Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
Новини
28.03.2019
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
 

Правительство собирается радикально переписать трудовое законодательство в части соблюдения зарплатных прав украинцев. Законопроект, размещенный на сайте ведомства 26 марта, предлагает создать в стране что-то вроде фонда гарантирования зарплат для работников, чьи предприятия-работодатели обанкротились, а также позволить украинцам продавать зарплатные долги третьим лицам.

На работу можно не ходить

Одна из ключевых инициатив чиновников — закрепить за работниками право не ходить на работу, если компания задолжала выплаты на 15 и более дней. Никаких санкций к таким дезертирам предприятие применить не сможет. Но выйти на работу нужно будет на следующий же день после того, как долг будет выплачен. Впрочем, такого блага будут лишены люди, которые выполняют работы, прекращение которых может нанести ущерб безопасности, здоровью или жизни людей.

При этом на зарплатный долг будет начисляться пеня в размере 0,06% от суммы задолженности за каждый день просрочки. А законный отказ человека работать «за спасибо» будет оплачиваться из расчета не менее 2/3 от установленного ему оклада.

Государственная компенсация

Позаботились чиновники и о тех, кто оказался без средств после банкротства предприятия. Если нардепы поддержат инициативы правительства, такие люди смогут практически мгновенно, не дожидаясь завершения процедуры банкротства и распродажи оставшегося у компании имущества, получить компенсацию.

Максимальный размер таких выплат планируют установить на уровне 12 минимальных зарплат (50 076 грн). Но в любом случае на руки выдадут не более 3-х средних окладов каждого конкретного работника. И, разумеется, за вычетом ЕСВ и налога на доходы физлиц. Однако это больше, чем сейчас могут получить работники развалившихся компаний, которые к тому же могут месяцами и даже годами дожидаться положенной по закону компенсации.

«Если человека увольняют по сокращению на нормально работающем предприятии, то ему, согласно действующему законодательству, обязаны выплатить две месячные оплаты труда — то есть два оклада. Для компаний-банкротов отдельных правил нет. Бизнес закрывается, и с людьми должны рассчитаться по мере ликвидации предприятия. В первую очередь платят тем работникам, чье здоровье пострадало на производстве, затем — всем остальным. Персонал в таких выплатах стоит на первом месте, затем идет погашение долгов по налоговым платежам и прочее», — уточнил текущие правила старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Долги можно продать

Минсоцполитики предлагает оформлять такие выплаты как переуступку прав требований по зарплатному долгу в пользу Гоструда. А чтобы чиновники, оформившие компенсацию из бюджета, сами потом не остались у разбитого корыта, авторы проекта предлагают вписать ведомство в перечень кредиторов, которым средства от принудительной продажи имущества направляются в первую очередь.

Впрочем, продать долг украинцы смогут не только Гоструда. Проект не ограничивает их в праве распоряжаться задолженностью на свое усмотрение и позволяет переуступать права требования в пользу любых третьих лиц. Иными словами, украинцы, если депутаты примут закон, смогут отдать долг коллекторам. Вопрос лишь в том, с каким дисконтом их будут покупать последние, и захотят ли люди отдавать честно заработанное за полцены.

«Переуступка зарплатных задолженностей и сейчас не запрещена действующим законодательством. И я знаю несколько случаев применения этого механизма. Однако это единичные случаи. Если появятся хорошо проработанные правила — это направление может активнее развиваться. Главное, чтобы процедура была прозрачной и рабочей», — отметил управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

Старикам тут не место

По оценкам Минсоцполитики, предложенная методика компенсации потребует из бюджета в 2019 году порядка 100 млн. грн. Именно во столько они оценили темпы возникновения новых «безнадежных» зарплатных долгов. И тут же оговорились: по возникшим до принятия закона обязательствам никаких компенсаций не будет.

Эксперты не спорят с подсчетами чиновников, однако намекают, что проявить заботу о работниках компаний-банкротов стоило бы пораньше, когда эта проблема в самом деле стояла остро.

«Сейчас банкротств предприятий стало чуть меньше. Первый пик закрытий компаний пришелся на 2008 год — на начало мирового и нашего экономического кризиса. А следующая волна была зафиксирована в 2014–2015 годы, и была связана с закрытиями банков. Бизнес терял деньги на счетах и закрывался. Тогда масса людей оказалась на улице, и далеко не все смогли вернуть себе зарплатные долги. Даже после выигранных судов, поскольку их решения было невозможно исполнить — деньги компаний «погибали» на счетах прикрытых банков. Единственное, что могли сделать люди — это подать иски в Европейский суд по правам человека, и через него получить с Украины компенсацию в размере €3–4 тыс.», — отметил Кравец.

По данным Госстата, по состоянию на 1 декабря 2018 года задолженность таких компаний перед работниками составляла 803,5 млн грн. То есть на 102,3 млн грн. меньше, чем 11-ю месяцами ранее, добавляют чиновники. И уточняют, что к концу прошлого года средний размер долга перед работником составлял 14 276 грн.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Юрий Павлов, Елена Лысенко

UBR

Переглядів: 1878 Версія для друку
 
Дивіться також:
Навчальна відпустка після хвороби: як розрахувати відпускні?
«Не платите — я не працюю»: чи стане це законним?
Чи може роботодавець заборонити працівникам йти в укриття?
Особливості надання відпустки у перший рік роботи
Чи може сумісник працювати на основному місці та за сумісництвом повний робочий день?
Які додаткові документи оцифрувати для підтвердження стажу?
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]