Військовозобов’язаний працівник звільняється в останній день відпустки: як рахувати термін повідомлення ТЦК та СП
Новини
25.09.2024
Військовозобов’язаний працівник звільняється в останній день відпустки: як рахувати термін повідомлення ТЦК та СП
Працівник, який перебуває на військовому обліку, подав заяву про надання щорічної основної відпустки з подальшим звільненням в останній день відпустки. Як у цьому випадку рахувати термін для повідомлення ТЦК та СП?
Так, дійсно, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР працівник має право в разі звільнення, окрім звільнення за порушення трудової дисципліни, отримати невикористану відпустку з наступним звільненням.
Чинне законодавство не забороняє в одній заяві просити про надання відпустки чи її частини, а також заявити про намір звільнитись.
Проте в цьому випадку йдеться про працівника, який перебуває на військовому обліку, тож повідомити ТЦК та СП у семиденний строк про його звільнення підприємство має не від дати самого звільнення, а саме з дня видання наказу. Цього вимагає п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2022 р. № 1487.
Приклад
Умова: Працівник подав заяву 02.09.2024 з проханням надати йому частину щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів із 06.09.2024 по 19.09.2024 з подальшим звільненням з 19.09.2024.
Рішення: Оскільки роботодавець в одному наказі не може поєднати розпорядження щодо надання працівникові відпустки та про його звільнення, 03.09.2024 було видано два окремі накази:
1) наказ про надання щорічної основної відпустки; 2) наказ про звільнення працівника за власним бажанням.
У такому випадку повідомлення до ТЦК та СП щодо звільнення військовозобов’язаного працівника потрібно подати не пізніше 09.09.2024.
Тобто, як видно, граничний термін повідомлення ТЦК та СП щодо звільнення працівника відбувається задовго до його фактичного звільнення.
На жаль, у запитанні не вказано, яка саме підстава звільнення: за власним бажанням чи, скажімо, за згодою сторін, оскільки є дуже важливий нюанс, з яким Ви можете стикнутись. Тож, якщо звільнення відбувається за власним бажанням, то пригадаймо ст. 38 КЗпП:
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Тобто роботодавець повідомляє ТЦК та СП про звільнення працівника, а потім працівник може передумати звільнятись. Тож роботодавець, крім того, що має визнати наказ про звільнення працівника таким, що не набрав чинності, ламатиме голову як повідомити ТЦК та СП про незвільнення працівника та вважати нечинним подане раніше повідомлення.
Тому найбезпечнішим варіантом у таких випадках буде видати наказ про звільнення працівника фактичною датою такої події.