Нещодавно оприлюднено досить гучне журналістське розслідування, в якому ймовірно інспекторка Держпраці фабрикує підроблені заяви від неіснуючих людей, начебто неоформлених працівників, для отримання приводу проводити перевірку різних підприємств.

Інспектування дотримання вимог трудового законодавства на підприємстві завдають чимало проблем власнику, що можуть виникати не лише внаслідок ймовірності виявлення реальних порушень, а й через відчуття «вседозволеності» у інспектора Держпраці при проведенні перевірки та намаганні будь-що накласти штраф на суб’єкта господарювання. Однією з підстав для проведення перевірки дійсно є заява фізичної особи — нібито працівника підприємства, яка, як показує практика, не завжди існує фізично, або ж, якщо й існує, — не завжди підписала цю заяву. Чи може бізнес протидіяти таким чиновникам-шахраям, які намагаються увійти на підприємство з перевіркою на підставі підробленої заяви?

У випадку перевірки за заявою «працівника» інспектор до початку перевірки повинен надати:

• наказ відповідного територіального управління Держпраці про проведення позапланової перевірки з вказівкою підприємства, на якому вона здійснюватиметься, та підстав проведення такої перевірки;
• копію посвідчення (направлення) на проведення перевірки, виданого на відповідного працівника на підставі вищезазначеного наказу;
• власне службове посвідчення;
• копію погодження центрального управління Держпраці на проведення даної перевірки представниками відповідного територіального управління Держпраці.

На даному етапі керівник підприємства чи його юрист повинні максимально прискіпливо перевірити правильність складання цих документів та наявність усіх обов’язкових реквізитів. Зокрема, посвідчення (направлення) на проведення перевірки, окрім назви та адреси підприємства, повинно містити найменування органу, що здійснює перевірку; реквізити наказу; перелік посадових осіб, які проводитимуть перевірку, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дати початку та закінчення перевірки; тип і форму заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформацію про здійснення попередньої перевірки.

Непред’явлення таких документів, їх відсутність взагалі, або відсутність у них зазначених обов’язкових умов є достатньою підставою для недопуску інспектора до проведення перевірки.

При цьому слід врахувати, що за незаконний недопуск до перевірки існує штраф у розмірі 18 тис. грн або 96 тис. грн (залежно від предмету перевірки), тож слід бути готовим до подальшого його оскарження в судовому порядку. Проте якщо підприємець впевнений, що скаржника, який вказаний в документах, які пред’являє інспектор Держпраці, не існує на його підприємстві, вірогідність скасування такого штрафу в судовому порядку дуже висока і гра вартує свічок. Варто враховувати, що закон не містить вимоги про те, що у перелічених документах має бути зазначено ім’я особи-скаржника.

Хоча інспектор не зобов’язаний надати для ознайомлення заяву особи, на підставі якої здійснюється перевірка, підприємець може витребувати її шляхом подання відповідного клопотання до відповідного управління Держпраці, або витребувати як доказ в судовому порядку. Невідповідність такої заяви спеціальному щодо таких заяв Закону України «Про звернення громадян» є додатковою обставиною на користь підприємця для скасування результатів перевірки. Суд може викликати скаржника для отримання підтвердження про подання ним скарги до Держпраці, та й саме Держпраці повинна доводити загалом існування такої особи, аби спростувати безпідставність проведеної перевірки.

Під час проведення перевірки Держпраці як позапланового заходу контролю з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення перевірки. Якщо контролер виходить за межі предмета перевірки та здійснює перевірку щодо інших працівників підприємства, результати такої перевірки можуть бути визнані судом недопустимим доказом по справі, що може мати наслідком задоволення позову та скасування відповідних рішень Держпраці щодо нібито виявлених правопорушень.

За результатами перевірки складається акт інспекційного відвідування, припис у разі виявлення порушень та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Відзначимо, що на практиці відсутність погодження центрального управління Держпраці на проведення даної перевірки на підставі заяви фізичної особи навіть за наявності порушень підприємством вимог трудового законодавства є підставою визнання акта Держпраці протиправним в судовому порядку.

Під час оскарження як факту недопуску так і результатів перевірки, суд досліджує обставини, за яких отримано таку заяву від фізособи на проведення перевірки, в тому числі, може викликати «скаржника» на допит як свідка. Неможливість Держпраці забезпечити явку свідка дасть змогу поставити питання про фальсифікованість підстав перевірки та дозволить встановити незаконність видання наказу про проведення позапланової перевірки і, відповідно, результати такої перевірки.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання

Тетяна Рахматуліна