Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
Новини
28.03.2019
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
 

Правительство собирается радикально переписать трудовое законодательство в части соблюдения зарплатных прав украинцев. Законопроект, размещенный на сайте ведомства 26 марта, предлагает создать в стране что-то вроде фонда гарантирования зарплат для работников, чьи предприятия-работодатели обанкротились, а также позволить украинцам продавать зарплатные долги третьим лицам.

На работу можно не ходить

Одна из ключевых инициатив чиновников — закрепить за работниками право не ходить на работу, если компания задолжала выплаты на 15 и более дней. Никаких санкций к таким дезертирам предприятие применить не сможет. Но выйти на работу нужно будет на следующий же день после того, как долг будет выплачен. Впрочем, такого блага будут лишены люди, которые выполняют работы, прекращение которых может нанести ущерб безопасности, здоровью или жизни людей.

При этом на зарплатный долг будет начисляться пеня в размере 0,06% от суммы задолженности за каждый день просрочки. А законный отказ человека работать «за спасибо» будет оплачиваться из расчета не менее 2/3 от установленного ему оклада.

Государственная компенсация

Позаботились чиновники и о тех, кто оказался без средств после банкротства предприятия. Если нардепы поддержат инициативы правительства, такие люди смогут практически мгновенно, не дожидаясь завершения процедуры банкротства и распродажи оставшегося у компании имущества, получить компенсацию.

Максимальный размер таких выплат планируют установить на уровне 12 минимальных зарплат (50 076 грн). Но в любом случае на руки выдадут не более 3-х средних окладов каждого конкретного работника. И, разумеется, за вычетом ЕСВ и налога на доходы физлиц. Однако это больше, чем сейчас могут получить работники развалившихся компаний, которые к тому же могут месяцами и даже годами дожидаться положенной по закону компенсации.

«Если человека увольняют по сокращению на нормально работающем предприятии, то ему, согласно действующему законодательству, обязаны выплатить две месячные оплаты труда — то есть два оклада. Для компаний-банкротов отдельных правил нет. Бизнес закрывается, и с людьми должны рассчитаться по мере ликвидации предприятия. В первую очередь платят тем работникам, чье здоровье пострадало на производстве, затем — всем остальным. Персонал в таких выплатах стоит на первом месте, затем идет погашение долгов по налоговым платежам и прочее», — уточнил текущие правила старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Долги можно продать

Минсоцполитики предлагает оформлять такие выплаты как переуступку прав требований по зарплатному долгу в пользу Гоструда. А чтобы чиновники, оформившие компенсацию из бюджета, сами потом не остались у разбитого корыта, авторы проекта предлагают вписать ведомство в перечень кредиторов, которым средства от принудительной продажи имущества направляются в первую очередь.

Впрочем, продать долг украинцы смогут не только Гоструда. Проект не ограничивает их в праве распоряжаться задолженностью на свое усмотрение и позволяет переуступать права требования в пользу любых третьих лиц. Иными словами, украинцы, если депутаты примут закон, смогут отдать долг коллекторам. Вопрос лишь в том, с каким дисконтом их будут покупать последние, и захотят ли люди отдавать честно заработанное за полцены.

«Переуступка зарплатных задолженностей и сейчас не запрещена действующим законодательством. И я знаю несколько случаев применения этого механизма. Однако это единичные случаи. Если появятся хорошо проработанные правила — это направление может активнее развиваться. Главное, чтобы процедура была прозрачной и рабочей», — отметил управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

Старикам тут не место

По оценкам Минсоцполитики, предложенная методика компенсации потребует из бюджета в 2019 году порядка 100 млн. грн. Именно во столько они оценили темпы возникновения новых «безнадежных» зарплатных долгов. И тут же оговорились: по возникшим до принятия закона обязательствам никаких компенсаций не будет.

Эксперты не спорят с подсчетами чиновников, однако намекают, что проявить заботу о работниках компаний-банкротов стоило бы пораньше, когда эта проблема в самом деле стояла остро.

«Сейчас банкротств предприятий стало чуть меньше. Первый пик закрытий компаний пришелся на 2008 год — на начало мирового и нашего экономического кризиса. А следующая волна была зафиксирована в 2014–2015 годы, и была связана с закрытиями банков. Бизнес терял деньги на счетах и закрывался. Тогда масса людей оказалась на улице, и далеко не все смогли вернуть себе зарплатные долги. Даже после выигранных судов, поскольку их решения было невозможно исполнить — деньги компаний «погибали» на счетах прикрытых банков. Единственное, что могли сделать люди — это подать иски в Европейский суд по правам человека, и через него получить с Украины компенсацию в размере €3–4 тыс.», — отметил Кравец.

По данным Госстата, по состоянию на 1 декабря 2018 года задолженность таких компаний перед работниками составляла 803,5 млн грн. То есть на 102,3 млн грн. меньше, чем 11-ю месяцами ранее, добавляют чиновники. И уточняют, что к концу прошлого года средний размер долга перед работником составлял 14 276 грн.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Юрий Павлов, Елена Лысенко

UBR

Переглядів: 1648 Версія для друку
 
Дивіться також:
Роз’їзний (пересувний) характер робіт
Дистанційна робота під час війни: право чи домовленість сторін?
Лікарняний під час відпустки за свій рахунок і звільнення: як діяти роботодавцю?
Відпустка працівника до і після 18 років
Оформлення відносин із працівниками в ІТ-сфері
Розбіжності у трудовій та реєстрі ПФУ
Оновлено правила діловодства та архівного зберігання документів
«Декретна» відпустка: відповіді на запитання
Чи можна не виходити на роботу після подання заяви про звільнення?
Журнали реєстрації заяв та наказів із кадрових питань: доцільність і форми ведення
Компенсація за «дитячу» відпустку при зміні місця роботи
Робота в нічний час: тривалість, оплата та обмеження
Чи може директор працювати без трудового договору?
Публічна критика і приниження — чи є це порушенням трудових прав?
Аудит трудової книжки перед оцифруванням: практичні поради
Єдиний реєстр кваліфікацій цифровізують: що треба зробити вже зараз?
Зразок запису про сумісництво без зміни основного місця роботи
Чи можливе звільнення під час відпустки працівника?
Допомога на поховання працівника
Перевірки з ведення військового обліку на підприємствах: як підготуватись?
Звільнення матеріально відповідальної особи без інвентаризації: дії роботодавця
Обчислення стажу роботи для щорічних відпусток з урахуванням мобілізації та попередніх відпусток
Відпустка сумісника за шкідливі умови праці
Відвертість на роботі: що можна розповідати колегам — і де зупинитись?
Що означає «звільнення через центр зайнятості»?
Коли роботодавець може звільнити мобілізованого працівника?
Які бувають види відпусток «за власний рахунок»?
Тимчасова бронь для працівника із порушеннями: як отримати повноцінне бронювання?
Новий Трудовий кодекс: аналіз Інституту Тоні Блера
Алгоритм оформлення відрядження: від наказу до звіту
Як ФОП оформити працівника: документи, обмеження та звільнення
Чи має право роботодавець прийняти на роботу особу, яка перебуває в розшуку за порушення військового обліку?
Які існують підстави для грошової компенсації днів відпустки?
Як отримати Витяг з електронної трудової книжки?
Призупинення дії трудового договору: додаткові обмеження із 14.03.2026
Працівник захворів перед звільненням: дії роботодавця
Чи треба зазначати в трудовій книжці працівника, що з ним укладений строковий трудовий договір?
«Дитяча» відпустка: чи можна скоротити за бажанням працівниці?
Дев’ять видів трудових договорів: готуємося до змін
Звільнений військовозобов’язаний: як довго зберігати дані у списках?
Перехідна відпустка: як урахувати працівника з інвалідністю у виконання нормативу?
Чи має право роботодавець вимагати військовий квиток працівника при працевлаштуванні?
Догляд за хворою дитиною під час відпустки: чи оплачується лікарняний?
«Декрет» не скорочують! Новий вид відпустки у Трудовому кодексі
Отримання статусу критично важливого підприємства: документи та порядок подання
Як оцифрувати трудову книжку за допомогою телефону?
Алгоритм відсторонення працівника від роботи
Чи має право роботодавець штрафувати працівника?
Зміни у правилах документообігу: аналіз нових законопроєктів
Донори крові та демобілізовані працівники у звіті № 1-ПВ
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com