Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
Новини
05.10.2023
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
 

За правилом ч. 1 ст. 116 КЗпП усі питання виплат працівнику має бути вирішено або в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок. Це стосується і лікарняних. Але цікаво, що саме стосовно них судова практика за попередні роки складалась неоднорідно. На сьогодні ми маємо чергову правову позицію з цього питання, викладену в постанові ВП ВС від 26.07.2023 р. № 522/16890/20, яку розлого й розглянемо.

Суть справи: Із працівником було проведено остаточний розрахунок, але не повною мірою. Зокрема, не виплачено в повному обсязі допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Виплачено лише ту частину, яку за законодавством виплачує роботодавець за перші 5 днів (ч. 2 ст. 15 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

Зауважимо, що в постанові йдеться про Фонд соціального страхування, але вже з 2023 року такі виплати здійснює Пенсійний фонд України.

Суд першої інстанції стягнув із роботодавця на користь працівника решту заборгованості з оплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності (тобто ту, яку перераховує Фонд) та компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати за листком непрацездатності. Роботодавець пояснив невчасну виплату тим, що комісія із соціального страхування розпочала перевірку правильності видачі працівнику листків непрацездатності.

Суд не задовольнив позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення в частині, що стосується виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.07.2018 р. № 809/575/16, про те, що допомогу по тимчасовій непрацездатності не може бути віднесено до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, оскільки особливості проведення таких виплат регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.

В апеляційній інстанції у задоволенні позовних вимог працівника відмовлено повністю, а зобов’язання виплат скасовано. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за рахунок коштів роботодавця здійснюють оплату лише перших 5 днів тимчасової непрацездатності. Решту виплачує Фонд.

Виплата лікарняних — чи обов’язкова за змістом ст. 116 КЗпП?

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2018 р. № 809/575/16, на яку посилався суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, викладено правовий висновок про те, що віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, відповідач здійснив протиправно, оскільки ці виплати регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 р. у справі № 640/23901/19.

Колегія суддів не погоджується з тим, що сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не належить до виплат, які підприємство має здійснити працівнику в день звільнення.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 591/1079/19 вказано, що в ст. 116 КЗпП ідеться про виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності. Зважаючи на те, що оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюють за рахунок коштів роботодавця, то такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 р. у справі № 404/3447/17.

Таким чином, за однакових фактичних обставин і подібних правовідносин висновки судів касаційної інстанції щодо застосування положень Закону № 1105 і статей 116, 117 КЗпП, які містяться у згаданих вище постановах, є протилежними.

Нова правова позиція ВС

Оскільки в ст. 116 КЗпП ідеться про виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, тому такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. З такими висновками погоджується і Велика Палата Верховного Суду.

А от чи належать до таких виплат кошти, які виплачує Фонд починаючи із шостого дня?

Із моменту надходження коштів Фонду на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на окремий рахунок роботодавця розпорядником таких коштів стає сам роботодавець, який зобов’язаний здійснити виплату застрахованій особі відповідного матеріального забезпечення в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні ч. 1 ст. 116 КЗпП такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачено.

Тобто якщо роботодавець надіслав заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то відповідальність має нести Фонд. Якщо роботодавець не вчинив таких дій, то відповідальність за невиплату такого відшкодування покладається на роботодавця.

Вас може зацікавити

Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»

  • Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних»
  • Надаємо готові зразки наказів
  • Гарантуємо письмову консультацію від експерта

Придбати курс

 

Віталій Городній

Інтербух

Переглядів: 861 Версія для друку
 
Дивіться також:
Аудит трудових книжок при оцифруванні: алгоритм дій
Витяг з реєстру застрахованих осіб: навіщо потрібен та як отримати?
Як виплачується пенсія працюючим пенсіонерам?
Чи може роботодавець самостійно змінити підставу для звільнення з ініціативи працівника?
Що змінилось у бронюванні працівників із квітня 2025 року
Чи можна надати відпустку за наступний рік?
Якщо не вистачає страхового стажу!
Чи може працівниця не брати відпустку по догляду за дитиною до 3-х років?
Затверджено показник середньої зарплати за квітень 2025 року
Як коректно відобразити заброньованого працівника в облікових документах?
Працівник втратив трудову книжку: що робити новому роботодавцеві?
Як надається допомога по вагітності та пологах за сумісництвом?
Звільнення мобілізованого працівника
Як страховий стаж впливає на оплату «лікарняного»?
Виплата лікарняних суміснику: покроковий алгоритм
Особливості звільнення працівників під час воєнного стану
Визначення основного місця роботи працівника
Чи зараховується військова служба до страхового стажу?
Чи створює відсутність керівника перешкоду для перевірки Держпраці?
Як табелювати водія з ненормованим робочим днем?
На підставі якої звітності вносяться відомості про трудові відносини працівника?
Скільки днів додаткової відпустки надається учасникам бойових дій?
Хто має право на достроковий вихід на пенсію?
Періоди роботи за кордоном включать у страховий стаж
Особливості робочого часу
Як підтвердити стаж до 2004 року без трудової книжки?
Чи можна обмежити тривалість відпустки особі з інвалідністю посилаючись на воєнний стан?
Працевлаштування учасників бойових дій: Методрекомендації для роботодавців
Трудові відносин при реорганізації підприємства: алгоритм дій
Як усунути недоліки, виявлені в трудовій книжці?
Працевлаштування осіб з інвалідністю: що змінюється для роботодавців з 1 січня
Як отримати компенсацію за невикористану відпустку?
Відсторонення працівника у разі наявності протипоказань за станом здоров’я
Святкування в офісі після роботи: що потрібно знати роботодавцю і працівникам
У які строки подавати відомості про рух кадрів до ПФУ?
Які є види відпусток для військовослужбовців?
Чи вести військовий облік на осіб за договорами ЦПХ?
Коли працівник може достроково розірвати строковий трудовий договір?
Військовий облік: які документи необхідні для спокою
Особливості зміни істотних умов праці у період воєнного стану
Сумісник звільняється з основного місця роботи: дії роботодавця
Призупинення дії трудового договору: практика ВС
Зразок наказу про припинення дистанційної роботи
Строки трудового договору
Статтю 40 КЗпП доповнять новою нормою
Що таке неповний робочий час і як його встановлюють?
Умови переведення працівників в умовах воєнного стану
Внесення записів до паперової трудової: як зафіксувати таку вимогу працівника?
Перенесення допологової відпустки
За які відпустки компенсація при звільненні не виплачується?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com