Чи має працівник виходити на роботу в ті дні, на які перенесено робочі дні, якщо в ті дні, які було визнано неробочими, він перебував у відпустці або хворів?
За частиною четвертою ст. 67 КЗпП України з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
В 2016 році відповідне розпорядження Кабінет Міністрів України прийняв 11 листопада 2015 р. за № 1155-р, розпорядження має рекомендаційний характер в тексті якого зазначено:
Для створення сприятливих умов для святкування 7 січня — Різдва Христового, 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України, а також раціонального використання робочого часу Уряд рекомендує керівникам підприємств, установ та організацій перенести у 2016 році для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:
- п’ятниці 8 січня — на суботу 16 січня;
- понеділка 7 березня — на суботу 12 березня;
- понеділка 27 червня — на суботу 2 липня.
Виняток становлять органи:
- Пенсійного фонду;
- Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»;
- Державної казначейської служби;
- банків.
Відповідно до частини 5 ст. 67 КЗпП власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації КМУ не пізніше ніж за два місяці повинен видати наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), якщо є.
Тобто роботодавець сам вирішує питання щодо перенесення робочих днів. Він може перенести робочі дні так, як рекомендує Кабінет Міністрів України, а також може взагалі не переносити робочих днів. Ухвалене роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів.
Відповідно до зазначеного всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватись за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.
Наприклад: якщо на підприємстві, установі, організації за наказом роботодавця день 8 січня був установлений вихідним, а день 16 січня 2016 року — робочим, то працівники, які перебували в установлений наказом вихідний день у відпустках, мають працювати відповідно до встановленого графіка робочого часу, тобто день 16 січня 2016 року для них має бути робочим.
При цьому тривалість установленого робочого дня в суботу має дорівнювати тривалості робочого дня, за який проводиться відпрацювання.
На підставі наказу про перенесення робочих днів у табелі обліку використання робочого часу день 8 січня має відмічатися як вихідний (для працівників, які перебували у відпустці, як відпустка), а 16 січня — як робочий (проставляються години (дні) роботи).
Якщо працівник був відсутній на роботі в установлений робочий день без поважної причини, то це може кваліфікуватися як прогул. Відсутність працівника на роботі в робочі дні з поважної причини має підтверджуватися відповідним документом (листок непрацездатності, наказ про надання відпустки тощо).