Часто наприкінці календарного року працівники дізнаються, що мають дні невикористаної основної щорічної відпустки (хтось з працівників встиг насолодитися відпусткою на повну, а комусь вдалося відпочити лише кілька днів). Що ж працівникам робити з днями невикористаної відпустки під час дії воєнного стану?

Під час війни працівник втрачає право на використання відпустки за минулі робочі роки?

Ні, однак рішення про надання невикористаних днів щорічної відпустки чи про відмову у їх наданні приймається виключно роботодавцем.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Разом з цим, згідно з роз’ясненням Держпраці, це право роботодавця, а не його обов’язок.

У яких випадках виплачується компенсація за невикористану відпустку?

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки», невикористана відпустка може бути замінена грошовою компенсацією у наступних випадках:

• у разі звільнення працівника;
• у разі призову працівника на військову службу прийняття на військову службу за контрактом;
• за бажанням працівника.

Чи можливо замінити невикористану відпустку грошовою компенсацією в період воєнного стану?

Так, це відбувається за бажанням працівника на підставі статті 24 Закону України «Про відпустки», тобто за бажанням працівника.

Як отримати компенсацію за невикористану щорічну відпустку без звільнення під час воєнного стану?

Компенсація за невикористану відпустку відбувається за заявою працівника на ім’я керівника з проханням виплати такої компенсації за певну кількість невикористаних днів щорічної відпустки.

За невикористані дні яких відпусток компенсація не передбачена?

Тут варто розмежувати види відпусток та обов’язок здійснювати таку компенсацію. Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

В даній статті уточнюється, що компенсація передбачена за щорічну відпустку та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Водночас ч. 1 ст. 4 цього ж Закону встановлені такі види відпусток:

Щорічні відпустки:

• основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
• додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

За такі відпустки законодавець зобов’язує роботодавця надавати компенсацію.

Не підлягають компенсуванню невикористані дні:

• додаткових відпусток у зв’язку з навчанням;
• творчих відпусток;
• відпусток для підготовки та участі у змаганнях;
• соціальних відпусток;
• відпусток без збереження заробітної плати.

Чи може роботодавець відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки у період дії воєнного стану?

Так, і таке право закріплено за роботодавцем. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Однак, може — не означає обов’язок.

Чи несе працедавець відповідальність за відмову надати відпустку або порушення термінів її надання під час війни?

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Однак, відмова у наданні відпустки іншим категоріям працівників або порушення їх термінів є підставою для притягнення як до фінансової, так і адміністративної відповідальності роботодавця.

Так, відповідальність роботодавців у порушенні законодавства про працю щодо відпусток регулюється ст. 265 КЗпП України та встановлює штраф в розмірі мінімальної заробітної плати.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Димитрій Стріченко