Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
Новини
05.10.2023
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
За правилом ч. 1 ст. 116 КЗпП усі питання виплат працівнику має бути вирішено або в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок. Це стосується і лікарняних. Але цікаво, що саме стосовно них судова практика за попередні роки складалась неоднорідно. На сьогодні ми маємо чергову правову позицію з цього питання, викладену в постанові ВП ВС від 26.07.2023 р. № 522/16890/20, яку розлого й розглянемо.
Суть справи: Із працівником було проведено остаточний розрахунок, але не повною мірою. Зокрема, не виплачено в повному обсязі допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Виплачено лише ту частину, яку за законодавством виплачує роботодавець за перші 5 днів (ч. 2 ст. 15 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).
Зауважимо, що в постанові йдеться про Фонд соціального страхування, але вже з 2023 року такі виплати здійснює Пенсійний фонд України.
Суд першої інстанції стягнув із роботодавця на користь працівника решту заборгованості з оплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності (тобто ту, яку перераховує Фонд) та компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати за листком непрацездатності. Роботодавець пояснив невчасну виплату тим, що комісія із соціального страхування розпочала перевірку правильності видачі працівнику листків непрацездатності.
Суд не задовольнив позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення в частині, що стосується виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.07.2018 р. № 809/575/16, про те, що допомогу по тимчасовій непрацездатності не може бути віднесено до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, оскільки особливості проведення таких виплат регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.
В апеляційній інстанції у задоволенні позовних вимог працівника відмовлено повністю, а зобов’язання виплат скасовано. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за рахунок коштів роботодавця здійснюють оплату лише перших 5 днів тимчасової непрацездатності. Решту виплачує Фонд.
Виплата лікарняних — чи обов’язкова за змістом ст. 116 КЗпП?
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2018 р. № 809/575/16, на яку посилався суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, викладено правовий висновок про те, що віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, відповідач здійснив протиправно, оскільки ці виплати регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.
Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 р. у справі № 640/23901/19.
Колегія суддів не погоджується з тим, що сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не належить до виплат, які підприємство має здійснити працівнику в день звільнення.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 591/1079/19 вказано, що в ст. 116 КЗпП ідеться про виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності. Зважаючи на те, що оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюють за рахунок коштів роботодавця, то такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 р. у справі № 404/3447/17.
Таким чином, за однакових фактичних обставин і подібних правовідносин висновки судів касаційної інстанції щодо застосування положень Закону № 1105 і статей 116, 117 КЗпП, які містяться у згаданих вище постановах, є протилежними.
Нова правова позиція ВС
Оскільки в ст. 116 КЗпП ідеться про виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, тому такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. З такими висновками погоджується і Велика Палата Верховного Суду.
А от чи належать до таких виплат кошти, які виплачує Фонд починаючи із шостого дня?
Із моменту надходження коштів Фонду на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на окремий рахунок роботодавця розпорядником таких коштів стає сам роботодавець, який зобов’язаний здійснити виплату застрахованій особі відповідного матеріального забезпечення в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).
Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні ч. 1 ст. 116 КЗпП такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачено.
Тобто якщо роботодавець надіслав заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то відповідальність має нести Фонд. Якщо роботодавець не вчинив таких дій, то відповідальність за невиплату такого відшкодування покладається на роботодавця.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»