Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
Новини
28.03.2019
В Украине хотят создать фонд гарантирования зарплат
 

Правительство собирается радикально переписать трудовое законодательство в части соблюдения зарплатных прав украинцев. Законопроект, размещенный на сайте ведомства 26 марта, предлагает создать в стране что-то вроде фонда гарантирования зарплат для работников, чьи предприятия-работодатели обанкротились, а также позволить украинцам продавать зарплатные долги третьим лицам.

На работу можно не ходить

Одна из ключевых инициатив чиновников — закрепить за работниками право не ходить на работу, если компания задолжала выплаты на 15 и более дней. Никаких санкций к таким дезертирам предприятие применить не сможет. Но выйти на работу нужно будет на следующий же день после того, как долг будет выплачен. Впрочем, такого блага будут лишены люди, которые выполняют работы, прекращение которых может нанести ущерб безопасности, здоровью или жизни людей.

При этом на зарплатный долг будет начисляться пеня в размере 0,06% от суммы задолженности за каждый день просрочки. А законный отказ человека работать «за спасибо» будет оплачиваться из расчета не менее 2/3 от установленного ему оклада.

Государственная компенсация

Позаботились чиновники и о тех, кто оказался без средств после банкротства предприятия. Если нардепы поддержат инициативы правительства, такие люди смогут практически мгновенно, не дожидаясь завершения процедуры банкротства и распродажи оставшегося у компании имущества, получить компенсацию.

Максимальный размер таких выплат планируют установить на уровне 12 минимальных зарплат (50 076 грн). Но в любом случае на руки выдадут не более 3-х средних окладов каждого конкретного работника. И, разумеется, за вычетом ЕСВ и налога на доходы физлиц. Однако это больше, чем сейчас могут получить работники развалившихся компаний, которые к тому же могут месяцами и даже годами дожидаться положенной по закону компенсации.

«Если человека увольняют по сокращению на нормально работающем предприятии, то ему, согласно действующему законодательству, обязаны выплатить две месячные оплаты труда — то есть два оклада. Для компаний-банкротов отдельных правил нет. Бизнес закрывается, и с людьми должны рассчитаться по мере ликвидации предприятия. В первую очередь платят тем работникам, чье здоровье пострадало на производстве, затем — всем остальным. Персонал в таких выплатах стоит на первом месте, затем идет погашение долгов по налоговым платежам и прочее», — уточнил текущие правила старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Долги можно продать

Минсоцполитики предлагает оформлять такие выплаты как переуступку прав требований по зарплатному долгу в пользу Гоструда. А чтобы чиновники, оформившие компенсацию из бюджета, сами потом не остались у разбитого корыта, авторы проекта предлагают вписать ведомство в перечень кредиторов, которым средства от принудительной продажи имущества направляются в первую очередь.

Впрочем, продать долг украинцы смогут не только Гоструда. Проект не ограничивает их в праве распоряжаться задолженностью на свое усмотрение и позволяет переуступать права требования в пользу любых третьих лиц. Иными словами, украинцы, если депутаты примут закон, смогут отдать долг коллекторам. Вопрос лишь в том, с каким дисконтом их будут покупать последние, и захотят ли люди отдавать честно заработанное за полцены.

«Переуступка зарплатных задолженностей и сейчас не запрещена действующим законодательством. И я знаю несколько случаев применения этого механизма. Однако это единичные случаи. Если появятся хорошо проработанные правила — это направление может активнее развиваться. Главное, чтобы процедура была прозрачной и рабочей», — отметил управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

Старикам тут не место

По оценкам Минсоцполитики, предложенная методика компенсации потребует из бюджета в 2019 году порядка 100 млн. грн. Именно во столько они оценили темпы возникновения новых «безнадежных» зарплатных долгов. И тут же оговорились: по возникшим до принятия закона обязательствам никаких компенсаций не будет.

Эксперты не спорят с подсчетами чиновников, однако намекают, что проявить заботу о работниках компаний-банкротов стоило бы пораньше, когда эта проблема в самом деле стояла остро.

«Сейчас банкротств предприятий стало чуть меньше. Первый пик закрытий компаний пришелся на 2008 год — на начало мирового и нашего экономического кризиса. А следующая волна была зафиксирована в 2014–2015 годы, и была связана с закрытиями банков. Бизнес терял деньги на счетах и закрывался. Тогда масса людей оказалась на улице, и далеко не все смогли вернуть себе зарплатные долги. Даже после выигранных судов, поскольку их решения было невозможно исполнить — деньги компаний «погибали» на счетах прикрытых банков. Единственное, что могли сделать люди — это подать иски в Европейский суд по правам человека, и через него получить с Украины компенсацию в размере €3–4 тыс.», — отметил Кравец.

По данным Госстата, по состоянию на 1 декабря 2018 года задолженность таких компаний перед работниками составляла 803,5 млн грн. То есть на 102,3 млн грн. меньше, чем 11-ю месяцами ранее, добавляют чиновники. И уточняют, что к концу прошлого года средний размер долга перед работником составлял 14 276 грн.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Юрий Павлов, Елена Лысенко

UBR

Переглядів: 1399 Версія для друку
 
Дивіться також:
Бронювання працівників: Критерії знову зазнали змін
Надання щорічної відпустки за особливий характер праці прибиральника
Правонаступництво в трудових відносинах: які зміни планують внести до трудового законодавства?
Зміни до Податкового кодексу: зпитання-відповіді
Що таке довідки ОК-5 та ОК-7 та як їх отримати?
Помилки підприємств при здійсненні бронювання працівників
Бронювання працівників з 1 грудня: відповіді на актуальні запитання
Оформлення працівника на час «декретної» відпустки бухгалтера
Працівники, які працюють на підприємстві менше трьох місяців, не можуть бути заброньовані
Як отримати статус критично важливого підприємства з 1 грудня?
Облік трудової діяльності працівника: трудова книжка
Відрядження у вихідний день
Додаткова відпустка держслужбовцю: нюанси надання
Чи будуть додаткові вихідні на різдвяні свята у грудні?
Працівник повернувся з військової служби: документальне оформлення
Як зараховується страховий стаж, якщо особа отримувала лише частину заробітної плати?
Чи втратять бронь працевлаштовані після 18 травня?
Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
Зміни в бронюванні військовозобов’язаних під час воєнного стану: аналіз постанови
Яка різниця між службовими поїздками та відрядженням?
Працевлаштування під час дії воєнного стану: актуальні питання
Затверджено показник середньої зарплати за ІІІ квартал 2024 року
Законні вимоги до претендента на роботу
Суміщення та сумісництво: що, коли та як?
КЗпП доповнять новою нормою про охорону психічного здоров’я працівників
Чи встановлена законодавством єдина норма тривалості робочого часу?
Як зміниться система бронювання працівників?
Списки працівників-призовників до ТЦК та СП: не забудьте подати до 1 грудня
Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?
Нарахування та оплата «лікарняних» у 2024 році
Послуги для роботодавця на порталі ПФУ
Які є пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці?
Списки працівників для медоглядів: як скласти та що потрібно встигнути зробити до 1 грудня?
Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує осіб з інвалідністю
Оплата лікарняного працівнику, з яким призупинено дію трудового договору
Затримка розрахунку при звільненні
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зразок складання
Звільнення за власним бажанням під час «лікарняного»
Деякі особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Матеріальна допомога на оздоровлення
Як вирізняються виплати у працюючих і непрацюючих пенсіонерів: чи вигідно продовжувати працювати?
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Мобілізація працівника одразу після відпустки
Кабмін оновив порядок бронювання працівників
Тривалість оплачуваного «лікарняного» планують збільшити
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні
У якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%?
Розбронювання працівників підприємства
Як дізнатись про результати оцифрування трудової книжки?
Чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними»?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com