З’ясуймо, який алгоритм дій передбачено для роботодавців у разі повернення мобілізованого працівника з військової служби.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII; далі — Закон № 2232).

Підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану вказано в п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232, серед яких:

• за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку;
• через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зазначені в пп. «г» цього пункту.

У листі Мінсоцполітики від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15 сказано:

«…Днем фактичної демобілізації вважається день виключення зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби (оформлюється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку)».

Звільнення військовослужбовців із військової служби відбувається в порядку, передбаченому Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 (далі — Положення № 1153).

Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття їх на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закону № 2232, п. п. 242, 260 Положення № 1153).

Своєю чергою, ТЦК та СП не пізніше за наступний день після взяття на військовий облік особи, звільненої з військової служби, має письмово повідомити підприємство (установу, організацію), де ця особа працювала до призову на військову службу. У повідомленні має бути зазначено:

• підставу звільнення з військової служби;
• строк військової служби, який підлягає зарахуванню до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю;
• день взяття особи на облік у ТЦК та СП, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

Строк, протягом якого працівник має вийти на роботу після звільнення з військової служби, жодним нормативно-правовим актом не визначено. Але на практиці прийнято дотримуватися такого підходу: працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, узяття на військовий облік і за потреби проїзду до місця проживання (перебування) (лист Мінсоцполітики від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15).

Тобто, якщо згідно з наказом військової частини працівника звільнено з військової служби 22.02.2024, то не пізніше за 27.02.2024 він має стати на облік у ТЦК та СП за місцем своєї реєстрації (місцем проживання), а вже 28.02.2024 стати до роботи.

Також Мінсоцполітики в листі від 27.09.2017 р. № 2447/0/101-17 пояснило, що в разі невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (у тому числі нез’явлення на роботі), до нього підлягають застосуванню положення, передбачені КЗпП.

Утім, цей лист було видано під час дії редакції ч. 3 ст. 119 КЗпП, яка у 2017 році передбачала збереження середнього заробітку за мобілізованим працівником за місцем його роботи. На цей час діють інші правила — зберігається місце роботи й посада, але не середній заробіток. Тому авторка вважає, що недоцільно говорити про застосування до працівника санкцій за порушення трудової дисципліни за те, що він не став до роботи відразу після звільнення з військової служби.

Якщо роботодавцеві стало відомо, що працівник звільнився із військової служби, то варто з ним зв’язатися та нагадати, що він має з’явитися на підприємство, щоб стати до роботи.

Зрозуміло, що працівникові потрібен буде певний час для відпочинку. У такому разі йому можна запропонувати скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження заробітної плати.

Кадрове оформлення залежить від того, яке саме рішення ухвалить працівник.

Якщо працівник вирішив стати до роботи

У такому разі працівникові доцільно подати роботодавцю заяву з проханням дозволити стати до роботи з певної дати (зразок 1), а також він має надати військовий квиток, у якому має бути запис про звільнення з військової служби (дата звільнення, реквізити наказу про звільнення).

Зразок 1 Директорові ТОВ «Омега» Кравчуку І. І. Ляшенка С. А., економіста планово-економічного відділу Заява У зв’язку зі звільненням із військової служби прошу дозволити стати до роботи на посаді економіста планово-економічного відділу з 01 березня 2024 року. 29.02.2024 Ляшенко

На підставі такої заяви потрібно видати наказ (зразок 2).

Зразок 2 ТОВ «ОМЕГА» Код ЄДРПОУ 12345678 НАКАЗ 29.02.2024 Київ № 87-к/тр Про вихід на роботу Сергія ЛЯШЕНКА У зв’язку зі звільненням із військової служби за призовом під час мобілізації НАКАЗУЮ: ЛЯШЕНКУ Сергію Андрійовичу, економісту планово-економічного відділу, стати до роботи з 01 березня 2024 року. Підстави: 1) військовий квиток (серія АА № 777777); 2) заява Сергія Ляшенка від 29.02.2024, зареєстрована за № 77. Директор Кравчук Іван КРАВЧУК

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за мобілізованим працівником зберігається робоче місце й посада на період військової служби до дня фактичного звільнення, то в табелі обліку використання робочого часу цей період зазвичай фіксують із позначкою «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством. Цей час охоплює також дні (у межах 5-денного строку) узяття працівника на військовий облік у ТЦК та СП, адже це теж невідпрацьований час, передбачений законодавством.

А ось наступні дні відсутності працівника в табелі обліку робочого часу варто вказувати з іншими позначками — «І» («інші причини неявки») або «НЗ» («відсутність із нез’ясованих причин»), якщо з працівником немає можливості зв’язатися або він не надає пояснень своєї відсутності. Якщо такі пояснення буде надано або роботодавець самостійно з’ясує причини відсутності працівника й визнає їх поважними, то табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.

Якщо працівник вирішив узяти відпустку

У такому разі працівник має подати заяву про відпустку (щорічну, без збереження зарплати тощо) і вказати її строк. Доцільно також у заяві вказати інформацію про припинення військової служби, що дасть можливість роботодавцю видати наказ про припинення увільнення.

На підставі цієї заяви роботодавець видає відповідні накази:

• наказ про припинення увільнення працівника, адже період військової служби закінчився;
• наказ про надання відповідної відпустки.

У листі Мінсоцполітики від 18.05.2016 р. № 565/13/84-16 вказано, що за час, який надано працівнику для його взяття на військовий облік у ТЦК та СП після звільнення з військової служби, йому підлягає нарахування середнього заробітку з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 з тієї ж середньої зарплати, за якою здійснювали оплату за період військової служби.

Попри те, що цей лист датовано ще 2016 роком, на цей час формальні підстави для такого твердження також є. Насамперед про це вказано в ч. 2 ст. 21 Закону № 2232:

«Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу… звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків… із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати».

Гарантії збереження середнього заробітку для таких ситуацій передбачено й у ч. ч. 1 та 2 ст. 119 КЗпП:

«На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів».

Тож попри те, що з 19.07.2022 середній заробіток за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, збереженню не підлягає, його доцільно нарахувати за час, який надано в межах 5-денного строку для взяття на облік після звільнення з військової служби.

Вас може зацікавити
	Курс підвищення кваліфікації «Кадрова справа для професіонала» Свідоцтво державного зразка. Підтримка експерта протягом навчання. Супровід експертом протягом 2-х тижнів після закінчення курсів. Доступ до Живого журналу «КАДРОВИК.UA» на 3 місяці. Усі необхідні зразки та шаблони документів. Знижки на продукцію та послуги від «КАДРОВИК.UA». Докладніше

Інна Журавська