Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Призупинення трудового договору: підстави та порядок оформлення
Новини
13.04.2022
Призупинення трудового договору: підстави та порядок оформлення
 

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136-IX) введено ряд новел з метою адаптувати трудове законодавство під умови воєнного часу, серед яких, зокрема, призупинення трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-IX призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Тобто, працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Тобто, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

У зв’язку з цим слід звернути увагу, що не варто використовувати призупинення трудового договору виключно як спосіб не платити працівникові заробітну плату, оскільки таке призупинення має бути обґрунтованим.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відтак підсумуємо призупинення:

  • носить тимчасовий характер;
  • підставою є абсолютна неможливість забезпечити працівника роботою;
  • не тягне за собою припинення трудових відносин.

Хто може ініціювати призупинення трудових відносин?

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2136-IX встановлено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Тобто, ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Водночас, з метою усунення правової невизначеності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Такими засобами електронних комунікацій можуть виступати, зокрема, електронна пошта, системи обміну миттєвими повідомленнями.

Одночасно, існуюча судова практика вказує, щоб відповідні повідомлення набули статусу офіційного документу варто скріплювати їх електронним цифровим підписом (за наявності) та отримати попередню згоду працівника/роботодавця на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку.

В противному випадку, за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.

Таким чином, вважаємо, що направлення електронного листа не звільняє від необхідності вручити паперову копію документа за першої можливості (особиста зустріч з працівником, відновлення поштового зв’язку на відповідній території).

Як оформити призупинення трудових відносин?

Фактично з проаналізованого тексту закону вбачається, що з боку роботодавця достатнім є видання наказу про призупинення трудового договору, який має бути обґрунтований абсолютною неможливістю забезпечити працівника роботою (або неможливістю виконувати працівником роботу), внаслідок військової агресії проти України.

З боку працівника достатньо направлення роботодавцю заяви.

При цьому звертаємо увагу, що можливість видачі роботодавцем такого наказу, з’явилась не раніше 24 березня 2022 року (дата набуття чинності Законом № 2136-IX).

Частиною 3 ст. 13 Закону № 2136-IX встановлено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Тобто, роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Оскільки виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відповідно ЄСВ не сплачується.

Роботодавець повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих та інших платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

На разі, самим цікавим залишається питання, яким чином буде здійснюватися відповідна компенсація працівникові заробітної плати на час призупинення, оскільки відповідного механізму на даний час законодавство не містить.

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України на момент підготовки цього матеріалу зареєстрований законопроект № 7251 про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин. Вказаний законопроект містить певні зміни в частині призупинення трудового договору.

Змін зазнають перша та друга частини ст. 13 Закону № 2136-IX.

Зокрема, законопроектом пропонується розширити визначення, що слід розуміти під призупиненням дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обом сторонам трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором».

Далі законодавець встановив граничні строки призупинення дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору здійснюється роботодавцем на строк не довший, ніж період дії воєнного стану».

Визначено механізм призупинення дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому зазначається:

    • інформація про причини призупинення,
    • строк призупинення трудового договору,
    • кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
    • умови відновлення дії трудового договору та інше.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору роботодавець надсилає на погодження військово-цивільній адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території, узгодженими з нею засобами електронного зв’язку.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору набирає чинності з дня його погодження військово-цивільною адміністрацією.

Примірна форма наказу (розпорядження) щодо призупинення дії трудового договору затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин».

Відтак, планується, що призупинення трудового договору має погоджуватись з військово-цивільними адміністраціями. Тому, якщо хто планує призупинення трудового договору з працівником варто задуматись про оформлення вказаного питання вже сьогодні.

Крім того, при оформленні відповідного наказу рекомендуємо вже складати його за формою, як це радить законодавець, тобто вказувати:

  • інформацію про причини призупинення,
  • строк призупинення трудового договору,
  • кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
  • умови відновлення дії трудового договору та інше.

Завчасна підготовка необхідних документів (у випадках, коли це можливо) забезпечить належне оформлення змін у трудових відносинах та дозволить уникнути як заходів контролю з боку державних органів, так і суперечок між працівником та роботодавцем.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 

Андрій Петришак, Кирило Казак

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 2201 Версія для друку
 
Дивіться також:
Щорічна відпустка сумісника: як надати новоприйнятому працівнику?
Надання пільг для донорів у 2026 році
Статус учасника бойових дій: трудові пільги та гарантії
Гнучкий графік чи нефіксований робочий час: у чому різниця?
Розмір ЄСВ для зарахування страхового стажу працівнику
Класифікатор професій, професійні стандарти та трудові функції працівника
Кабмін оновив правила для електронних трудових книжок
Нові правила підтвердження стажу: що зміниться для ВПО?
Довідки ОК-5 чи ОК-7: яку обрати та в чому різниця?
Неповнолітній навчається і працює: який вид трудового договору обрати?
Особливості бронювання працівників підприємств
Звільнення за прогул: захисна стратегія роботодавця
Чи згорає відпустка за роботу на комп’ютері за минулі роки?
Звіряння військового обліку: на що звернути увагу?
Чи може працівниця перенести дату початку «декретної» відпустки?
Що робити роботодавцю і працівнику після оцифрування?
Відпустки «за свій рахунок» щоп’ятниці: як кадровику не порушити закон?
Трудовий і страховий стаж: у чому різниця?
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС на директора?
Облік неповнолітніх працівників
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Донорський день: 5 помилок, яких кадровику варто уникати
Які відпустки не компенсуються при звільненні?
Електронна трудова книжка: відповіді на актуальні запитання
Конфлікт із керівником: коли це — порушення трудового законодавства?
Нові правила критичності та бронювання: 5 головних запитань
Ознайомлення з правилами військового обліку: чи потрібен журнал?
Пауза замість звільнення: як працює механізм призупинення трудового договору?
Чи згорає невикористана «чорнобильська» відпустка?
Зміна місця роботи і день відпочинку за донацію крові
Як продовжити бронювання працівників через «Дію»: відеоінструкція
Якщо трудова книжка до 10.06.2026 не оцифрована…
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС при переведенні працівника на іншу посаду?
«Інвалідний» внесок не сплачено через відсутність форми: чи буде штраф?
Перелік територій бойових викладено у новій редакції: варто перевірити статус
Новий Порядок бронювання: аналіз змін
Електронний кадровий облік: 5 страхів роботодавців
Перенесення/продовження щорічної відпустки
Чи можна тимчасово перервати «декретну» відпустку?
Працівниця у «декреті»: чи може роботодавець оцифрувати її трудову книжку?
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com