Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
Новини
28.03.2019
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
 

Правительство собирается радикально переписать трудовое законодательство в части соблюдения зарплатных прав украинцев. Законопроект, размещенный на сайте ведомства 26 марта, предлагает создать в стране что-то вроде фонда гарантирования зарплат для работников, чьи предприятия-работодатели обанкротились, а также позволить украинцам продавать зарплатные долги третьим лицам.

На работу можно не ходить

Одна из ключевых инициатив чиновников — закрепить за работниками право не ходить на работу, если компания задолжала выплаты на 15 и более дней. Никаких санкций к таким дезертирам предприятие применить не сможет. Но выйти на работу нужно будет на следующий же день после того, как долг будет выплачен. Впрочем, такого блага будут лишены люди, которые выполняют работы, прекращение которых может нанести ущерб безопасности, здоровью или жизни людей.

При этом на зарплатный долг будет начисляться пеня в размере 0,06% от суммы задолженности за каждый день просрочки. А законный отказ человека работать «за спасибо» будет оплачиваться из расчета не менее 2/3 от установленного ему оклада.

Государственная компенсация

Позаботились чиновники и о тех, кто оказался без средств после банкротства предприятия. Если нардепы поддержат инициативы правительства, такие люди смогут практически мгновенно, не дожидаясь завершения процедуры банкротства и распродажи оставшегося у компании имущества, получить компенсацию.

Максимальный размер таких выплат планируют установить на уровне 12 минимальных зарплат (50 076 грн). Но в любом случае на руки выдадут не более 3-х средних окладов каждого конкретного работника. И, разумеется, за вычетом ЕСВ и налога на доходы физлиц. Однако это больше, чем сейчас могут получить работники развалившихся компаний, которые к тому же могут месяцами и даже годами дожидаться положенной по закону компенсации.

«Если человека увольняют по сокращению на нормально работающем предприятии, то ему, согласно действующему законодательству, обязаны выплатить две месячные оплаты труда — то есть два оклада. Для компаний-банкротов отдельных правил нет. Бизнес закрывается, и с людьми должны рассчитаться по мере ликвидации предприятия. В первую очередь платят тем работникам, чье здоровье пострадало на производстве, затем — всем остальным. Персонал в таких выплатах стоит на первом месте, затем идет погашение долгов по налоговым платежам и прочее», — уточнил текущие правила старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Долги можно продать

Минсоцполитики предлагает оформлять такие выплаты как переуступку прав требований по зарплатному долгу в пользу Гоструда. А чтобы чиновники, оформившие компенсацию из бюджета, сами потом не остались у разбитого корыта, авторы проекта предлагают вписать ведомство в перечень кредиторов, которым средства от принудительной продажи имущества направляются в первую очередь.

Впрочем, продать долг украинцы смогут не только Гоструда. Проект не ограничивает их в праве распоряжаться задолженностью на свое усмотрение и позволяет переуступать права требования в пользу любых третьих лиц. Иными словами, украинцы, если депутаты примут закон, смогут отдать долг коллекторам. Вопрос лишь в том, с каким дисконтом их будут покупать последние, и захотят ли люди отдавать честно заработанное за полцены.

«Переуступка зарплатных задолженностей и сейчас не запрещена действующим законодательством. И я знаю несколько случаев применения этого механизма. Однако это единичные случаи. Если появятся хорошо проработанные правила — это направление может активнее развиваться. Главное, чтобы процедура была прозрачной и рабочей», — отметил управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

Старикам тут не место

По оценкам Минсоцполитики, предложенная методика компенсации потребует из бюджета в 2019 году порядка 100 млн. грн. Именно во столько они оценили темпы возникновения новых «безнадежных» зарплатных долгов. И тут же оговорились: по возникшим до принятия закона обязательствам никаких компенсаций не будет.

Эксперты не спорят с подсчетами чиновников, однако намекают, что проявить заботу о работниках компаний-банкротов стоило бы пораньше, когда эта проблема в самом деле стояла остро.

«Сейчас банкротств предприятий стало чуть меньше. Первый пик закрытий компаний пришелся на 2008 год — на начало мирового и нашего экономического кризиса. А следующая волна была зафиксирована в 2014–2015 годы, и была связана с закрытиями банков. Бизнес терял деньги на счетах и закрывался. Тогда масса людей оказалась на улице, и далеко не все смогли вернуть себе зарплатные долги. Даже после выигранных судов, поскольку их решения было невозможно исполнить — деньги компаний «погибали» на счетах прикрытых банков. Единственное, что могли сделать люди — это подать иски в Европейский суд по правам человека, и через него получить с Украины компенсацию в размере €3–4 тыс.», — отметил Кравец.

По данным Госстата, по состоянию на 1 декабря 2018 года задолженность таких компаний перед работниками составляла 803,5 млн грн. То есть на 102,3 млн грн. меньше, чем 11-ю месяцами ранее, добавляют чиновники. И уточняют, что к концу прошлого года средний размер долга перед работником составлял 14 276 грн.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Юрий Павлов, Елена Лысенко

UBR

Переглядів: 1611 Версія для друку
 
Дивіться також:
Звільнення працівника під час випробувального терміну: практика кадровика
Повернення з військової служби: обов’язки роботодавця і права працівника
Чи мають право батьки працювати дистанційно, якщо навчання дітей перевели в онлайн?
Пенсійне забезпечення у 2026 році
Договір з нефіксованим робочим часом: характеристика та особливості укладання
Звітність про працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026: що відомо зараз
Помилка в повідомленні про прийняття працівника на роботу
Чи можна прийняти працівника на роботу без військового квитка?
Нові категорії осіб, яким автоматично продовжено відстрочки
Випробування при прийнятті на роботу чи стажування?
Бронювання працівників-2026: правила, вимоги та «підводні камені»
Все про студентський трудовий договір
Ведення обліку працівників, виключених з військового обліку
Як надаються відпустки іноземцям в Україні?
Звільнення і призначення директора за одну добу: чим керуватися?
Позапланові перевірки Держпраці: ризики роботодавця в суді
Чи можна приймати на роботу за закордонним паспортом?
Зразок наказу про переведення на легшу роботу
Відпустка-2026: як обрати найвигідніші дати для відпочинку?
На порталі ПФУ з’явилася оновлена форма заяви-розрахунку на «лікарняні»
Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю
Коли можна не оцифровувати трудову книжку працівника?
Особливості укладення строкового трудового договору
Які норми законодавства щодо робочого часу не діють під час війни?
Уряд оновив Порядок бронювання військовозобов’язаних
Бронювання працівників у разі збільшення кількості військовозобов’язаних: чи є обмеження?
Звітування про працевлаштування осіб з інвалідністю повертається
Порядок видачі листків непрацездатності зазнав змін
Пропонується повернути вихідні дні на свята
Затверджено показник середньої зарплати за грудень 2025 і за рік в  цілому
Соціальна відпустка на дітей: як компенсувати після «декретної» відпустки?
Новий Трудовий кодекс: аналіз проєкту
Вихідний день: запровадження, залучення до роботи, компенсація
Прийняття на роботу на визначений строк: зразки документів
В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати зовнішніх сумісників і мобілізованих працівників?
Перенесення посади до іншого підрозділу: як правильно внести зміни до штатного розпису?
Пільгові зміни для донорів крові з 26.01.2026
Чи можна у графіку відпусток не зазначати конкретну дату?
Як оцифрувати трудову книжку, перебуваючи за кордоном?
Позапланові перевірки Держпраці: кого і як перевіряють під час війни?
Діє Закон про зарахування страхового стажу під час вимушеного прогулу
Студентський трудовий договір: чи повідомляти ДПС?
Чи «згорить» стаж, якщо трудова книжка не оцифрована?
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем?
Ідеальний штатний розпис у 2026 році: на що звернути увагу?
Статзвітність-2026: затверджено табель (перелік) форм
Облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю: нові правила з 01.01.2026
Чи може роботодавець зберігати паспорт працівника?
Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com