
У статті розглянуті специфіка діяльності працівників підрозділів охорони й організація їх праці відповідно до законодавства України.
Охорона деяких об’єктів передбачає впровадження режиму підсумовуваного обліку робочого часу, графіків змін, встановлення добової тривалості робочої зміни і у зв’язку з цим певних періодів для відпочинку та періодів для прийому пищи.
Читачів зацікавлять приклади розпорядчих документів для впровадження й застосування режиму підсумовуваного обліку робочого часу для працівників служби охорони підприємства.
Специфіка діяльності працівників підрозділів охорони припускає організацію їхньої праці за графіками змінності та запровадження на підприємствах, в організаціях і установах (далі — підприємство) режиму підсумованого обліку робочого часу.
За підсумованого обліку робочого часу, на відміну від поденного обліку, тривалість роботи протягом доби й тижня може відхилятися від установленої норми, а надурочна робота може компенсуватися скороченням тривалості робочої зміни в окремі дні або наданням додаткових днів відпочинку в межах певного облікового періоду.
Запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу відповідно до статті 61 КЗпП України допускається на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановлену для даної категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу, для того щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП).
Підсумований облік робочого часу здійснюється за затвердженими графіками змінності за звітний період і табелями обліку використання робочого часу працівниками підрозділу охорони.
Запровадження і застосування на підприємстві режиму підсумованого обліку робочого часу для працівників підрозділу охорони визначаються загальними правилами, викладеними у статті 61 КЗпП і в Методичних рекомендаціях із застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці й соціальної політики України від 19 квітня 2006 року № 138 (далі — Методичні рекомендації). До них належать такі положення:
-
запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу оформляється наказом по підприємству за узгодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або профспілковим представником (далі — профспілкова організація); у разі відсутності профспілкової організації це питання може бути передбачене колективним договором (п. 2 Методичних рекомендацій);
-
з урахуванням характеру й умов праці тривалість роботи протягом дня може встановлюватися до 12 год. робочого часу (п. 4 Методичних рекомендацій);
-
обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства (п. 6 Методичних рекомендацій);
-
тривалість щотижневого безперервного відпочинку за підсумованого обліку робочого часу відповідно до статті 70 КЗпП має бути не менше 42 год. (п. 7 Методичних рекомендацій);
-
у місячному й інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не може бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду (п. 9 Методичних рекомендацій);
-
не компенсований протягом облікового періоду переробіток норми тривалості робочого часу оплачується в подвійному розмірі як надурочна робота (п. 10 Методичних рекомендацій);
-
норма робочого часу на обліковий період (місяць, квартал, рік) визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня з урахуванням днів відсутності на роботі; у порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу на обліковий період може розраховуватися за календарем п’ятиденного робочого тижня (п. 12 Методичних рекомендацій).
За умови віддалення об’єкта охорони від населеного пункту для оптимізації витрат часу на поїздку до місця роботи й назад як виняток можливе встановлення добової тривалості робочої зміни (24 год.). При цьому допускається відступ від пункту 4 Методичних рекомендацій щодо обмеження робочої зміни 12 год. Методичні рекомендації — не нормативний акт, вони мають рекомендаційний характер. Відступ від них, що не призводить до порушень норм чинного законодавства, не розглядається як порушення законів України.
Якщо охорону здійснює один пост і немає можливості підмінювати працівника іншою особою із чергової зміни, може бути дозволено приймання їжі на посту. Робочим часом буде вважатися фактичний час несення служби на посту.
Надання можливості приймання їжі протягом робочого часу передбачено частиною четвертою статті 66 КЗпП: на тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлює власник або уповноважений ним орган за узгодженням із профспілковою організацією підприємства.
У додатках 1–3 наводяться приклади розпорядчих документів щодо запровадження і застосування на умовному підприємстві режиму підсумованого обліку робочого часу для працівників служби охорони підсобного господарства підприємства (далі — служба охорони):
-
зразки заявки керівника підприємства на ім’я голови профспілкового комітету й витягу з протоколу засідання профспілкового комітету про узгодження запровадження та умов застосування для працівників служби охорони режиму підсумованого обліку робочого часу і графіків змінності, у т. ч. надання можливості приймання їжі на посту протягом робочого часу (додатки 1–2);
-
зразок наказу про запровадження для працівників служби охорони режиму підсумованого обліку робочого часу (додаток 3) з додатками. У додатках 1–3 до цього наказу наводяться приклади розрахунку різниці між фактично відпрацьованим часом роботи працівниками служби охорони та нормою тривалості робочого часу, розрахунку оптимальної чисельності цих працівників на 2008 рік, режиму робочого часу й помісячних графіків змінності на обліковий період, а також порівняльний розрахунок відпрацювання годин працівниками служби охорони.
Додаток 1
ЗАЯВКА про узгодження запровадження та умов застосування режиму підсумованого обліку робочого часу і графіків змінності |
 Скачать RAR (5,0 Kb)
| |
Додаток 2
ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ засідання профспілкового комітету про узгодження запровадження та умов застосування для працівників служби охорони режиму підсумованого обліку робочого часу і графіків змінності |
 Скачать RAR (3,5 Kb)
| |
Безперервну охорону об’єкта й відробіток основними працівниками служби охорони нормальної тривалості робочого часу в обліковому періоді забезпечують чотири постійних працівники (постових) з режимом повного робочого часу та однією штатною одиницею, яку заміщає підмінний працівник з режимом неповного робочого часу, і тимчасові підмінні працівники за погодинною оплатою праці. Підмінний працівник несе службу в дні додаткового відпочинку постових і в дні їхніх невиходів у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю тощо. Почасовий робітник підміняє постових тільки під час зазначених невиходів. Він не передбачається в графіках змінності, його робота враховується в табелі обліку використання робочого часу.
У помісячних графіках змінності на I квартал 2008 року квартальний фонд робочого часу кожного постового дорівнює нормативній кількості робочих годин на квартал. Це досягається як наданням додаткових днів відпочинку, так і скороченням в окремі дні тривалості робочої зміни до 15 год. При цьому безперервна охорона об’єкта забезпечується підмінним працівником.
Табель обліку використання робочого часу працівниками служби охорони протягом року значно відрізнятиметься від графіків змінності за рахунок обліку невиходів основних працівників у разі використання відпусток, хвороби тощо та обліку виходів підмінних працівників. У табелі обліку використання робочого часу працівниками служби охорони (постовими) записується їхня професійна назва роботи відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (охоронник).
Ведення обліку робочого часу працівників служби охорони при запровадженні для них режиму підсумованого обліку робочого часу відповідно до нормативно-правових актів України — неодмінна умова їхньої ефективної роботи й законодавчо обґрунтованої оплати праці.
Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»