Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Щодо спільної роботи близьких осіб
Новини
22.09.2017
Щодо спільної роботи близьких осіб
 

Чи правомірно прийняття на посаду сторожа свого чоловіка під час виконання особою обов’язків тимчасово відсутнього керівника навчального закладу?

Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону № 1700 не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам особи, зазначені у підпунктах «а», «в»–«з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону. Зокрема, до них належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; міністри, інші відповідні керівники; державні службовці; посадові особи органів місцевого самоврядування.

Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

У цьому Законі наведені вище терміни вживаються в такому значенні:

  • пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

  • близькі особи — особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб не поширюється на керівників закладів освіти, оскільки вони не належать до категорії осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме — посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини 1 статті 27 Закону.

У той же час, частиною першою статті 28 Закону № 1700 передбачено, що особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону (в тому числі працівники закладів освіти) зобов’язані:

  • вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

  • повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

  • вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

  • потенційний конфлікт інтересів — це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

  • реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Термін «конфлікт інтересів» є більш широким поняттям і не спростовує можливості виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів при здійснення службових обов’язків навіть за відсутності відносин прямого підпорядкування чи відсутності заборони прямого підпорядкування близьких осіб.

З метою формування єдиного підходу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, запроваджених Законом № 1700, Національним агентством з питань запобігання та виявлення корупції затверджено Методичні рекомендації (рішення від 14.07.2016 № 2).

Відповідно до зазначених Методичних рекомендацій «конфлікт інтересів» — це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов’язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Незважаючи на те, що далеко не кожен конфлікт між службовими повноваженнями і приватним інтересом здатен призвести до неправомірних рішень чи діянь, кожен із конфліктів інтересів здатен створити таку ситуацію у випадку, якщо не буде вчасно та належним чином задекларований, оцінений та врегульований.

Визначення поняття «приватний інтерес» надано в частини першої статті 1 Закону № 1700 — це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом вжиття заходів зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів (ст. 29 Закону № 1700).

Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади.

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.

Переведення або звільнення особи у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється лише у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований іншим шляхом (ст. 34 Закону № 1700).

Також варто зауважити, що згідно з пунктом 15 частини першої статті 11 Закону № 1700 надання роз’яснень з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб належить до повноважень Національного агентства з питань запобігання та виявлення корупції.

Видання для кадровиків

ЦК Профспілки

Переглядів: 7666 Версія для друку
 
Дивіться також:
Три найпоширеніші помилки роботодавців при звільненні за скороченням
Кадрове е-діловодство: переваги та можливості оновленого документообігу
Оцифрували трудову — а кадрові записи куди?
Окремі аспекти процедури вивільнення працівників
Електронні трудові договори: порядок оформлення та типові помилки
Додаткові трудові гарантії членів сімей військовослужбовців
Е-трудова книжка: короткі відповіді на запитання від ПФУ
«Інвалідний» норматив при частковій зайнятості
Проект профстандарту «Менеджер з персоналу»: ключові функції та компетенції
Реформа підтвердження страхового стажу: від паперу до цифри
Нові правила розрахунку лікарняних і страхових виплат
Е-трудова: що потрібно знати кожному?
Укладання трудового договору: обов’язки роботодавця і працівника
Соціальний джетлаг: чому корпоративна культура досі ігнорує наш біологічний годинник?
Повідомлення про прийняття на роботу: правила подання та ризики роботодавця
Дії роботодавця в разі встановлення інвалідності заброньованому працівнику
Чи надають день відпочинку працівнику-донору, який працює змінами?
Відпустка з подальшим звільненням: особливості надання
Як працівнику надати доступ роботодавцю до е-трудової за новим місцем роботи?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати мобілізованого працівника зі шкідливими умовами праці?
Новий класифікатор професій: як перебудовується кадровий облік після 2 травня?
Новий порядок підтвердження страхового стажу
Внесено зміни до Порядку обчислення середньої зарплати
Від чого залежить розмір пенсії за віком і як її обчислюють?
Чи потрібно переброньовувати працівників у зв’язку з продовженням воєнного стану?
Стартував новий експеримент із цифровізації кадрового обліку
Е-трудова: «Записи трудової книжки (за СПОВ)»
Трудовий договір: на що звернути увагу, щоб не потрапити в халепу?
Як підтвердити стаж на підприємствах, розташованих на ТОТ?
Статус критичного підприємства: втрата та відновлення
Чи треба оцифровувати трудову, якщо пенсію вже призначено?
Як організувати облік робочого часу в компанії: методи та поради
Деякі особливості надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану
Донація крові припала на вихідний: чи надається день відпочинку?
Компенсація за відпустку після звільнення з військової служби: покроковий розрахунок
Затверджено Зміну № 17 до Класифікатора професій
Що робити, якщо працівник зловживає лікарняними?
Повідомлення про прийняття працівника: як подати правильно?
Чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років?
Заброньований працівник не з’явився на роботу: дії роботодавця
Відповідальність за неналежне ведення військового обліку: судова практика
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за 1 квартал 2026 року
Держпраці змінює правила перевірок: нова бальна система ризиків
Шкідливі умови праці: що враховувати для нормативу осіб з інвалідністю?
Строки поновлення і зберігання номенклатури справ
Чи можливе повторне призупинення дії трудового договору?
Додаткова відпустка «чорнобильцям»
Пенсія-2026: кому, коли і на яких умовах
Працівник не повідомив про інвалідність: дії роботодавця
Повідомлення про прийняття працівника на роботу: зберігаємо чи ні?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com