Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи може роботодавець затримувати зарплату в умовах воєнного стану?
Новини
29.04.2024
Чи може роботодавець затримувати зарплату в умовах воєнного стану?
 

З початку повномасштабного вторгнення і дотепер в учасників трудових відносин виникає багато запитань, пов’язаних з виплатою зарплати. Неможливість компаній вести свою звичну трудову діяльність в зоні ведення активних бойових дій або поблизу неї спричиняє нові й нові запити. Розглянемо ті, що зустрічаються найчастіше.

Підприємство суттєво зменшило обсяги виробництва. Чи можна зменшити заробітну плату працівникам на період дії воєнного стану до мінімальної?

У разі зменшення обсягів виробництва чимало роботодавців задумуються над можливістю скорочення витрат, в тому числі витрат на персонал. Однією з опцій може бути скорочення витрат на виплату заробітної плати. Таке скорочення можна реалізувати або шляхом скорочення робочого часу (тоді оплата пропорційно зменшиться відповідно до фактично відпрацьованих годин), або шляхом скорочення розмірів окладів без зміни інших умов праці. Не заборонено при цьому зниження заробітної плати до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

В обох випадках роботодавцю потрібно пройти через процедуру зміни істотних умов праці працівників за ст. 32 КЗпП України. Відповідно, потрібно підготувати пакет необхідних документів та підґрунтя таких змін (зокрема, зміни в організації виробництва та праці, що призвели до зміни істотних умов праці — наприклад, скорочення обсягів виробництва, та як наслідок — скорочення заробітної плати).

Також працівників потрібно повідомити про наступні зміни. За загальним правилом повідомлення має бути здійснене за два місяці до набрання ними сили, однак на період дії воєнного стану роботодавці можуть відступати від цього правила та не притримуватись двомісячного строку повідомлення (відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Чи може роботодавець не виплачувати зарплату працівникам під час воєнного стану через брак коштів?

Законодавством не передбачено можливість зупинення чи припинення виплати заробітної плати працівникам з будь-яких причин, в тому числі через брак коштів чи у зв’язку з воєнним станом.

Відповідно, навіть за такої ситуації у роботодавця все одно лишатиметься обов’язок нараховувати заробітну плату та виплатити її щойно з’явиться така можливість.

Тим не менше, роботодавець та його посадові особи можуть бути звільнені від відповідальності за затримку у виплаті заробітної плати, якщо вони зможуть довести, що це сталось саме у зв’язку з воєнним станом.

Тому рекомендується фіксувати відповідні факти та зберігати всі документи, які можуть підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між діючим воєнним станом та відсутністю коштів для виплати заробітної плати.

Як виплачувати зарплату працівникам, якщо у бухгалтера немає можливості її нарахувати вчасно (знаходиться поблизу зони бойових дій)? Чи передбачена за це відповідальність?

Невчасна виплата заробітної плати може бути підставою для застосування фінансових санкцій до роботодавця за ст. 265 КЗпП України, якщо виплата затримується на строк понад місяць (штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат), а також адміністративного штрафу до посадових осіб роботодавця за ст. 41 КУпАП (від 510 до 1 700 грн, а якщо порушення було вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю — від 1700 до 5100 грн). У разі безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць можливим також є застосування кримінальної відповідальності за ст. 175 Кримінального кодексу України.

Однак, як вже вказувалось вище, якщо існують обставини, що спричиняють неможливість виплати заробітної плати у зв’язку з воєнним станом (в тому числі, у разі перебування в зоні бойових дій чи поруч, що фізично унеможливлює виплату заробітної плати), роботодавець та посадові особи можуть бути звільнені від відповідальності, якщо доведуть відповідний взаємозв’язок між такими обставинами та несвоєчасною виплатою заробітної плати. Тим не менш, таку виплату потрібно провести за першої ж можливості.

Якщо роботодавець вбачає завчасно можливість виникнення обставин, що перешкоджають вчасному нарахуванню та виплаті заробітної плати, відповідні функції можна тимчасово передати іншому працівнику, якщо це можливо та доцільно.

Що робити роботодавцю, якщо у нього немає даних працівників для нарахування заробітної плати або дані втрачені через активні бойові дії?

У випадку втрати даних працівників для нарахування заробітної плати також можуть виникнути відповідні затримки, тому рекомендується негайно оновити такі дані (наприклад, шляхом збору відомостей від працівників). Для уникнення відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати, рекомендується зафіксувати факт втрати відомостей через активні бойові дії (наприклад, шляхом складення відповідного акту). Такий документ зможе підтвердити неможливість виплати роботодавцем виплати саме через воєнний стан/бойові дії та уникнути відповідальності. Однак, знову ж таки, це не звільняє роботодавця від обов’язку нарахувати та виплатити заробітну плату щойно дані працівників будуть відновлені.

Вас може зацікавити

Телефонна консультація з кадрових питань
Консультації за телефоном від експертів «КАДРОВИК.UA» — це «швидка невідкладна допомога» для кадровика у багатьох випадках. А саме:

  • коли не маєте часу на пошук відповіді на кадрове запитання, а вирішити його потрібно негайно;
  • знайдені відповіді не задовольнили вас, тому що не містять норм законодавства;
  • ваша ситуація унікальна та потребує особистого радника;
  • хочете отримати швидку відповідь на кадрове запитання.

Придбати послугу

 

Ксенія Лотош

Rabota.ua

Переглядів: 838 Версія для друку
 
Дивіться також:
Комунікація у воєнний час: хто і як має бути на зв’язку?
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років?
Про порядок вивільнення працівників
Скільки днів відпустки надати працівнику з двома дітьми, одна з яких знаходиться під опікою?
Чи може щорічна відпустка розпочинатись із вихідного дня працівника?
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Компенсація роботодавцям за «чорнобильську» відпустку працівникам
Чи може працівник вимагати від роботодавця вести паперову трудову книжку?
Огляд останніх змін у трудових відносинах під час війни
Чи ділиться «дитяча» відпустка на частини?
Страховий та трудовий стаж, подання відомостей про трудові відносини
Затверджено показник середньої зарплати за червень 2025 року
Чи зобов’язаний роботодавець попереджати працівника про закінчення строку договору?
Як оформити заміну працівника на період відпустки?
Приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв’язку з вагітністю
Зміна істотних умов праці як підстава для звільнення
Тривалість відпустки педагогів дошкільної освіти: позиція Мінекономіки
Гнучкі форми трудових відносин
Працівник не повідомив про нову адресу: які наслідки для сторін трудового договору?
Оплата часу в укритті під час тривоги
За яких умов працівник може вимагати запровадження дистанційної роботи?
Переведення працівника на нижчеоплачувану посаду: що з зарплатою?
Як оформити відсутність працівника-сумісника, якщо він перебуває у відпустці на основному місці роботи?
Критерії трудових відносин закріплять у КЗпП
Уряд перейменував, ліквідував та об’єднав деякі міністерства
Чи можливе переведення працівника в ході роботи на неповний робочий час?
Військовий облік на підприємстві: обов’язки роботодавців
Що має зробити роботодавець, коли працівник досягає пенсійного віку?
Особливості надання щорічних відпусток
Додаткова відпустка одинокій матері
Класифікатор професій доповнено новим розділом: Зміна № 15
Перевірки ТЦК на підприємствах: порядок та відповідальність
Призупинення дії трудового договору: нові вимоги
Як оплачується «лікарняний», якщо особа працює на трьох підприємствах?
Вакансії без дискримінації: на що звернути увагу роботодавцям
Доплата за інтенсивність праці
Чи враховують «лікарняні» в зарплату заброньованих працівників?
Відпустка без збереження заробітної плати для батьків абітурієнтів
Внесено зміни до розрахунку середньої зарплати для «лікарняних» та «декретних»
Чи може працівник працювати за сумісництвом під час лікарняного за основним місцем роботи?
Відпустка «авансом»: чи утримувати кошти при звільненні?
Чи є обов’язковим впровадження правил поведінки на приватних підприємствах?
Працевлаштування осіб з інвалідністю: посібник для роботодавців
Форма звернення працівника про проведення остаточного розрахунку при звільненні
Звільнення з ініціативи роботодавця: у яких випадках можливо?
Доплата за суміщення професій чи посад
Спрощене регулювання трудових відносин: чи є право на відпустку?
Державна допомога при народженні дитини
З якої дати настає право у працівника з інвалідністю на збільшену тривалість відпустки?
Допуск працівника до роботи без оформлення: роз’яснення Держпраці з питань перевірок
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com