Досить часто роботодавці не зважають на те, що не може бути встановлено однакові оклади для всіх або більшості працівників, якщо вони обіймають різні посади та мають різний рівень кваліфікації. Водночас інспектори Держпраці під час перевірок звертають увагу на ці моменти та, відповідно, застосовують фінансові штрафи до роботодавців. І ось чому.

Базові вимоги до системи оплати праці

Насамперед потрібно нагадати базові вимоги до системи оплати праці, визначені у ст. ст. 96 і 97 КЗпП та у ст. 6 Закону № 108/95-ВР.

У вказаних статтях визначено, що оплату праці працівників здійснюють за погодинною (тарифною), відрядною або іншими системами оплати праці. Водночас системи оплати праці формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників (ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону № 108/95-ВР).

У разі якщо встановлено тарифну систему оплати праці, то вона містить:

1) тарифні сітки — «сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників» (Методрекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджені наказом Мінпраці від 13.08.2004 р. № 186).

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

• тарифної ставки робітника першого розряду;
• міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів);

2) тарифні ставки — «елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду)»;

3) схеми посадових окладів — «проранжований від вищої (перший керівник підприємства, фірми, установи, закладу, організації) до нижчої (технічний виконавець) посади штатного розпису посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців з визначеними за кожною посадою посадовими окладами в абсолютному (грн) або відносному (посадові коефіцієнти) розмірі»;

4) професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики), які визначають за Довідником, затвердженим наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.

Також у ст. 96 КЗпП зазначено, що тарифну систему оплати праці використовують під час розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Підприємства самостійно встановлюють у колективному договорі форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ч. 2 ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону № 108/95-ВР).

Отже, роботодавець має право самостійно встановлювати посадові оклади та інші умови оплати працівникам, але вони мають бути обґрунтованими й належним чином оформленими. І в разі встановлення посадових окладів різним працівникам потрібно враховувати міжпосадові співвідношення розмірів цих посадових окладів, які мають бути визначені системою оплати праці на підприємстві.

Відповідальність роботодавця

Держпраці в листі від 15.09.2014 р. № 32-21/01-1715 звертало увагу на те, що «оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці». Такі професії визначено в розділі 9 Класифікатора професій «Найпростіші професії». Тож фактично встановлення оплати праці в розмірі мінімальної зарплати працівникам інших професій, які визначено в розділах 1–8 Класифікатора професій, Держпраці розцінює як порушення ст. 96 КЗпП.

Потрібно враховувати, що судова практика із цього питання засвідчує, що Держпраці може виграти спір у роботодавця, який ігнорує вимоги щодо встановлення міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів працівників.

Так, у постанові від 04.06.2021 р. у справі № 816/1889/16 Верховний Суд погодився з доводами Держпраці, що під час установлення розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватися міжкваліфікаційних співвідношень. Касаційну скаргу регіонального управління Держпраці було задоволено.

У листі Держпраці від 31.03.2017 р. № 3766/4.3/4.3-дп-17 було вказано, що у ст. 96 КЗпП не передбачено встановлення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Тож за недотримання вимог цієї статті роботодавцю не загрожує фінансовий штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Водночас за недотримання вимог ст. 96 КЗпП до роботодавця може бути застосовано фінансовий штраф за «порушення інших вимог законодавства про працю» у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Отже, якщо на підприємстві більшість працівників мають однаковий розмір зарплати, то в такого підприємства є шанси потрапити до кола суб’єктів, яких перевірятимуть інспектори Держпраці.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме: Консультації по телефону та електронній пошті. Доступ до нормативно-правової бази. Зразки та шаблони документів у Word. Придбати видання

Інна Журавська