Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Які нюанси необхідно враховувати при внутрішньому та зовнішньому сумісництві
Новини
06.09.2019
Які нюанси необхідно враховувати при внутрішньому та зовнішньому сумісництві
 

Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації або у суб`єкта господарювання фізичної особи по найму. Також табелі обліку робочого часу повинні відповідати графікам виходу на роботу.

Під час оформлення на роботу за сумісництвом потенційний роботодавець може попросити завірену по основному місцю роботи копію трудової книжки та довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу. Для того, щоб переконатися, що у сумісника не буде фактичних накладок у часі на різних місцях роботи, аби уникнути зайвих запитань під час можливих перевірок. Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом покладається саме на роботодавця, що приймає працівника на цю роботу.

Відповідно до умов статті 1021 КЗПП України щодо оплати праці за сумісництвом визначено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

На практиці існує таке поняття, як зовнішнє сумісництво та внутрішнє сумісництво.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України та постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 працівники підприємств, установ, організацій мають право крім основного трудового договору укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.

Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43.

Зупинемось детальніше на формах і видах сумісництва. Існує два види сумісництва: зовнішнє і внутрішнє.

Щодо сумісництва, якщо робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва, так назване зовнішнє сумісництво.

Якщо особа працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом і запис може в трудовій книжці здійснюється за бажанням працівника. Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.

Щодо сумісництва в організації, яка є для працівника одночасно основним місцем роботи, такий сумісник являється внутрішнім сумісником.

При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. При внутрішньому сумісництві трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві.

Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно в одні й ті самі години за місцями роботи за сумісництвом чинне законодавство не містить. Але, варто звернути увагу на деякі норми КЗпП України:

  • за умовами ст. 29 КЗпП України роботодавець зобов’язаний визначити робоче місце працівника, провести інструктажі з техніки безпеки, колективним договором, виробничої санітарії тощо;

  • за умовами ст. 139 КЗпП України працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни;

  • за умовами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з заходів стягнення — догана або звільнення;

  • відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Так, наприклад:

  • Зовнішнє сумісництво. Викладач інформатики працює в коледжі за основним місцем роботи з 9 до 15 год. та інженером з обслуговування технічних засобів навчання ліцею (за сумісництвом — 0,25 штатної одиниці) — з 16 до 17 год.

  • Внутрішнє сумісництво. Викладач інформатики працює в коледжі за основним місцем роботи з 9 до 15 год. та в цьому самому коледжі інженером з обслуговування технічних засобів навчання (за сумісництвом — 0,25 штатної одиниці) з 15 до 17 год.

Слід звернути увагу на те, що працівник не може одночасно (наприклад, з 9-ї до 18-ї год.) виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій.

Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця.

Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Мінпраці та Мінюсту від 29.07.1993 № 58) робота за сумісництвом у трудовій книжці працівника зазначається окремим порядком.

Щорічна відпустка за сумісництвом згідно Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504 надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік. Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їх бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (ст. 25 Закону України «Про відпустки»). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Отже, робота за сумісництвом — це виконання роботи в додатковий час, яку слід відрізняти від суміщення професій, тоді я суміщення як вид інтенсивної праці в межах встановленого робочого часу поряд з основною роботою.

Підсумовуючи вищенаведене, сумісництво знаходиться під наглядом Держпраці на підставі Порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю затверджено постановою від 29.05.2017 р. № 11-1, що чинна з 11 серпня 2017 р.

Працівниками Держпраці на постійній основі проводиться аналіз інформації, що включає дані про застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5-ти та більше страхувальників.

В умовах коли в країні ведеться реєстр фізичних осіб-платників податків, органи Держпраці мають можливість виявляти осіб, які працюють за сумісництвом в декількох місцях і фіксувати випадки внесення в табель обліку робочого часу працівників-сумісників неправильних відомостей, а інші органи з цієї причини виключати заробітну плату сумісникам зі складу валових витрат і застосовувати до підприємств фінансові санкції за заниження розміру прибутку (об’єкта оподаткування податком на прибуток).

Вікторія Капінус

Управління Держпраці

Переглядів: 3507 Версія для друку
 
Дивіться також:
Декретна відпустка без наказу: можна чи ні?
Визначення критичності підприємств: які зміни та ризики треба врахувати?
Чи є призупинення дії трудового договору зміною істотних умов праці?
Навчання до 2004 року не внесено в трудову: як не втратити стаж?
Як використання ChatGPT може обернутися юридичними наслідками
Пересилання трудової книжки поштою за кордон
Відрядження за кордон: основні моменти
В е-трудовій пропущений запис про переведення: як виправити?
Суміщення посад у медичних закладах
Чи може бути призупинений трудовий договір із заступником керівника державного органу?
Нові правила підтвердження стажу: що змінює новий закон?
Право на неоплачувану відпустку за строковим договором
«Обхідний лист» при звільненні працівників
Коли оформляти наказ на перенесення відпустки через лікарняний?
За яких умов співпраця з ФОП може бути визнана трудовими відносинами?
Державна підтримка роботодавців під час простою та призупинення трудових договорів
Несвоєчасне повідомлення ДПС ≠ неоформлений працівник
Чи переноситься відпустка «за свій рахунок» на наступний рік?
Затверджено нову форму особової картки держслужбовця
Чи відновлювати призупинений трудовий договір у разі «декретній» відпустці?
Працівник місяцями не з’являється на роботі: як документувати відсутність та звільнити?
Розрахунок середньої зарплати для статусу критичності: правила обліку мобілізованих працівників
Додаткова відпустка за ненормований день: тривалість і нюанси визначення
Особливості укладання трудових договорів на сезонні роботи
Перенесення частини відпустки, що збіглася з лікарняним працівника
Ціна формального скорочення — мільйони гривень
Чи втрачається право на соціальну відпустку в разі її невикористання?
Як правильно визначити день звільнення працівника за строковим трудовим договором?
Деякі особливості доєднання до відпустки дня за донацію крові
Додатковий вихідний за рішенням директора: чи продовжуються надані відпустки працівникам?
Дедлайн оцифрування трудових книжках можуть перенести
Черговість та пріоритетність при поданні відомостей про трудову діяльність
Чи буде 13 квітня 2026 року вихідним днем?
Що робити, якщо доручення виходять за межі вашої компетенції?
Що буде з трудовою книжкою після 10 червня 2026 року?
Затверджені нові правила виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю
Працівники з ТОТ зможуть звільнитися через Дію
Лікарняні по-новому: що змінилося з 1 квітня?
Відпустка працюючим пенсіонерам
Працевлаштування неповнолітніх: вимоги й обмеження
Чи можна скасувати відпустку без згоди працівника?
Переведення працівників до іншої місцевості під час воєнних дій
Як отримати компенсацію за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю?
Засвідчення справжності підпису на документах: що варто знати?
Кадрові накази: помилки, що призводять до трудових спорів
Чи можна зменшити зарплату дистанційному працівнику?
Які трудові права мають ветерани війни?
Чи потрібна заява працівника на отримання зарплати на картку?
Аутсорсинг бухобліку чи приховані трудові відносини?
Чи повинне підприємство видати колишньому працівнику довідку про заробітну плату?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com