29.11.2018 на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення направлено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо тривалості додаткових відпусток для одиноких матерів) від 28 листопада 2018 року № 9346. У цьому законопроекті всього дві пропозиції змін, але обидві важливі.

Розпочнемо з кінця. Пропонується статтю 182¹ Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) доповнити частиною четвертою у такій редакції: «До категорії працівників — одинокі матері відносяться особи, які мають право на допомогу на дітей одиноким матерям відповідно до статті 18¹ Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII.

Нібито нарешті в законодавстві про працю з’явиться визначення поняття «одинока мати» — і більше не потрібно буде звертатися ані до роз’яснень Мінпраці, ані до будь-яких інших нормативно-правових актів. Але давайте розберемося, яка саме категорія потраплятиме під визначення «одинока мати». Відповідно до статті 18¹ Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають:

• одинокі матері (які не перебувають у шлюбі);
  
  
• одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
  
  
• мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника.

Якщо дві перші категорії питань не викликають, то категорію «мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника» слід розглянути більш детально. Незрозуміла наявність умови неотримання на дітей пенсії. Нібито факт отримання зазначених видів пенсій автоматично дає підстави вважати, що такі категорії батьків виховують дитину самотужки, без допомоги іншого з подружжя. Крім того, слід зазначити, що за законопроектом отримання допомоги на дітей одинокими матеріями чи усиновителями не впливає на їх право щодо отримання додаткової відпустки.

Тепер що стосується пропозиції у частині другій статті 182¹ Кодексу законів про працю України після цифр і слів «17 календарних днів» доповнити словами «а для одиноких матерів — без обмежень». Запитань декілька: «Без обмежень — це скільки? І за чий рахунок?». Слід нагадати, що відпустка, передбачена статтею 182¹ КЗпП, є оплачуваною, надається за рахунок роботодавця і відповідно до статті 83 КЗпП компенсується працівнику при звільнення у разі її невикористання. Таким чином, прийняття закону не тільки не додасть визначеності у понятті «одинока мати», а й позбавить права на відпустку певну категорію працівників, які виховують дітей самі, поклавши тим самим додаткові витрати в разі отримання працівниками необмеженої відпустки на роботодавців.

Яке визначення «одинокої матері» ви вважаєте більш правильним, щоб його можна було внести до Кодексу законів про працю України?

Пройдіть опитування на сторінці Facebook журналу «КАДРОВИК.UA».