Процедура припинення трудового договору для осіб, які проходили військову служби, по суті, немає ніяких особливостей. Це стосується різних підстав та видів припинення, а також розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця чи з ініціативи працівника.

Чи мають працівники, які проходили службу, додаткові гарантії при розірванні договору з ініціативи роботодавця?

Роботодавець має право розірвати трудові відносини із працівником в тому випадку, якщо на це є дійсно підстава, і вона передбачена трудовим законодавством (статті 40, 41 Кодексу законів про працю). Щодо кожної підстави є свої особливості та процедура, яка чітко має бути дотримана.

Що стосується гарантій для таких працівників, то при проведенні процедури скорочення вони мають право на переважне залишення на роботі. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (стаття 42 Кодексу законів про працю).

Також за цими категоріями осіб зберігається переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу. Це означає, якщо протягом одного року після звільнення з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктом 6 частини першої статті 41 Кодексу роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації, то такий працівник може подати заяву на прийняття на роботу та буде мати переважне право на прийняття на роботу.

Які є особливості щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника?

Звільнення з роботи за ініціативою працівника теж немає ніяких особливостей. За загальним правилом працівник має право звільнитися, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Проте у разі наявності поважних причин, перелік яких містить стаття 38 КЗпП України, наприклад, неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; а також з інших поважних причин, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Практична ситуація

Працівник після військової служби повернувся на підприємство та приступив до роботи, проте внаслідок поранення загальний стан здоров’я погіршився. Як звільнитися з роботи відразу («день у день»)?

Працівник може звільнитися з роботи за угодою сторін, на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, якщо на це є домовленість обох сторін, тобто роботодавець дав свою згоду на звільнення працівника за цією підставою та працівник виявив своє бажання. Тоді працівник пише заяву із проханням звільнити за угодою сторін, роботодавець відповідно видає наказ та звільняє такого працівника.

Інший варіант — звільнення за власним бажанням через поважну причину, що має бути підтверджена відповідними документами. У цьому випадку, працівнику при написанні заяви на звільнення необхідно буде додати, наприклад, медичний висновок, що буде доказом неможливості продовжувати роботу через поважну причину за станом здоров’я.

Вас може зацікавити
	Курс «Військовий облік на підприємстві: документація та взаємодія» Курс враховує усі зміни законодавства, пов’язані з військовим обліком і мобілізаційною підготовкою. Основне у курсі: Про зобов’язання роботодавця вести військовий облік Хто має відповідати за ведення військового обліку? Роз’яснення щодо заповнення документів з військового обліку З якими органами доведеться взаємодіяти з питань ведення військового обліку? Про контроль ведення військового обліку Чи передбачено відповідальність за порушення ведення військового обліку? Отримати курс

Надія Йолкіна