трудового договору: підстави та порядок оформлення
Новини
13.04.2022
Призупинення трудового договору: підстави та порядок оформлення
 

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136-IX) введено ряд новел з метою адаптувати трудове законодавство під умови воєнного часу, серед яких, зокрема, призупинення трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-IX призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Тобто, працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Тобто, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

У зв’язку з цим слід звернути увагу, що не варто використовувати призупинення трудового договору виключно як спосіб не платити працівникові заробітну плату, оскільки таке призупинення має бути обґрунтованим.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відтак підсумуємо призупинення:

  • носить тимчасовий характер;
  • підставою є абсолютна неможливість забезпечити працівника роботою;
  • не тягне за собою припинення трудових відносин.

Хто може ініціювати призупинення трудових відносин?

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2136-IX встановлено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Тобто, ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Водночас, з метою усунення правової невизначеності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Такими засобами електронних комунікацій можуть виступати, зокрема, електронна пошта, системи обміну миттєвими повідомленнями.

Одночасно, існуюча судова практика вказує, щоб відповідні повідомлення набули статусу офіційного документу варто скріплювати їх електронним цифровим підписом (за наявності) та отримати попередню згоду працівника/роботодавця на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку.

В противному випадку, за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.

Таким чином, вважаємо, що направлення електронного листа не звільняє від необхідності вручити паперову копію документа за першої можливості (особиста зустріч з працівником, відновлення поштового зв’язку на відповідній території).

Як оформити призупинення трудових відносин?

Фактично з проаналізованого тексту закону вбачається, що з боку роботодавця достатнім є видання наказу про призупинення трудового договору, який має бути обґрунтований абсолютною неможливістю забезпечити працівника роботою (або неможливістю виконувати працівником роботу), внаслідок військової агресії проти України.

З боку працівника достатньо направлення роботодавцю заяви.

При цьому звертаємо увагу, що можливість видачі роботодавцем такого наказу, з’явилась не раніше 24 березня 2022 року (дата набуття чинності Законом № 2136-IX).

Частиною 3 ст. 13 Закону № 2136-IX встановлено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Тобто, роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Оскільки виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відповідно ЄСВ не сплачується.

Роботодавець повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих та інших платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

На разі, самим цікавим залишається питання, яким чином буде здійснюватися відповідна компенсація працівникові заробітної плати на час призупинення, оскільки відповідного механізму на даний час законодавство не містить.

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України на момент підготовки цього матеріалу зареєстрований законопроект № 7251 про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин. Вказаний законопроект містить певні зміни в частині призупинення трудового договору.

Змін зазнають перша та друга частини ст. 13 Закону № 2136-IX.

Зокрема, законопроектом пропонується розширити визначення, що слід розуміти під призупиненням дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обом сторонам трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором».

Далі законодавець встановив граничні строки призупинення дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору здійснюється роботодавцем на строк не довший, ніж період дії воєнного стану».

Визначено механізм призупинення дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому зазначається:

    • інформація про причини призупинення,
    • строк призупинення трудового договору,
    • кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
    • умови відновлення дії трудового договору та інше.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору роботодавець надсилає на погодження військово-цивільній адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території, узгодженими з нею засобами електронного зв’язку.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору набирає чинності з дня його погодження військово-цивільною адміністрацією.

Примірна форма наказу (розпорядження) щодо призупинення дії трудового договору затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин».

Відтак, планується, що призупинення трудового договору має погоджуватись з військово-цивільними адміністраціями. Тому, якщо хто планує призупинення трудового договору з працівником варто задуматись про оформлення вказаного питання вже сьогодні.

Крім того, при оформленні відповідного наказу рекомендуємо вже складати його за формою, як це радить законодавець, тобто вказувати:

  • інформацію про причини призупинення,
  • строк призупинення трудового договору,
  • кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
  • умови відновлення дії трудового договору та інше.

Завчасна підготовка необхідних документів (у випадках, коли це можливо) забезпечить належне оформлення змін у трудових відносинах та дозволить уникнути як заходів контролю з боку державних органів, так і суперечок між працівником та роботодавцем.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 

Андрій Петришак, Кирило Казак

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 1662 Версія для друку
 
Дивіться також:
Бронювання працівників: Критерії знову зазнали змін
Надання щорічної відпустки за особливий характер праці прибиральника
Правонаступництво в трудових відносинах: які зміни планують внести до трудового законодавства?
Зміни до Податкового кодексу: зпитання-відповіді
Що таке довідки ОК-5 та ОК-7 та як їх отримати?
Помилки підприємств при здійсненні бронювання працівників
Бронювання працівників з 1 грудня: відповіді на актуальні запитання
Оформлення працівника на час «декретної» відпустки бухгалтера
Працівники, які працюють на підприємстві менше трьох місяців, не можуть бути заброньовані
Як отримати статус критично важливого підприємства з 1 грудня?
Облік трудової діяльності працівника: трудова книжка
Відрядження у вихідний день
Додаткова відпустка держслужбовцю: нюанси надання
Чи будуть додаткові вихідні на різдвяні свята у грудні?
Працівник повернувся з військової служби: документальне оформлення
Як зараховується страховий стаж, якщо особа отримувала лише частину заробітної плати?
Чи втратять бронь працевлаштовані після 18 травня?
Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
Зміни в бронюванні військовозобов’язаних під час воєнного стану: аналіз постанови
Яка різниця між службовими поїздками та відрядженням?
Працевлаштування під час дії воєнного стану: актуальні питання
Затверджено показник середньої зарплати за ІІІ квартал 2024 року
Законні вимоги до претендента на роботу
Суміщення та сумісництво: що, коли та як?
КЗпП доповнять новою нормою про охорону психічного здоров’я працівників
Чи встановлена законодавством єдина норма тривалості робочого часу?
Як зміниться система бронювання працівників?
Списки працівників-призовників до ТЦК та СП: не забудьте подати до 1 грудня
Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?
Нарахування та оплата «лікарняних» у 2024 році
Послуги для роботодавця на порталі ПФУ
Які є пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці?
Списки працівників для медоглядів: як скласти та що потрібно встигнути зробити до 1 грудня?
Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує осіб з інвалідністю
Оплата лікарняного працівнику, з яким призупинено дію трудового договору
Затримка розрахунку при звільненні
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зразок складання
Звільнення за власним бажанням під час «лікарняного»
Деякі особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Матеріальна допомога на оздоровлення
Як вирізняються виплати у працюючих і непрацюючих пенсіонерів: чи вигідно продовжувати працювати?
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Мобілізація працівника одразу після відпустки
Кабмін оновив порядок бронювання працівників
Тривалість оплачуваного «лікарняного» планують збільшити
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні
У якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%?
Розбронювання працівників підприємства
Як дізнатись про результати оцифрування трудової книжки?
Чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними»?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com