Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
Новини
05.10.2023
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
 

За правилом ч. 1 ст. 116 КЗпП усі питання виплат працівнику має бути вирішено або в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок. Це стосується і лікарняних. Але цікаво, що саме стосовно них судова практика за попередні роки складалась неоднорідно. На сьогодні ми маємо чергову правову позицію з цього питання, викладену в постанові ВП ВС від 26.07.2023 р. № 522/16890/20, яку розлого й розглянемо.

Суть справи: Із працівником було проведено остаточний розрахунок, але не повною мірою. Зокрема, не виплачено в повному обсязі допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Виплачено лише ту частину, яку за законодавством виплачує роботодавець за перші 5 днів (ч. 2 ст. 15 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

Зауважимо, що в постанові йдеться про Фонд соціального страхування, але вже з 2023 року такі виплати здійснює Пенсійний фонд України.

Суд першої інстанції стягнув із роботодавця на користь працівника решту заборгованості з оплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності (тобто ту, яку перераховує Фонд) та компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати за листком непрацездатності. Роботодавець пояснив невчасну виплату тим, що комісія із соціального страхування розпочала перевірку правильності видачі працівнику листків непрацездатності.

Суд не задовольнив позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення в частині, що стосується виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.07.2018 р. № 809/575/16, про те, що допомогу по тимчасовій непрацездатності не може бути віднесено до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, оскільки особливості проведення таких виплат регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.

В апеляційній інстанції у задоволенні позовних вимог працівника відмовлено повністю, а зобов’язання виплат скасовано. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за рахунок коштів роботодавця здійснюють оплату лише перших 5 днів тимчасової непрацездатності. Решту виплачує Фонд.

Виплата лікарняних — чи обов’язкова за змістом ст. 116 КЗпП?

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2018 р. № 809/575/16, на яку посилався суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, викладено правовий висновок про те, що віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, відповідач здійснив протиправно, оскільки ці виплати регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 р. у справі № 640/23901/19.

Колегія суддів не погоджується з тим, що сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не належить до виплат, які підприємство має здійснити працівнику в день звільнення.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 591/1079/19 вказано, що в ст. 116 КЗпП ідеться про виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності. Зважаючи на те, що оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюють за рахунок коштів роботодавця, то такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 р. у справі № 404/3447/17.

Таким чином, за однакових фактичних обставин і подібних правовідносин висновки судів касаційної інстанції щодо застосування положень Закону № 1105 і статей 116, 117 КЗпП, які містяться у згаданих вище постановах, є протилежними.

Нова правова позиція ВС

Оскільки в ст. 116 КЗпП ідеться про виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, тому такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. З такими висновками погоджується і Велика Палата Верховного Суду.

А от чи належать до таких виплат кошти, які виплачує Фонд починаючи із шостого дня?

Із моменту надходження коштів Фонду на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на окремий рахунок роботодавця розпорядником таких коштів стає сам роботодавець, який зобов’язаний здійснити виплату застрахованій особі відповідного матеріального забезпечення в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні ч. 1 ст. 116 КЗпП такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачено.

Тобто якщо роботодавець надіслав заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то відповідальність має нести Фонд. Якщо роботодавець не вчинив таких дій, то відповідальність за невиплату такого відшкодування покладається на роботодавця.

Вас може зацікавити

Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»

  • Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних»
  • Надаємо готові зразки наказів
  • Гарантуємо письмову консультацію від експерта

Придбати курс

 

Віталій Городній

Інтербух

Переглядів: 786 Версія для друку
 
Дивіться також:
Списки працівників-призовників до ТЦК та СП: не забудьте подати до 1 грудня
Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?
Нарахування та оплата «лікарняних» у 2024 році
Послуги для роботодавця на порталі ПФУ
Які є пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці?
Списки працівників для медоглядів: як скласти та що потрібно встигнути зробити до 1 грудня?
Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує осіб з інвалідністю
Оплата лікарняного працівнику, з яким призупинено дію трудового договору
Затримка розрахунку при звільненні
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зразок складання
Звільнення за власним бажанням під час «лікарняного»
Деякі особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Матеріальна допомога на оздоровлення
Як вирізняються виплати у працюючих і непрацюючих пенсіонерів: чи вигідно продовжувати працювати?
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Мобілізація працівника одразу після відпустки
Кабмін оновив порядок бронювання працівників
Тривалість оплачуваного «лікарняного» планують збільшити
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні
У якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%?
Розбронювання працівників підприємства
Як дізнатись про результати оцифрування трудової книжки?
Чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними»?
Все, що потрібно знати про трудовий договір
«Лікарняні» у період мобілізації
Звільнення водія, який втік за кордон під час рейсу
Для яких категорій іноземців не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?
Додаткова відпустка на дітей: всі правила надання
Оцифрування трудової книжки без електронного цифрового підпису
Чи можна не оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він в цей час працював?
Працівник-сумісник у відрядженні за основним місцем роботи: як оформити відсутність на роботі?
Ветеранська політика у трудових відносинах
Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за згодою сторін?
Як впливає відпустка, отримана авансом, на відпустку наступного року?
Визначення посади у штатному розписі: які обмеження врахувати?
Хто має право на дострокову пенсію у зв’язку із скороченням штату?
Як підготуватися до перевірки підприємства ТЦК?
Кого не штрафують за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
Надання відпусток працівникам закладів освіти
Повноваження заступника у відсутність директора: чи достатньо посадової?
Як зараховується період отримання пенсії по інвалідності до страхового стажу для оплати «лікарняних»?
Що слід зробити у разі мобілізації працівника?
У яких випадках роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників засобами індивідуального захисту?
Чи зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період перебування в оплачуваній відпустці?
Як здійснюються виплати за листками непрацездатності?
Паперова трудова книжка: як виправити помилку в даті народження?
Як табелювати сумісника, який знаходиться у відрядженні за основним місцем роботи?
Нюанси виплати компенсації за дні невикористаної відпустки держслужбовцю
Чи може уповноважена особа вносити дані про зміни у трудових відносинах?
Оплата роботи працівнику у вихідний день
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com