Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
Новини
28.03.2019
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
 

Правительство собирается радикально переписать трудовое законодательство в части соблюдения зарплатных прав украинцев. Законопроект, размещенный на сайте ведомства 26 марта, предлагает создать в стране что-то вроде фонда гарантирования зарплат для работников, чьи предприятия-работодатели обанкротились, а также позволить украинцам продавать зарплатные долги третьим лицам.

На работу можно не ходить

Одна из ключевых инициатив чиновников — закрепить за работниками право не ходить на работу, если компания задолжала выплаты на 15 и более дней. Никаких санкций к таким дезертирам предприятие применить не сможет. Но выйти на работу нужно будет на следующий же день после того, как долг будет выплачен. Впрочем, такого блага будут лишены люди, которые выполняют работы, прекращение которых может нанести ущерб безопасности, здоровью или жизни людей.

При этом на зарплатный долг будет начисляться пеня в размере 0,06% от суммы задолженности за каждый день просрочки. А законный отказ человека работать «за спасибо» будет оплачиваться из расчета не менее 2/3 от установленного ему оклада.

Государственная компенсация

Позаботились чиновники и о тех, кто оказался без средств после банкротства предприятия. Если нардепы поддержат инициативы правительства, такие люди смогут практически мгновенно, не дожидаясь завершения процедуры банкротства и распродажи оставшегося у компании имущества, получить компенсацию.

Максимальный размер таких выплат планируют установить на уровне 12 минимальных зарплат (50 076 грн). Но в любом случае на руки выдадут не более 3-х средних окладов каждого конкретного работника. И, разумеется, за вычетом ЕСВ и налога на доходы физлиц. Однако это больше, чем сейчас могут получить работники развалившихся компаний, которые к тому же могут месяцами и даже годами дожидаться положенной по закону компенсации.

«Если человека увольняют по сокращению на нормально работающем предприятии, то ему, согласно действующему законодательству, обязаны выплатить две месячные оплаты труда — то есть два оклада. Для компаний-банкротов отдельных правил нет. Бизнес закрывается, и с людьми должны рассчитаться по мере ликвидации предприятия. В первую очередь платят тем работникам, чье здоровье пострадало на производстве, затем — всем остальным. Персонал в таких выплатах стоит на первом месте, затем идет погашение долгов по налоговым платежам и прочее», — уточнил текущие правила старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Долги можно продать

Минсоцполитики предлагает оформлять такие выплаты как переуступку прав требований по зарплатному долгу в пользу Гоструда. А чтобы чиновники, оформившие компенсацию из бюджета, сами потом не остались у разбитого корыта, авторы проекта предлагают вписать ведомство в перечень кредиторов, которым средства от принудительной продажи имущества направляются в первую очередь.

Впрочем, продать долг украинцы смогут не только Гоструда. Проект не ограничивает их в праве распоряжаться задолженностью на свое усмотрение и позволяет переуступать права требования в пользу любых третьих лиц. Иными словами, украинцы, если депутаты примут закон, смогут отдать долг коллекторам. Вопрос лишь в том, с каким дисконтом их будут покупать последние, и захотят ли люди отдавать честно заработанное за полцены.

«Переуступка зарплатных задолженностей и сейчас не запрещена действующим законодательством. И я знаю несколько случаев применения этого механизма. Однако это единичные случаи. Если появятся хорошо проработанные правила — это направление может активнее развиваться. Главное, чтобы процедура была прозрачной и рабочей», — отметил управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

Старикам тут не место

По оценкам Минсоцполитики, предложенная методика компенсации потребует из бюджета в 2019 году порядка 100 млн. грн. Именно во столько они оценили темпы возникновения новых «безнадежных» зарплатных долгов. И тут же оговорились: по возникшим до принятия закона обязательствам никаких компенсаций не будет.

Эксперты не спорят с подсчетами чиновников, однако намекают, что проявить заботу о работниках компаний-банкротов стоило бы пораньше, когда эта проблема в самом деле стояла остро.

«Сейчас банкротств предприятий стало чуть меньше. Первый пик закрытий компаний пришелся на 2008 год — на начало мирового и нашего экономического кризиса. А следующая волна была зафиксирована в 2014–2015 годы, и была связана с закрытиями банков. Бизнес терял деньги на счетах и закрывался. Тогда масса людей оказалась на улице, и далеко не все смогли вернуть себе зарплатные долги. Даже после выигранных судов, поскольку их решения было невозможно исполнить — деньги компаний «погибали» на счетах прикрытых банков. Единственное, что могли сделать люди — это подать иски в Европейский суд по правам человека, и через него получить с Украины компенсацию в размере €3–4 тыс.», — отметил Кравец.

По данным Госстата, по состоянию на 1 декабря 2018 года задолженность таких компаний перед работниками составляла 803,5 млн грн. То есть на 102,3 млн грн. меньше, чем 11-ю месяцами ранее, добавляют чиновники. И уточняют, что к концу прошлого года средний размер долга перед работником составлял 14 276 грн.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Юрий Павлов, Елена Лысенко

UBR

Переглядів: 1584 Версія для друку
 
Дивіться також:
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Працівник з інвалідністю: основне та/або сумісництво у нормативі
Обов’язкова квота на працевлаштування працівників без досвіду
Чи потрібно видавати наказ про припинення строкового трудового договору?
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Записи про звільнення у трудову книжку: приклади
Які документи повинен надати працівник під час працевлаштування?
Штатний розпис-2026: відмовлятися точно не варто
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Чи можна прийняти на роботу працівника, у якого відсутня відмітка про ВЛК?
Як суди вирішують трудові конфлікти: добірка найпотужніших кейсів
Галузеві, територіальні угоди та зміни до них: повний реєстр
Графік відпусток-2026: вимоги, ризики, організаційні рішення
Чи має право роботодавець видати працівникові оригінал трудової книжки для ПФУ?
З 1 січня діють нові строки повідомлення про прийняття та звільнення працівників
Які повноваження Держпраці в питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю?
Систематичне невиконання обов’язків із боку працівника
Прискорене бронювання працівників: внесено зміни до Порядку
Чи можна оформити сумісника на повну ставку?
ПФУ встановив нові правила перевірок роботодавців
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com